ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа №2а-2193/09/1570
адміністративне провадження №К/990/10327/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Громадської організації "Одеська обласна організація всеукраїнської спілки автомобілістів" до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України, за участю особи, яка брала участь у справі - Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів", про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Громадської організації "Одеська обласна організація автомобілістів" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Градовського Ю.М., Кравченко К.В., Шеметенко Л.П. від 09.03.2022,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2008 року Громадська організація "Одеська обласна організація всеукраїнської спілки автомобілістів" (далі також ГО "ООО ВСА", позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України (далі також ГУЮ в Одеській області, відповідач) у якому просила:
1) скасувати наказ Головного Управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України за №561-о/д від 20.10.2008 (далі також спірний, оскаржуваний наказ);
2) зобов`язати Головне Управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України зареєструвати нову редакцію Статуту ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008.
2. В обґрунтуванні вимог позову зазначалось, що постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008 була затверджена нова редакція Статуту ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів". У відповідності до вимог Закону України "Про об`єднання громадян" цей Статут разом з усіма необхідними документами був поданий відповідачу для здійснення відповідної реєстрації.
3. Проте, оскаржуваним у цій справі наказом відповідача було відмовлено у реєстрації нової редакції Статуту, у зв`язку з його невідповідністю діючому законодавству.
4. Позивач наполягав, що спірний наказ є неправомірним та протиправним, оскільки нова редакція Статуту ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", на його переконання, відповідає діючому законодавству, а невідповідність цього Статуту статутним документам іншого громадського об`єднання, яке не має ніякого відношення до ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", не може бути підставою для відмови у реєстрації змін в статутні документи позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 позов задоволено, а саме:
3) скасовано наказ Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України №561-о/д від 20.10.2008;
4) зобов`язано Головне управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України зареєструвати нову редакцію Статуту ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008.
6. Не погоджуючись із вищевказаною постановою, ГО "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (далі також ГО "ВСА") у липні 2021 року подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити у повному обсязі.
7. Разом із апеляційною скаргою ГО "ВСА" подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що вона раніше не приймала участі у справі й оскаржуване рішення від 25.02.2009 не отримувала, дізналася про неї запізно.
8. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 вищевказане клопотання задоволено і поновлено ГО "ВСА" строк на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009, відкрито апеляційне провадження у цій справі.
9. Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив з приписів частин першої, третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту або з моменту отримання відповідного судового рішення, а строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
10. Судом апеляційної інстанції взято до уваги те, що, як вбачається з матеріалів справи, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 апелянтом не отримувалась, оскільки раніше участі у справі він не приймав, а тому не мав змоги подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк.
11. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що підстави, які зумовили пропуск апелянтом строку звернення до суду із апеляційною скаргою, є поважними, а тому такий строк має бути поновлено.
12. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 апеляційну скаргу ГО "ВСА" задоволено частково, а саме - скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі.
13. Закриваючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції наводив мотиви про те, що у справі, яка розглядається, оскаржуються постанова щодо проведення реєстраційних дій щодо яких, зокрема, існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані, у тому числі, з правомірністю реєстрації статуту позивача у новій редакції.
14. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд констатував, що цей спір не може бути визнаний таким, що безпосередньо пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що, на думку судової колегії, виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
15. Суд апеляційної інстанції відзначив, що спір у справі, яка розглядається, не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів та не може вирішуватись за правилами адміністративного судочинства. Водночас, апеляційний суд вказав на те, що цей спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.
16. У постанові, яка оскаржується Громадською організацією "Одеська обласна організація автомобілістів" у касаційному порядку, також підкреслюється, що ця громадська організація не була залучено до участі у цій справі, тому й копію судового рішення не отримувала.
17. Суд апеляційної інстанції встановив, що копію постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 отримано представником ГО "ВСА" - адвокатом Хаджи І.Д. лише 09.07.2021 у відповідь на адвокатський запит від відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань в Одеській області Управління державної реєстрації.
18. У зв`язку з вищевикладеним, а також зважаючи на дату подання апеляційної скарги ГО "ВСА", апеляційний суд дійшов висновку про те, що у цьому випадку не було пропущено строк на звернення до суду із апеляційною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на повторний розгляд до апеляційного суду на стадію відкриття провадження для вирішення питання щодо дотримання строків апеляційного оскарження та щодо наявності підстав закриття апеляційного провадження в зв`язку з відсутністю порушених прав та інтересів апелянта, які мають бути захищені в рамках адміністративного судочинства.
20. У випадку неможливості скасування постанови апеляційної інстанції від 09.03.2022 повністю, ГО "ВСА" у касаційній скарзі просить змінити вказану постанову, виключивши з її мотивувальної частини вирази:
"Аналізуючи наведені вище норм статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакціях від 1992р., 2000р., 2007р. та статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в редакціях від 1995р., 2000р., 2001р. є очевидним, що:
по-перше, Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком ВСА;
по-друге, все майно, що перебуває на балансі Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів належить ВСА, а ООО ВСА має право тільки оперативного управління всім наявним на балансі майном;
по-третє, статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів не може суперечити статуту ВСА;
по-четверте, будь-які зміни до установчих документів Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджуються Центральною радою ВСА;
по-п`яте, ООО ВСА здійснює відрахування на утримання Центральної ради ВСА".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Під час апеляційного перегляду цієї справи встановлено, що предметом спору у цій справі є скасування наказу Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України за №561-о/д від 20.10.2008 та зобов`язання Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України зареєструвати нову редакцію Статуту ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008.
22. Апеляційним судом було установлено, що ГО "Всеукраїнська спілка автомобілістів" не була залучена як сторона у справі та не приймала участі у її розгляді. При цьому, ГО "Всеукраїнська спілка автомобілістів", подаючи апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 зазначала, що у зв`язку із прийняттям вказаної постанови суду, яка в подальшому і стала підставою для реєстрації статуту позивача, вона фактично лишилась свого регіонального осередку разом із майном, яким користувався позивач на праві оперативного управління, а також втратила значну суму щоквартальних відрахувань, які здійснювались позивачем на їх рахунок.
23. У оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що ГО "ВСА" не було пропущено строку на звернення до суду із апеляційною скаргою, оскільки така була подана особою, що не брала участі у справі і копію постанови суду першої інстанції не отримувала, проте подала цю скаргу в межах десятиденного строку, обчисленого з дати ознайомлення з цим судовим рішенням, що, на думку апеляційного суду, відповідає приписам статей 121 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
24. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
25. Вказану підставу мотивує тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.11.2021 у справі №2-517/07, від 11.09.2019 у справі №204/2113/14-ц, від 25.11.2020 у справі №2-9436/2007, від 14.12.2020 у справі №521/2816/15-ц в частині вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, в якій висловлена правова позиція про те, що судове рішення, оскаржуване не залученою у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи.
26. Скаржник також вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді апеляційної скарги ГО "Всеукраїнська спілка автомобілістів".
27. З цього приводу у касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на факт подання апеляційної скарги через 13 років після прийняття рішення судом першої інстанції, й дійшов помилкового висновку про те, що строк на апеляційне оскарження не був пропущений.
28. На думку позивача, наведені ГО "ВСА" аргументи не можуть свідчити про відсутність факту пропуску строку на апеляційне оскарження чи бути достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, прийнятого ще у 2008 році, тобто після спливу 13 років.
29. При цьому скаржником наголошується, що суд апеляційної інстанції не досліджував документів, наданих апелянтом на підтвердження поважності пропуску строків на апеляційне оскарження, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про дотримання строку на апеляційне оскарження.
30. Окрім цього, позивачем стверджується, що поведінка ГО "ВСА" протягом 2008-2021 року свідчить про обізнаність останньої про зміну статуту та відсутність у неї намірів оскаржувати документи, що стали підставою для реєстрації статутних змін.
31. За наявності обставин, які доводять, що апелянт протягом тривалого часу не цікавився як він вважає своїм "місцевим осередком", скаржник вважає, що поведінка ГО "ВСА" не може бути визнана добросовісною, а висновки суду апеляційної інстанції про дотримання у такому разі строків апеляційного оскарження, на думку позивача, є помилковими.
32. За викладених обставин, позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме - положення статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції встановлено в 1 місяць з дня виготовлення повного тексту рішення, а суд першої інстанції вважав відсутнім факт пропуску строків незважаючи на те, що оскаржуване рішення було складено у повному обсязі більше як за 13 років перед поданням апеляційної скарги.
33. Крім того, у касаційній скарзі відзначено, що приймаючи рішення про закриття провадження по справі, апеляційний суд тим не менш, встановив низку обставин по суті спору просто скопіювавши вислови з апеляційної скарги, без аналізу інших матеріалів справи. Скаржник вважає, що в будь-якому випадку висновки суду апеляційної інстанції мають бути виключені з мотивувальної частини рішення, оскільки зроблені поверхнево, без врахування доводів позивача та без аналізу інших матеріалів справи.
34. За доводами касаційної скарги з тексту оскаржуваного рішення вбачається і той факт, що суд першої інстанції не лише не дійшов висновку про наявність прав, інтересів та (або) обов`язків ГО "ВСА" встановленим оскаржуваним рішенням, а прямо зазначив протилежне - що позивач є самостійною юридичною особою і відповідно до реєстраційних документів не має ніякого підпорядкування будь-яким іншим юридичним особам та є самостійним об`єднанням громадян у формі місцевої громадської організації, має статут юридичної особи та має свої печатки, штампи, відокремлене майно та баланс, рахунки в банківських установах.
35. Тобто, на думку скаржника, суд в оскаржуваній постанові прямо дійшов висновку про відсутність у ГО "ВСА" будь-яких прав, інтересів та (або) обов`язків у існуючому спорі.
36. У зв`язку з вищевикладеним позивач наполягає на тому, що ГО "ВСА" у межах цієї справи не є особою, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та, відповідно, таке апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГО "ВСА" підлягало закриттю на підставі пункту третього частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України.
37. На думку позивача, апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, не врахував приписів норм процесуального права і практики Верховного Суду щодо їх застосування, які вказували на наявність підстав для закриття апеляційного провадження, що є в свою чергу є підставою для оскарження рішення апеляційного суду в касаційному порядку.
38. Отже, як стверджується у касаційній скарзі, оскаржуваним судовим рішенням апеляційний суд грубо порушив принцип юридичної визначеності, скасувавши постанову суду першої інстанції, прийняту ще в 2009 році, на підставі якої у тому ж році було зареєстровано статут позивача. Після цього статут позивача вже неодноразово змінювався, громадська організація набувавала різноманітних прав та обов`язків не будучи жодним чином пов`язаною з апелянтом. Скасування рішення, на підставі якого було зареєстровано статут позивача створює на даний час юридичну невизначеність з його правами та зобов`язаннями, адже вже 13 років громадська організація існувала як повністю незалежна організація.
39. У відзиві на касаційну скаргу ГО "ВСА" висловлює незгоду з доводами і вимогами касаційної скарги й просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
40. ГО "ВСА" звертає увагу на те, що у оскаржуваній постанові апеляційного суду наявні посилання на усі документи, які надавались на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, при цьому в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі зазначено про поновлення пропущеного строку.
41. На думку ГО "ВСА", обставини, які доводять поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, підтверджуються наявними у справі матеріалами, що спростовує позицію скаржника стосовно недослідження доказів судом апеляційної інстанції.
42. З цих підстав у відзиві на касаційну скаргу наполягається, що посилання скаржника на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 17.11.2021 у справі №2-517/07, є безпідставними.
43. Відзив містить доводи й про те, що правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №2-517/07, не підлягала застосуванню під час вирішення судом апеляційної інстанції питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі, яка розглядається, оскільки у межах тієї справи апеляційна скарга подавалась правонаступником позивача, а не особою, яка участі у справі не брала.
44. ГО "ВСА" не погоджується й з доводами касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України і не закриття апеляційного провадження у справі у зв`язку з тим, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 не вирішувались права, свободи, інтереси та/або обов`язки ГО "ВСА".
45. В обґрунтуванні такого твердження наводяться аргументи про те, що у зв`язку з прийняттям судом першої інстанції постанови, яка оскаржувалась в апеляційному порядку у цій справі, ГО "ООО ВСА" зареєструвала нову редакцію свого статуту, який змінив її правовий статус на самостійну організацію і кардинально змінив порядок затвердження статуту, статус нерухомого майна.
46. За таких обставин ГО "ВСА" вважає, що внаслідок прийняття Одеським окружним адміністративним судом постанови від 25.02.2009 ця спілка фактично лишилась свого місцевого осередку, щоквартальних відрахувань, є обмеженою у реалізації своїх управлінських функцій та позбавлена права на майно, яким користувалась ГО "ООО ВСА" на праві оперативного управління, а на цей час зареєструвала за собою право власності на це майно.
47. Стосовно посилань касаційної скарги на висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, ГО "ВСА" зазначає, що у вказаному судовому рішенні аналізувались норми господарського процесуального права, тоді як у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції керувався нормами адміністративного процесуального закону.
48. З урахуванням цього, ГО "ВСА" вважає безпідставними посилання скаржника на вищевказане судове рішення касаційного суду, оскільки таке не є релевантним відносно рішення, яке оскаржується.
49. Водночас, посилаючись на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №823/1970/16, від 30.06.2021 у справі №465/79/18, від 23.11.2020 у справі №826/3508/17, від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17 та в ухвалі від 19.10.2018 у справі №826/13182/17, ГО "ВСА" наполягає, що якщо у зв`язку з ухваленням судового рішення у особи виникли нові права чи на неї покладено нові обов`язки, або змінено наявні у такої особи права та/або обов`язки, позбавлено їх, то ця особа має право на оскарження судового рішення у справі, у якій вона участі не брала.
50. Відзив на касаційну скаргу подано й відповідачем - ГУЮ в Одеській області, яка її не визнає та повністю погоджується з висновками, викладеними у оскаржуваній постанові апеляційного суду.
51. Відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
52. З урахуванням аргументів, викладених ГО "ВСА" у відзиві на касаційну скаргу, ГО "ООО ВСА" (на даний час Громадська організація "Одеська обласна організація автомобілістів" - далі також ГО "ОООА") надала письмові пояснення, у яких наводить заперечення щодо доводів та міркувань відзиву й просить врахувати ці пояснення під час касаційного розгляду справи.
53. Наведені у вищевказаних письмових поясненнях мотиви зводяться до того, що наведені ГО "ВСА" доводи та подані нею документи не свідчили про наявність підстав для поновленням апеляційним судом строку на апеляційне оскарження постанови, прийнятої у цій справі судом першої інстанції, а у відзиві на касаційну скаргу такого не спростовано.
54. За позицією, викладеною у письмових поясненнях позивача, відзив на касаційну скаргу не спростовує й того, що Одеський окружний адміністративний суд, приймаючи постанову від 25.02.2009, не вирішував питання про права, інтереси та/або обов`язки ГО "ВСА".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
55. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
56. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.