ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 202/7312/18
провадження № 51-1079км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7.,
суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10.,
прокурора ОСОБА_11,
захисника ОСОБА_12.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_13 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 16 червня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040660000726, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Струги-Красні Струго-Красненського району Псковської області, жителя
АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4
ст. 358 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 16 червня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5
ст. 74 КК ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Також, зазначеним вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2
200 000 грн на відшкодування моральної шкоди та в доход держави 18304 грн процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, використовуючи завідомо підроблені документи, придбав право на майно шляхом обману (шахрайство), а саме: на квартиру
АДРЕСА_2, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2, вартість якої складає 583 761 гривень, що є особливо великим розміром, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму, за таких обставин.
05 грудня 2015 року близько 11:30 ОСОБА_1 прибув до службового кабінету державного нотаріуса Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_3, що на АДРЕСА_3, та з метою придбання права на майно надав нотаріусу завідомо підроблені документи, а саме: заяву про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей від імені ОСОБА_2 на ОСОБА_1, яку нібито складено та посвідчено у Консула Генерального консульства України в Мюнхені ОСОБА_4, відповідно до якої
ОСОБА_1 є представником з питання відчуження, здачі в найм (оренду), передачі в заставу в забезпечення майнових зобов`язань належної на праві приватної власності кв. АДРЕСА_2, в якій підпис та рукописний запис від імені ОСОБА_2 в графі: "Підпис заявника" у заяві про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей від 19 листопада 2015 року, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою; довіреність №692/2/2-1998 від 19 листопада 2015 року від імені ОСОБА_2 на ОСОБА_1, видану та посвідчену консулом Генерального консульства України в Мюнхені ОСОБА_4, якою ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися та користуватися всім його майном, з чого б воно не складалося та де б не знаходилося, у тому числі набувати та реєструвати на ім`я ОСОБА_2 будь-яке нерухоме та рухоме майно, відчужувати належне ОСОБА_2 на праві власності майно, а також уповноважив ОСОБА_1 бути представником з питань відчуження, здачі в найм (оренду), передачі в заставу в забезпечення виконання ОСОБА_2 майнових зобов`язань, належної йому на праві приватної власності вищезазначеної квартири в м. Дніпрі, визначаючи у всіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд. Проте, ОСОБА_2 до Генконсульства за вчиненням будь-яких консульських дій, у тому числі нотаріальних, не звертався, будь-яка інша нотаріальна дія за реєстровим № 692/2/2-1998 від 19 листопада 2015 року в Генконсульстві не вчинялась.
Державний нотаріус ОСОБА_3, отримавши від ОСОБА_1 зазначені підроблені документи, маючи неправдиве уявлення відносно об`єктивності та достовірності відомостей, відображених у них, 05 грудня 2015 року близько 11:48 вніс дані щодо реєстрації довіреності № 692/2/2-1998 від 19 листопада 2015 року до Єдиного реєстру довіреностей під № 43229073, надавши цьому документу статус офіційного на території України.
В подальшому ОСОБА_1 надав державному нотаріусу ОСОБА_3 дані на ОСОБА_5, як на особу, якій доручає відчуження, здачу в найм (оренду), передачу в заставу в забезпечення виконання майнових зобов`язань, належної Довірителю на праві приватної власності кв. АДРЕСА_2, на підставі чого ОСОБА_3
05 грудня 2015 року близько 12:57 посвідчив довіреність №1-1929, видану в порядку передоручення від імені ОСОБА_1 на ОСОБА_5, про що вніс відповідний реєстраційний запис до Єдиного реєстру довіреностей під №43229485. Відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_1, діючи по праву передоручення (на підставі довіреності від імені ОСОБА_2, яка не посвідчувалась уповноваженою особою), уповноважив ОСОБА_5 бути представником з питань відчуження, здачі в найм (оренду), передачі в заставу у забезпечення виконання майнових зобов`язань, належної Довірителю на праві приватної власності згаданої квартири, визначаючи у всіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд.
У свою чергу ОСОБА_5, не будучи обізнаним про придбання ОСОБА_1 шляхом обману права на зазначену квартиру в м. Дніпрі, діючи на підставі отриманої довіреності від 05 грудня 2015 року за № 1-1929 в інтересах ОСОБА_1, за відповідною заявою отримав у відділі житлової політики управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради два примірника дубліката свідоцтва про право власності на житло
№ НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, ОСОБА_5 21 березня 2016 року, будучи введеним в оману щодо належності нерухомого майна та небажання його законного власника ОСОБА_2 здійснювати його відчуження, використовуючи дублікат свідоцтва про право власності на квартиру, діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1-1929, шляхом укладання договору купівлі-продажу, передав у власність ОСОБА_6 квартиру за адресою:
АДРЕСА_2 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційні скарги прокурора та захисника залишені без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складів кримінальних правопорушень.
На обґрунтування своїх вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту досудового розслідування та судового розгляду, зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутні склади (об`єктивна та суб`єктивна сторони) злочинів, передбачених ч. 4
ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК. Стверджує, що ОСОБА_1 не був знайомий з потерпілим, у справі немає доказів того, що саме ОСОБА_1 підробив та, прибувши до нотаріуса, надав йому підроблені документи, що місцевий суд не дослідив у повному обсязі висновок експерта № 5170-17 від 22 лютого 2018 року, а своїми висновками стосовно завідомого підроблення ним документів, вийшов за межі пред`явленого обвинувачення. Також стверджує, що нотаріус ОСОБА_3 впевнено не вказав на ОСОБА_1, як на особу, яка звернулась до нього з відповідними документами. За версією сторони захисту, до вчинення шахрайських дій та підробки документів причетні інші особи. Вказує, що в справі достеменно не встановлена і вартість квартири, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за кваліфікуючою ознакою ч. 4 ст. 190 КК - особливо великий розмір. Також захисник не погоджується з рішенням суду в частині стягнення на користь потерпілого моральної шкоди, вважаючи її надто завищеною та недоведеною. Крім того зазначає, що апеляційний суд на зазначені порушення увагу не звернув, не надав вичерпні відповіді на доводи апеляційної скарги сторони захисту та, залишаючи скаргу без задоволення, свого рішення не мотивував. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам
ст. 419 КПК, а судові рішення - ст. 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав доводи касаційної скарги.
Прокурор вважав, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає,
а судові рішення щодо ОСОБА_1 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 зазначеної нормисуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнота та однобічність досудового розслідування та судового розгляду, на що посилається у касаційній скарзі захисник, ураховуючи наведені вимоги закону, не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.