П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада2022 року
м. Київ
справа № 720/1448/19
провадження № 51-5836км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_14,
суддів ОСОБА_15, ОСОБА_16,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_17,
прокурора ОСОБА_18,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 10 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260000000081, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бжесчь Куявський, поляка, громадянина Республіки Польщі, який тимчасово проживає в АДРЕСА_1 ), зареєстрованого в АДРЕСА_2 ), такого, що не має судимості,
і
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Борислава Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 ), такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2021 року засуджено:
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього передбачені ст. 76 КК обов`язки: протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання та роботи;
ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього передбачені ст. 76 КК обов`язки: протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання та роботи.
2. У задоволенні цивільних позовів ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_7, інтереси яких у судовому засіданні представляв адвокат ОСОБА_19, до Хенріх Верворльт Джі ем бі Ейч Ко текстильна експедиція Ка Джі відмовлено.
3. Згідно з вироком ОСОБА_8 14 лютого 2019 року о 20:13, керуючи технічно справним вантажним автомобілем DAF із напівпричепом марки H&W (реєстраційні номери Федеративної Республіки Німеччини відповідно BOR HV 325 і BOR HV 382), рухаючись в темну пору доби поза межами населеного пункту в адміністративно-територіальних межах Новоселицького району Чернівецької області у крайній правій смузі руху по автодорозі "Н-10" сполученням "Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига" зі сторони м. Чернівців у напрямку м. Хотина, усупереч вимогам п. 1.5, підпунктів "б", "д" п. 2.3, п. 10.1, дорожнього знака 4.7 розділу 33 "Дорожні знаки" та горизонтальної розмітки 1.11 розділу 34 "Дорожня розмітка" Правил дорожнього руху (далі - ПДР), на 246 км + 860 м. вказаної автодороги почав виконувати маневр розвороту ліворуч у недозволеному місці, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, хоча мав таку можливість. У цей же час по крайній лівій смузі руху тієї ж автодороги в попутному напрямку з вантажним автомобілем DAF під керуванням ОСОБА_2 із значним перевищенням дозволеної швидкості, а саме зі швидкістю приблизно 133 км/год, їхав ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем "Volkswagen Touran" (реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччини НОМЕР_1 ), який допустив порушення вимог п. 1.5, підпунктів "б", "д" п. 2.3, п. п. "ґ" п. 12.6, п. п. "б" п. 12.9 ПДР: проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у виборі швидкості руху, неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом, маючи об`єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху, а саме попутний автопоїзд у складі вантажного автомобіля DAF із напівпричепом H&W під керуванням ОСОБА_2, який, перебуваючи попереду, здійснював маневр розвороту ліворуч у недозволеному місці, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля. У результаті вказаних дій обвинувачених відбулося зіткнення керованих ними транспортних засобів, унаслідок чого пасажири автомобіля "Volkswagen Touran" отримали: ОСОБА_4 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_9 - тілесні ушкодження, від яких загинула на місці пригоди.
4. Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 10 вересня 2021 року вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2021 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скасував у частині вирішення цивільного позову та призначив новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Вимоги та узгоджені доводи осіб, які подали касаційні скарги
5. У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2021 року та ухвали Чернівецького апеляційного суду від 10 вересня 2021 року і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням норм кримінального процесуального закону. Істотне порушення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) потерпіла убачає в: ухваленні рішення суду апеляційної інстанції незаконним складом суду; відсутності в матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції та в порушенні її права на доступ до суду. На обґрунтування своїх вимог потерпіла зазначає, що суддя ОСОБА_21, який був у складі колегії суддів апеляційного суду, яка ухвалою від 16 вересня 2020 року скасувала вирок суду першої інстанції з призначенням нового розгляду в тому ж суді, згідно з вимогами ч. 2 ст. 76 КПК не мав права брати повторної участі в новому провадженні суду апеляційної інстанції. Крім того, потерпіла зазначає, що в томах 7, 8 відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції під головуванням судді ОСОБА_20, а в томі 9 - технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що було порушено її право як потерпілої на оскарження вироку суду першої інстанції через безпідставну відмову суду апеляційної інстанції в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги її представника ОСОБА_10 . Також потерпіла указує, що застосування до засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 правил ст. 75 КК суперечить загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Вважає, що призначене обом засудженим покарання не є достатнім і необхідним для їх виправлення та попередження нових злочинів. Указує на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилися ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки у виді смерті однієї особи та отримання інвалідності іншою особою, відношення засуджених до цих наслідків, а також думка потерпілої сторони про необхідність призначення засудженим реального покарання у виді позбавлення волі. Потерпіла акцентує увагу на тому, що ОСОБА_8 умисно грубо порушив ПДР і це спричинило тяжкі наслідки, тому визнання ним вини і щире каяття у вчиненому, які суд визнав обставинами, що пом`якшують покарання, мають виключно формальний характер і не можуть бути підставою для його звільнення від відбування покарання з випробуванням. Звертає також увагу на те, що апеляційний суд, приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_2 правил ст. 76 КК, не врахував анкетних даних винуватого, з огляду на які здійснення контролю органами з питань пробації за його поведінкою є неможливим.
Позиції учасників судового провадження
6. Потерпіла ОСОБА_1 підтримала доводи своєї касаційної скарги, просила задовольнити її, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
7. Прокурор ОСОБА_18 вважала, що касаційна скарга потерпілої ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, просила залишити судові рішення щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 без зміни.