Постанова
Іменем України
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 753/16323/19
провадження № 61-1453св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація",
відповідачі: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Бондар Марини Сергіївни, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Заставенко М. О., та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" (далі - ПрАТ "Українська автомобільна корпорація") звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Бондар М. С., ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкту до експлуатації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Позовна заява мотивована тим, що ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" користується на праві оренди земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди укладено 13 лютого 2008 року та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів 14 травня 2008 року за № 63-6-00493. Підтвердженням користування земельною ділянкою є витяг з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
Відповідно до пояснювальної записки № ПЗ-20003 від 22 серпня 2016 року до проекту рішення Київської міської ради "Про надання згоди на розроблення технічної документації" та відповіді Департаменту земельних ресурсів вих. № 057022-19830 від 20 жовтня 2016 року ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" стало відомо, що на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні останнього, здійснено незаконне будівництво нежитлової будівлі - шиномонтажу, площею 100,5 кв. м, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час власником нежитлової будівлі є ОСОБА_2 . Незважаючи на різні адреси, будівництво здійснено саме за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці, якою користується підприємство, про що свідчить план винесення точок у натурі.
Позивач зазначав, що дії з незаконного будівництва нежитлової будівлі - шиномонтажу, площею 100,5 кв. м, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, вчиненого ФОП ОСОБА_1, діяльність якого припинена, а також реєстрації права власності на вказане приміщення, та в подальшому укладення договорів купівлі-продажу цього приміщення, є порушенням його прав та прав територіальної громади м. Києва.
Позивач вказував на те, що користується земельною ділянкою з 2008 року і в момент передачі земельної ділянки в оренду на ній не було жодного об`єкта будівництва.
При цьому ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" не надавало дозволу ФОП ОСОБА_1 або будь-якій фізичній або юридичній особі на забудову спірної земельної ділянки, а також не давало право на будівництво нової нежитлової будівлі, яка на даний час визначена як літ. "Г" - шиномонтаж, площею 100,5 кв. м, адреса: АДРЕСА_1 .
ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" звернулося до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві з метою перевірки законності будівництва, оскільки у ФОП ОСОБА_1 не було прав на земельну ділянку та дозволу на забудову чужої земельної ділянки під час подання та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації.
З огляду на те, що земельна ділянка надана ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" в оренду на підставі рішення Київської міської ради від 24 травня 2007 року для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу, забудовнику ФОП ОСОБА_1 земельна ділянка в оренду, суборенду не передавалась, дозвіл на забудову земельної ділянки власником/орендарем не надавався, ПрАТ "Українська Автомобільна Корпорація" вважає, що ФОП ОСОБА_1 внесені недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 082141530502 від 02 червня 2014 року та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 142141710277 від 20 червня 2014 року, тому їх реєстрація підлягає скасуванню в судовому порядку. Збудований об`єкт є самочинним будівництвом. Реєстрація права власності на нежитлову будівлю - шиномонтаж, площею 100,5 кв. м, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, вчинено з грубим порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені з порушенням норм статей 376, 658 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 не може бути власником та продавцем нерухомого майна.
З урахуванням зазначеного, ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" просило:
- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 02 червня 2014 року № КВ 082141530502;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 20 червня 2014 року № КВ 142141710277 декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане 15 липня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_1, індексний номер: 24284561;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі № 5492 від 29 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 ідеальну частку нежитлової будівлі літ. "Г" - шиномонтаж, загальною площею 100,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. (рішення про державну реєстрацію 14772897 від 29 липня 2014 року);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі № 5489 від 29 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 ідеальну частку нежитлової будівлі літ. "Г" - шиномонтаж, загальною площею 100,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. (рішення про державну реєстрацію 14769615 від 29 липня 2014 року).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, у задоволенні позову ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 14 травня 2009 року, тобто через рік після його державної реєстрації, вказаний договір оренди у встановленому законом порядку між Київською міською радою та ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" не продовжувався, оскільки позивач не надав доказів направлення орендодавцю у передбачені договором строки не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору письмового повідомлення про намір продовжити дію договору оренди.
Оскільки на момент реєстрації відповідачами оспорюваних декларацій, видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та укладення договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі - шиномонтажу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, позивач не мав чинного права оренди земельною ділянкою, площею 0,3518 га, кадастровий номер 8000000000:63:243:0109, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність порушення права позивача на користування земельною ділянкою та відповідно підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2022 року ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно визначили момент початку та тривалість порушення прав позивача, дійшли помилкового висновку, що порушення прав позивача відповідачами мало місце лише у червні 2014 року.
Суди не врахували, що права позивача на земельну ділянку були порушені саме з моменту початку здійснення незаконного будівництва на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:63:243:0109, яка перебувала в користуванні позивача на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) 14 травня 2008 року за № 63-6-00493, а не в момент реєстрації права власності на незаконну забудову та подальшого її відчуження у червні 2014 року на підставі договорів купівлі-продажу.
Правопорушення щодо земельної ділянки позивача розпочалося ще у 2008 році (початок здійснення незаконного будівництва) та продовжилося у червні 2014 року (реєстрація декларацій про початок/закінчення будівельних робіт, укладення договорів купівлі-продажу, реєстрація права власності) та тривають дотепер, оскільки відбувається подальше фактичне займання земельної ділянки без будь-яких на то законних прав на це.
Суди не дослідили та не надали оцінку тому факту, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0109, яка розташована у АДРЕСА_1, у період дії договору оренди земельної ділянки (14 травня 2008 року до 14 травня 2009 року) вже проводилось незаконне будівництво, що підтверджується рішенням від 23 вересня 2008 року Постійно діючого третейського суду при "ВГО ВКЦТСН" у справі № 01013/08.
Також суди не врахували, що через вказану незаконну забудову позивач позбавлений можливості поновити договір оренди земельної ділянки, продовжити її подальше користування відповідно до цільового призначення та здійснити власне будівництво.
Підставами касаційного оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 (провадження № К/9901/11172/18); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 лютого 2008 року між Київською міською радою та АТ "Українська автомобільна корпорація" укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 635/1296, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,3518 га, кадастровий номер 8000000000:63:243:0109, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу.
Відповідності до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки цей договір укладено на 1 (один) рік.
Згідно з пунктом 6.2 договору право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.
Відповідно до пункту 11.3 вказаного правочину договір оренди земельної ділянки припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 11.7 договору оренди передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір оренди від 03 лютого 2008 року зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) 14 травня 2008 року за № 63-6-00493 та у цей же день було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, площею 0,3518 га, кадастровий номер 8000000000:63:243:0109.
Для приведення у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" АТ "Українська автомобільна корпорація" у зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства та перейменуванням згідно з рішенням від 03 січня 2017 року продовжило свою діяльність як ПрАТ "Українська автомобільна корпорація".
02 червня 2014 року ФОП ОСОБА_1 подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. Г) під шиномонтаж по АДРЕСА_1", яка була зареєстрована за № КВ 082141530502.
20 червня 2014 року ФОП ОСОБА_1 подав до Інспекції декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. Г) під шиномонтаж по АДРЕСА_1", яка зареєстрована за № КВ 142141710277.
Згідно з реєстраційною справою стосовно нерухомого майна - нежитлової будівлі (літ. Г) - шиномонтаж за адресою: АДРЕСА_1, 15 липня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Бондар М. С., на підставі поданих ФОП ОСОБА_1 документів, в тому числі вищевказаних декларацій про початок виконання будівельних робіт і про готовність об`єкта до експлуатації, а також рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський культурний центр тюркомовних та східних народів" від 23 вересня 2008 року у справі № 01013/08 про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору доручення розірваним та визнання права власності на об`єкт нерухомості, виконавчий лист на примусове виконання якого видано згідно з ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 6-114/08р., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14461676, а саме: державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, про що останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15 липня 2014 року, індексний номер: 24284561.
29 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено два окремі нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу 1/2 частин нежитлової будівлі літ. "Г" - шиномонтаж, загальною площею 100,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на вказане нежитлове приміщення відповідно рішення про державну реєстрацію № 14772897 та № 14769615 від 29 липня 2014 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.