Постанова
Іменем України
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 554/3466/20
провадження № 61-3413св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Новицького Єгора Андрійовича на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Гольник Л. В., та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що на підставі договору дарування частини домоволодіння від 27 березня 2018 року та договору дарування 3/32 часток домоволодіння від 07 жовтня 2014 року вона є власником частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що розташоване на земельній ділянці комунальної власності.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2017 року у справі № 554/390/17 визначено та встановлено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок.
З метою проведення водопостачання до свого будинку вона звернулася до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", де їй було роз`яснено, що для підключення будинку до мережі водопостачання необхідно отримати технічні умови та виготовити робочий проект водопостачання, які здійснюються за згодою співвласників. Співвласники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали їй відповідні письмові дозволи, проте співвласник ОСОБА_2 такої згоди не надає, чим створює перешкоди у користуванні та розпорядженні належною позивачу власністю.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визнати неправомірною відмову у наданні згоди на проведення інженерних мереж водопостачання та водовідведення до житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, та дозволити виготовлення проектно-технічної документації та виконання робіт з підключення до системи водопостачання та водовідведення до вказаного житлового будинку без згоди ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною відмову у наданні згоди на проведення інженерних мереж водопостачання та водовідведення до житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1
Дозволено виготовлення проектно-технічної документації та виконання робіт з підключення до системи водопостачання та водовідведення житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, без згоди ОСОБА_2 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач, не надаючи письмової згоди на проведення інженерних мереж водопостачання та водовідведення до житлового будинку, таким чином перешкоджає позивачу у виготовленні проектно-технічної документації та підключенні житлового будинку позивача до системи водопостачання та водовідведення, тобто перешкоджає в реалізації позивачем її права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Новицький Є. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не було порушено право позивача на володіння, користування та розпорядження майном, а тому підстави для реалізації права на усунення перешкод у здійсненні такого права відсутні.
Вказував на те, що у справі відсутній спір про право та предмет спору, оскільки згідно з листом КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" від 30 грудня 2021 року, який наданий на адвокатський запит, технічні умови на підключення приватних житлових будинків, водопровідних та каналізаційних мереж були виготовлені на замовлення позивача 22 січня 2020 року, тобто до моменту звернення останньої до суду з цим позовом.
Крім того, суди не врахували, що копію листа про необхідність надання згоди на облаштування водопостачання та виготовлення технічної документації ОСОБА_2 не отримувала, будь-якої відповіді чи відмови не надавала, а тому докази того, що саме відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні власністю, відсутні.
Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19) та у справі № 909/243/18; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить по 3/64 частини кожному домоволодіння з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності.
Іншими співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності є: ОСОБА_5, якій належить 1/16 частини, ОСОБА_3 - 1/2 частини, ОСОБА_6 - 3/32 частини, ОСОБА_2 - 1/8 частина та ОСОБА_7 .
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2017 року у справі № 554/399/17 визначено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2, між співвласниками домоволодіння.
З метою облаштування водопостачання, водовідведення та виготовлення технічної документації згідно з вимогами КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 09 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до співвласників домоволодіння із заявами про надання такої письмової згоди, а у разі відмови надати обґрунтовану відповідь.
Співвласники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали їй відповідні письмові дозволи, проте співвласник ОСОБА_2 такої згоди не надала.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.