Постанова
Іменем України
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 703/1836/20
провадження № 61-3230св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2020 року в складі судді Прилуцького В. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько. Після його смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, що належить спадкодавцю на підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 вересня 2012 року про затвердження мирової угоди.
Вона є спадкоємцем першої черги після смерті батька,проте у визначений законом строк заяви про прийняття спадщини після смерті батька не подала, оскільки постійно проживає у м. Парижі Французької Республіки, за станом здоров`я та у зв`язку із введенням карантинних обмежень урядами Французької Республіки та України не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини за місцем свого фактичного проживання, а також перетнути кордон та повернутися до України для подання відповідної заяви за місцем відкриття спадщини.
Вважає, що пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, тому просила визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2020 року, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Задовольнивши позов, суди виходили з того, що підстави пропуску строку для прийняття спадщини, на які посилається позивач, є поважними, тому визначили її додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Смілянського міськрайонного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, просила їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, на яку посилається суд першої інстанції, не припинено діяльність нотаріусів під час дії карантину, а консульський прийом громадян України посольством України у Французькій Республіці був припинений з 16 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року, тому у позивачки було п`ять днів для подання заяви про прийняття спадщини до закінчення строку - 29 квітня 2020 року.
Не є підставою для визнання поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини посилання позивачки на довідку лікаря М. Гетти від 20 травня 2020 року, оскільки така довідка не містить інформації про діагноз ОСОБА_1, форми та тривалості її лікування. Тому висновки судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 не мала можливості через стан здоров`я подати заяву про прийняття спадщини є необґрунтованими.
Із листування в соціальних мережах сина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що остання пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини не через хворобу, а через працевлаштування, що не є поважною причиною пропуску строку.
ОСОБА_2 зазначає, що у позивачки не було перешкод для подання заяви про прийняття спадщини в межах строку визначеного законом, тому підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року, провадження № 6-148цс15, від 23 серпня 2017 року, провадження № 6-1320цс17; у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, провадження № 61-7600св19, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, провадження № 61-10136св19, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, провадження № 61-21447св19, від 20 січня 2021 року у справі № 757/11156/18-ц, провадження № 61-14082св20.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, поданий адвокатом Петренком О. В., обґрунтований тим, що суди правильно застосували норми права під час вирішення спору, а саме постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу Соуісі-19" № 211 від 11 березня 2020 року, оскільки вона підтверджує поважність пропуску позивачкою строку на подання заяви про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3 .
Зазначає, що згідно із оперативною інформацією щодо заходів, які вживаються іноземними країнами з протидії розповсюдження гострої респіраторної хвороби Соvіd- 19, що станом на 18 год 00 хв 02 червня 2020 року розміщена на офіційному веб- сайті Міністерства закордонних справ України, послаблення протиепідемічних заходів у Французькій Республіці відбулося з 11 травня 2020 року. З урахуванням викладеного, Консульство України у Французькій Республіці у період із середини березня 2020 року до 11 травня 2020 року не здійснювало прийом громадян.
Вважає, що довідка лікаря М. Гетти щодо стану здоров`я позивачки є належним доказом поважності пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, та не спростована відповідачкою шляхом подання інших доказів.
Також вказує, що суд першої інстанції правильно відхилив надане відповідачкою листування у соціальній мережі, оскільки із його змісту не вбачається, що воно здійснене між позивачкою та сином відповідача.
Правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, на які посилається в касаційній скарзі ОСОБА_2, не можуть бути враховані під час перегляду касаційної скарги, оскільки у цих справах судові рішення ухвалені не за подібних обставин, підстави подання позову та причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини суттєво відрізняються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіально управління юстиції в Черкаській області від 31 жовтня 2019 року, у м. Сміла Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого 04 серпня 1993 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Черкаської області, батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 .
Відповідно до ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 вересня 2012 року ОСОБА_3 належить на праві власності 2/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки завідувача Смілянської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою про прийняття спадщини звернулась його рідна сестра ОСОБА_2 ; на підставі заяви ОСОБА_2 в Смілянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 115/2020.
Згідно з відміткою в закордонному паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, виданого 22 серпня 2011 року, вона перетнула державний кордон України, виїхавши за межі країни 25 серпня 2014 року та після цього на територію України не поверталась.
Із виду на постійне проживання №2JBQN4LOK від 03 квітня 2012 року судом встановлено, що ОСОБА_1 компетентними органами Французької Республіки надано право постійного проживання у цій країні строком до 02 квітня 2022 року.
ОСОБА_1 згідно із довідкою лікаря М. Гетти від 20 травня 2020 року відомо, що позивачці заборонені поїздки будь-якого виду у зв`язку із її станом здоров`я і зважаючи на санітарний стан у країні.
Із інформації, що була розміщена 20 березня 2020 року на офіційному веб-сайті Посольства України у Французькій Республіці, роздруківка з якого була безпосередньо досліджена судом, з огляду на динаміку поширення вірусу "Covid-19" та за результатами засідання Уряду та РНБО України, яке відбулось 13 березня 2020 року, Міністерством закордонних справ України ухвалено рішення про негайне переведення закордонних дипломатичних установ України у дистанційний режим роботи. Проведення консульського прийому відвідувачів, у тому числі видача виготовлених закордонних паспортів, припиняється до 24 квітня 2020 року (включно).
Згідно із вказаної оперативної інформації про заходи, які вживаються іноземними країнами з протидії розповсюдження COVID-19, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства закордонних справ України у Франції 17 березня 2020 року введені обмеження на пересування без нагальної потреби. Дозволялось: відвідування лікарів, купівля продуктів харчування, прямування на роботу (яку не можливо виконувати дистанційно), індивідуальні заняття спортом на свіжому повітрі. В країні обмежені міжміські перевезення пасажирів та пересування містом/країною без нагальної потреби (за порушення застосовуються штрафні санкції). З 11 травня 2020 року відбулось послаблення карантинних обмежень (дозволено роботу непродуктових магазинів, збільшено інтенсивність руху громадського транспорту, тощо).