ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 442/1422/20
провадження № 61-20131св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи - ОСОБА_2, Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2021 року під головуванням судді Хомика А. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І. у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про поновлення цивільної дієздатності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог заяви
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просила скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2017 року у справі № 442/1686/17 про визнання ОСОБА_1 недієздатною та поновити її в цивільній дієздатності.
Зазначала, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2017 року її визнано недієздатною та призначено опікуна - ОСОБА_2 .
З часу прийняття судом рішення про визнання її недієздатною пройшло більш як два роки.
На даний час її психічний стан значно поліпшився: вона може розуміти значення своїх дій та керувати ними, без сторонньої допомоги здійснює побутові дії, адекватно ставиться до життєвих ситуацій, є врівноваженою, розсудливою та спокійною, а тому бажає поновити свою дієздатність.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 07 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення її цивільної дієздатності відмовив.
Львівський апеляційний суд постановою від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2021 року без змін.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміни у психічному стані здоров`я ОСОБА_1 не відбулися, а зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на відсутність підстав для поновлення цивільної дієздатності заявниці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить:
1) скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року по справі № 442/1422/20, як незаконну;
2) скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2021 року по справі № 442/1422/20, як незаконне;
3) закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України (позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом).
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник зазначає, що місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки висновок судово-психіатричного експерта від 19 лютого 2021 року № 60 є недопустимим доказом, оскільки він містить неправдиві відомості, а сама експертиза проходила з порушенням Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, адже співбесіду із заявницею було проведено лише одним експертом.
З самого висновку вбачається, що під час проведення експертного дослідження використовувались клінічні дослідження дев`ятнадцятирічної давності, які були отриманні під час стаціонарного лікування заявника у 2002 року у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні. Жодних інших документів експерт у заявниці не запитувала, а остання їй їх не надавала.
Вказує також на ту обставину, що у зв`язку із запровадженням карантинних заходів щодо протидії поширення хвороби COVID-19 під час судового процесу не були допущені вільні слухачі, які є друзями заявниці, що порушило її право на гласність і відкритість судового процесу та публічний розгляд справи.
Одночасно заявник також вказує, що судами попередніх інстанцій було порушено її право на ознайомлення із матеріалами справи, адже її численні запити про отримання сканкопій матеріалів справи залишились без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 18 квітня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Справа № 442/1422/20 надійшла до Верховного Суду 02 червня 2022 року.
У жовтні 2022 року Верховний Суд на адресу ОСОБА_1 надіслав лист в якому роз`яснив наслідки відмови від заяви та наслідки закриття провадження у справі. Також просив підтвердити або спростувати намір на таку процесуальну дію, як відмова від поданої заяви про скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 поштовим зв`язком надійшла заява про підтвердження прохань, викладених у касаційній скарзі в якій заявник просила задовольнити всі три пункти розділу 4 уточненої касаційної скарги.
Додатково повідомляла про те, що прохання пункту 3 розділу 4 уточненої касаційної скарги про закриття провадження у справі пов`язане з тим, що заявник планує оскаржити рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 442/1686/17 з інших причин, ніж виклала у своїй заяві від 03 березня 2020 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 27 вересня 2017 року у справі № 442/1686/17 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, визнав недієздатною.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 19 лютого 2021 року № 60, ОСОБА_1 в даний час страждає стійким хронічним розладом у вигляді розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, зумовлених епілепсією з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, частими судомними нападами та емоційно-вольовими розладами та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує опіки.
Згідно пояснень завідувача судово-психіатричним відділенням КНП ЛОР ЛОКПЛ Гуцал В. Й. від 28 травня 2021 року, виражений мнестичний дефект у ОСОБА_1 був діагностований під час стаціонарного лікування у їх установі ще у 2002 році у вигляді недоумства, який є хронічним, стабільним та незворотнім станом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Статтею 42 ЦК України передбачено, що за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно із частиною четвертою статті 300 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Таким чином, зазначена вище норма права визначає, що висновок судово-психіатричної експертизи, якою встановлюється видужання або значне поліпшення психічного стану фізичної особи, яка була визнана недієздатною, є єдиною підставою для скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності цієї фізичної особи.
Згідно пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" в справах про поновлення дієздатності є обов`язковим проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді.
Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.
Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).