Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 128/839/19
провадження № 61-5821св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 грудня 2021 року
у складі судді Саєнко О. Б. та постанову Вінницького апеляційного суду
від 26 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно спадкоємців.
Позовну заяву мотивовано тим, що 30 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Ощадбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за № 1235. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 кредитного договору банком було надано кредит на суму
69 300,00 дол. США, в свою чергу позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі
69 300,00 дол. США, а також сплатити 13,5 % річних в порядку, на умовах
та в строки, визначені цим договором. Кредит надавався на 5 років
з терміном остаточного погашення не пізніше 29 травня 2012 року на споживчі потреби.
Позичальник зобов`язався належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором, щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі
1 150,00 дол. США та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань починаючи з 30 червня 2007 року на відповідні рахунки позичальника, відкриті в банку, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, повернути кредит в сумі 69 300,00 дол. США, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором.
На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором
30 травня 2007 року між банком та позичальником було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т. П., зареєстрований у реєстрі за
№ 3128.
Згідно з пунктом 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є: жилий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 120,9 кв. м, житловою площею 72,5 кв. м та земельна ділянка площею 0,4776 га, які знаходяться
за адресою: АДРЕСА_1, які належать позичальнику на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 17 жовтня 1996 року за № 3-3684 та зареєстрованого Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 22 жовтня 1996 року, реєстровим № 982 в реєстровій книзі № 4, а також на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 012349, виданого 03 жовтня 2001 року Стрижавською селищною радою на підставі рішення цієї ж ради двадцятої сесії третього скликання від 27 липня 2020 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1447.
Вказувало, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області
від 23 листопада 2011 року (справа № 2-1822/2011) постановлено рішення, яким задоволено позов прокурора Вінницького району Вінницької області
в інтересах AT "Ощадбанк" в особі ТВБВ № 10001/0160 філії - Вінницького обласного управління AT "Ощадбанк" та стягнуто з ОСОБА_3 на користь "Ощадбанк" в особі ТВБВ № 10001/0160 філії - Вінницького обласного управління "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором
від 30 травня 2007 року № 1235 в сумі 62 852,07 дол. США, яка складається з: суми кредиту - 46 868, 89 дол. США; відсотків за користування
кредитом - 5 257,23 дол. США; пені за прострочення платежів за кредитом -
10 725,95 дол. США, що відповідно до розпорядження Національного банку України від 13 жовтня 2011 року № 205/ 394, в еквіваленті становить
501 289,25 грн. Рішення набрало законної сили 05 грудня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.
Банк зазначав, що потенційними спадкоємцями майна за померлим
ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1, дочка ОСОБА_2, внуки: ОСОБА_4, та ОСОБА_5 .
У зв`язку з тим, що за позичальником зареєстроване нерухоме майно (предмет іпотеки), 29 серпня 2018 року банк звернувся до Вінницької районної нотаріальної контори з претензією № 101.20-11/812, в якій просив повідомити спадкоємців померлого позичальника про його кредитну заборгованість та необхідність її погашення.
04 жовтня 2018 року до банку надійшла відповідь з Вінницької районної державної нотаріальної контори від 29 вересня 2018 року за № 1956/02-14, якою державний нотаріус Березовська Л. М. повідомила, що заяву банку як кредитора до спадкоємців ОСОБА_3 було отримано та зареєстровано
у книзі реєстрації спадкових справ № 1310, спадкова справа № 404/2018, однак жодної інформації безпосередньо від спадкоємців про прийняття спадщини до банку не надходило.
Також банк звернувся із заявою про забезпечення доказів, цю заяву було задоволено, згідно з направлених судом матеріалів спадкової справи
№ 404/2018 до майна померлого ОСОБА_3, спадкову справу заведено на підставі заяви банку № 101.20-11/812 від 29 серпня 2018 року, спадкоємці відсутні.
За життя у спадкодавця ОСОБА_3 утворився кредитний борг у сумі
67 387,95 дол. США, що в еквіваленті станом на 22 лютого 2019 року -
1 819 651,88 грн, тому банк вважав, що відповідачі зобов`язані здійснити погашення боргу кожен у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Ураховуючи зазначене, ПАТ "Державний ощадний банк України" просило суд звернути стягнення зі спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_3, - відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями, та земельну ділянку площею 0,4776 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу в межах процедури виконавчого провадження в рахунок погашення боргу на користь ПАТ "Державний ощадний банк України"
в особі філії - Вінницьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" за кредитним договором від 30 травня 2007 року № 1235 в розмірі 67 387,95 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 грудня
2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним
у позасудовому порядку вимог частини третьої статті 1281 ЦК України,
а саме доказів про те, що позивач пред`явив свої вимоги щодо погашення суми заборгованості за кредитним договором відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємцям за законом після смерті ОСОБА_3, протягом шести місяців з дня, коли позивач дізнався про прийняття спадщини спадкоємцями.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 квітня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача ПАТ "Державний ощадний банк України" - адвоката Лобанова О. О. залишено без задоволення.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 грудня
2021 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ "Державний ощадний банк України", оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним
у позасудовому порядку вимог частини третьої статті 1281 ЦК України, а саме доказів про те, що позивач пред`явив свої вимоги щодо погашення суми заборгованості за кредитним договором відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємцям за законом після смерті ОСОБА_3, протягом шести місяців з дня, коли позивач дізнався про прийняття спадщини спадкоємцями. Тому невиконання позивачем вимог частини третьої статті 1281 ЦК України тягне наслідки, передбачені частиною четвертою статті 1281 ЦК України, а саме кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду,
АТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що банк не пропустив передбачений частиною другою статті 1281 ЦК України шестимісячний строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, оскільки кредитор не зобов`язаний повідомляти спадкоємців про наявність вимог щодо спадщини безпосередньо, а таке повідомлення може бути здійснено через нотаріальну контору.При цьому претензія банку стосувалася не конкретних спадкоємців, а всіх осіб, які прийняли спадщину.
До аналогічних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 456/4355/15-ц (провадження № 61-471св20).
Також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15-ц (провадження
№ 61-8438св18) міститься висновок щодо застосування статті 1281 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і зазначено, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.
Згідно з висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 11липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц (провадження № 61-14038св18), стаття1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. При цьому, на відміну від пред`явлення вимоги безпосередньо до спадкоємців, кредитор, скеровуючи претензію до нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею
1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги.
Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину відповідно до статті 84 Закону України "Про нотаріат", яка передбачає, що нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви надсилаються поштовим відправленням з повідомленням про вручення або передаються адресатам особисто під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.
Зазначене кореспондується з главою 20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Таким чином, за змістом наведених норм закону кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутись до нотаріуса з вимогою.
До аналогічних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі
№ 371/1063/16-ц (провадження № 61-15136св18).
Оскільки банк у заяві від 29 серпня 2018 року № 101.20-11/812, відповідно до вимог статей 1281, 1282 ЦК України, просив нотаріуса повідомити спадкоємців про наявність боргу, а отже, вказана заява відповідає правовій природі претензії. Обрання певного способу є правом кредитора
і здійснюється ним на власний розсуд.
При цьому законодавством не передбачені форма і зміст вимог кредитора та на нотаріуса не покладено обов`язку перевіряти обґрунтованість вимог.
Зі змісту заяви (претензії) банку, адресованої нотаріусу, чітко убачається кореспондуючий обов`язок спадкоємців погасити борг спадкодавця.
До аналогічних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 березня 2021 року у справі
№ 522/5924/17 (провадження № 61-8793св20).
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень АТ "Державний ощадний банк України" посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філією - Вінницьке районне відділення № 5321 ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір
№ 1235, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 69 300,00 дол. США,
а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит у сумі 69 300,00 дол. США, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних в порядку, на умовах та
в строки, визначені цим договором. Кредит надається на п`ять років
з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 29 травня 2012 року на споживчі потреби (а.с. 5-8, т. 1).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором,
30 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філією - Вінницьке районне відділення № 5321 ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, згідно
з яким у разі невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна. Предметом іпотеки є житловий будинок
з господарськими будівлями, який знаходиться в
АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 17 жовтня 1996 року за № 3-3684 та зареєстрованого Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 22 жовтня 1996 року, реєстровим № 982 в реєстровій книзі № 4; земельна ділянка, площею 0,4776 га, яка розташована
в АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 012349ВН, виданого 03 жовтня 2001 року Стрижавською селищною радою на підставі рішення цієї ж ради двадцятої сесії третього скликання від 27 липня 2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1447, на якій розташований зазначений житловий будинок. Вказаний договір посвідчено Надольською Т. П., приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 3128 (а.с. 9-11, т. 1).
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області
від 23 листопада 2011 року (справа № 2-1822/11) задоволено позов прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах
AT "Ощадбанк" в особі ТВБВ № 10001/0160 філії - Вінницького обласного управління AT "Ощадбанк" та стягнуто з ОСОБА_3 на користь
АТ "Ощадбанк" в особі ТВБВ № 710001/0160 філії - Вінницького обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором № 1235 від 30 травня 2007 року в розмірі 62 852,07 дол. США, яка складається з: суми кредиту - 46 868,89 дол. США, відсотків за користування кредитом - 5 257,23 дол. США. пені за прострочення платежів по кредиту -
10 725,95 дол. США, що відповідно до розпорядження Національного банку України № 205/394 від 13 жовтня 2011 року в еквіваленті становить
501 289,25 грн. Рішення набуло чинності 05 грудня 2011 року
(а.с. 12-13, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.
29 серпня 2018 року АТ "Ощадбанк" звернувся із заявою як кредитор
з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_3 до Вінницької районної державної нотаріальної контори, в якій вказано, що банку стало відомо про смерть боржника ОСОБА_3 . Керуючись частиною другою статті 1281 та статтею 1282 ЦК України, банк просив прийняти його заяву як кредитора
з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_3 (а.с. 14, т. 1).
Відповідно до відповіді Вінницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції
у Вінницькій області від 25 вересня 2018 року в архіві знаходиться на зберіганні актовий запис про смерть № 30 від 12 квітня 2018 року, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, складений Виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 15, т. 1).
Згідно з повідомленням Вінницької районної державної нотаріальної контори, яке надійшло до філії - Вінницьке обласне управління
АТ "Ощадбанк" 04 жовтня 2018 року, заяву кредитора спадкоємців
ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, було отримано та зареєстровано у Книзі реєстрації спадкових справ за № 1310, спадкова справа № 404/2018 (а.с. 16, т. 1).
Відповідно до відповіді на запит від 11 жовтня 2018 року, наданої Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області,
за адресою: АДРЕСА_1, на день смерті
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані такі особи: ОСОБА_1,
1956 року народження; ОСОБА_2, 1987 року народження,
ОСОБА_4, 2008 року народження, та ОСОБА_5, 2015 року народження (а.с. 17, т. 1).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07 березня
2019 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" про забезпечення доказів задоволено. Витребувано з Вінницької районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 404/2018, заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, останнє місце проживання: АДРЕСА_1
(а.с. 18-19, т. 1).
Згідно з розрахунком, наданим банком, станом на 22 лютого 2019 року загальна сума заборгованості за кредитним договором від 30 травня
2007 року № 135 становить 67 387,95 дол. США, яка складається з:
46 868,89 дол. США - загальна сума заборгованості за кредитом (основний борг); 4 952,00 дол. США - заборгованості за відсотками; 10 725, 95 дол. США - пеня за прострочення платежів; 4 225,90 дол. США - 3 % річних на суму простроченого кредиту; 615,16 дол. США - розмір 3 % річних на суму нарахованих та несплачених процентів (а.с. 45-46, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: