Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 308/1927/17
провадження № 61-1734св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатський горизонт",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатський горизонт" на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 15 лютого 2021 року у складі судді Бенци К. К.та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатський горизонт" (далі - ТОВ "Карпатський горизонт") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення нерухомого майна.
Позовну заяву мотивовано тим, що 14 січня 2014 року між
ТОВ "Карпатський горизонт" (продавець) і ОСОБА_1
(покупець) укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна - приміщення загальною площею 215,5 кв. м на
АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 266596621101,
за ціною 340 000,00 грн, із яких 2 000,00 грн покупець сплатив продавцю до підписання цього договору, а решту суми (338 000,00 грн) зобов`язаний був сплатити рівними частинами до 20 листопада 2014 року.
Однак станом на грудень 2017 року жодного платежу від відповідача не надходило.
10 липня 2017 року позивач надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення про відмову від договору (його розірвання) внаслідок істотного порушення відповідачем (покупцем) умов сплати основної суми за договором, яке залишено останнім без реагування.
Ураховуючи зазначене та зміну предмета позову, ТОВ "Карпатський горизонт" просило суд:
- розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н. В. 14 січня 2014 року і зареєстрований у реєстрі за № 16, предметом якого було нерухоме майно - приміщення загальною площею 215,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 266596621101;
- повернути приміщення загальною площею 215,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,
у власність ТОВ "Карпатський горизонт".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2021 року позов ТОВ "Карпатський горизонт" задоволено частково.
Розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна - приміщення, загальною площею 215,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 266596621101, посвідчений 14 січня 2014 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н. В. та зареєстрований у реєстрі за № 16.
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допустив істотне порушення умов договору, оскільки він не здійснив своєчасну та повну оплату за придбання нерухомого майна за умовами договору, внаслідок чого продавець не отримав грошові кошти, що у своїй сукупності є підставою для розірвання договору в судовому порядку відповідно до змісту частини другої статті 651 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про повернення приміщення, яке є предметом договору купівлі-продажу, суд виходив із того, що правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, при цьому у сторін відсутнє право вимагати повернення виконаного ними за зобов`язаннями до моменту розірвання договору, і при істотному порушенні договору однією із сторін, друга сторона може лише вимагати відшкодування завданих їй збитків у зв`язку з розірванням договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Апеляційну скаргу ТОВ "Карпатський горизонт" задоволено частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 15 лютого 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ТОВ "Карпатський горизонт" відмовлено.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу, що вже частково виконаний із боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар не
є ефективним, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити саме
з цих підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду,
ТОВ "Карпатський горизонт", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в поверненні приміщення та постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Карпатський горизонт" задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд не врахував, що відповідач взагалі не приступив до виконання обов`язку оплатити приміщення, чим істотно порушив умови взятого на себе зобов`язання щодо оплати вартості майна у визначеному розмірі та строках, обумовлених договором купівлі-продажу, завдавши при цьому шкоди позивачу у вигляді реальних збитків (доходів, які продавець повинен був отримати від продажу). При цьому матеріали справи містять копію протоколу загальних зборів учасників
ТОВ "Карпатський горизонт" від 10 грудня 2013 року № 4-2013, у якому зазначено, що саме зважаючи на фінансовий стан товариства було прийнято рішення про продаж його майна.
Тому вважає, що від правового висновку Верховного Суду, викладеного
у постанові від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження
№ 12-145гс19), на яку послався апеляційний суд, необхідно відступити
у справі, що розглядається.
Вказує, що в Окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Рогач Л. І. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) зазначено, що обов`язок сплатити ціну за придбаний товар на підставі договору купівлі-продажу є однією з основних умов для такого виду договорів, відсутність проведення розрахунку за предмет договору, а саме передання його без отримання зустрічного грошового задоволення, дає підстави для висновку, що позивач був позбавлений того, на що розраховувала при укладенні вказаного договору. Істотне порушення договору покупцем у випадку його доведення
є достатнім для розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Тож наявність альтернативного способу захисту у вигляді права вимагати оплати товару не свідчить про те, що особа як сторона договору не може вимагати захисту свого права на підставі статті 651 ЦК України. Ефективний спосіб захисту в такому разі особа визначає сама: або залишитись
у правовідносинах за договором, вимагаючи при цьому оплати товару, або відмовитися від договору, вимагаючи його розірвання за наявності відповідних підстав (істотного порушення договору).
Також посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 361/6517/17 (провадження
№ 61-13968св19), в якій зазначено, що за правилами статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (частина третя статті 692 ЦК України) або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень
ТОВ "Карпатський горизонт" посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Карпатський горизонт", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 січня 2014 року між ТОВ "Карпатський горизонт" (продавець) і фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н. В. та зареєстрований у реєстрі
за № 16, за умовами пункту 1.1 якого ТОВ "Карпатський горизонт" продає,
а покупець купує (приймає) у власність приміщення, загальною площею 215,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 266596621101, і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за 340 000,00 грн, які покупець, зобов`язаний сплатити продавцю таким чином: 2 000,00 грн покупець сплатив продавцю на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в
ТОВ КБ "Коопінвестбанк", (МФО 312248) до підписання цього договору, решту суми 338 000,00 грн покупець зобов`язаний сплатити продавцю рівними частинами в термін до 20 листопада 2014 року, а саме:
- 33 800,00 грн у термін до 20 лютого 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 березня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 квітня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 травня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 червня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 липня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 серпня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 вересня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 жовтня 2014 року;
- 33 800,00 грн у термін до 20 листопада 2014 року.
Факт отримання продавцем остаточного розрахунку повинен підтверджуватися його нотаріально засвідченою заявою або будь-яким платіжним документом, що підтверджує проведення розрахунку покупцем.
10 липня 2017 року позивач надіслав відповідачу заяву-повідомлення про відмову від договору № 10/07/17-1 та повернення проданого нерухомого майна в зв`язку з порушенням строків оплати за договором.
Відповідно до довідки начальника відділення "Укргазбанк" від 21 серпня 2019 року № 5-280/06/658/2019, 29 березня 2017 року відкрито поточний рахунок на ім`я ОСОБА_1 у національній валюті, а 30 березня
2017 року - за дорученням клієнта згідно з платіжним дорученням № 1 було здійснено перерахування коштів у сумі 338 000,00 грн із призначенням платежу: "Оплата згідно з договором купівлі-продажу майна від 14 січня 2014 року, платник - ОСОБА_1, отримувач - ТОВ "Карпатський горизонт" в банку АТ "Комінвестбанк".
Згідно з довідкою від 04 січня 2018 року № 04-18/1-2 грошові кошти
за платіжним дорученням від 30 березня 2017 року № 1 на рахунок
ТОВ "Карпатський горизонт" не надходили, оскільки рахунок одержувача
№ НОМЕР_2, який указаний у платіжному доручені від 30 березня 2017 року № 1 не є рахунком ТОВ "Карпатський горизонт", а є транзитним рахунком Міжгірського відділення ПАТ "Комінвестбанк".
Банк одержувача - ПАТ "Комінвестбанк" повернув кошти банку, що обслуговує платника (АБ "Укргазбанк") із зазначенням причини повернення "невірний рахунок отримувача коштів "1" від 30 березня 2017 року оплата згідно з договором від 14 січня 2014 року", які в подальшому були перераховані на рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1
в АТ "Укргазбанк" відповідно до меморіального ордера від 04 квітня
2017 року № 1.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ "Карпатський горизонт" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.