Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 373/1115/21
провадження № 61-8269св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Кредобанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б., у справі за позовом акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст позовних вимог
06 липня 2021 року АТ "Кредобанк" засобами поштового зв`язку звернулося до суду з позовом та просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2019 року № CL-222110 у загальному розмірі 378 133,84 грн, 5 672,01 грн судового збору та 37 813,38 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2019 року № СL-222110 в розмірі 378 133,84 грн, що складається із основної заборгованості в розмірі 262 208, 06 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 115 925,78 грн.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" судовий збір в розмірі 5 672,01 грн.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Відмовлено в частині позовних вимог до ОСОБА_2
15 листопада 2021 року ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_1, засобами поштового зв`язку звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2021 року в зазначеній справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_1, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга підписана ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 14 вересня 2021 року, виданої ОСОБА_1, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрик Н. П. 14 вересня 2021 року, зареєстрована в реєстрі за № 1547, проте до апеляційної скарги не надано доказів того, що Кушпіт Ю. М. є адвокатом, не містять таких даних і матеріали справи та Єдиний реєстр адвокатів України.
Таким чином, апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 03 грудня 2021 року, відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
26 вересня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 09 листопада 2022 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повно з`ясував обставини справи.
Заявник вказує, що ОСОБА_3, підписуючи апеляційну скаргу діяв на підставі довіреності від 14 вересня 2021 року, виданої ОСОБА_1, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрик Н. П. 14 вересня 2021 року, зареєстрована в реєстрі за № 1547.
Заявник зазначає, що ОСОБА_3 як представник заявника на підставі вказаної вище довіреності брав участь у справі у суді першої інстанції, оскільки вказану справу судом першої інстанції визнано малозначною.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.