ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 751/4706/17
провадження № 51-169км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_14,
суддів ОСОБА_15, ОСОБА_16,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_17,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_18,
прокурора ОСОБА_19,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року у кримінальному провадженні № 12017270010001526 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 - п. 6 ч. 2 ст. 115, ст. 348 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк:
за ч. 3 ст. 187 КК - 10 років з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст. 187 КК - 13 років з конфіскацією майна;
за ч. 2 ст. 15 - п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - 14 років з конфіскацією майна;
за ст. 348 КК - 14 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 27 лютого 2017 року і до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 :
- на користь Чернігівської міської лікарні № 2 Чернігівської міської ради 11 154.80 грн у рахунок відшкодування витрат на його стаціонарне лікування та лікування потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ;
- на користь Державної установи "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова" Національної академії медичних наук України 32 600.05 грн у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 ;
- на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня" 25 962. 40 грн. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 ;
- на користь Центрального госпіталю МВС України 8 251.34 грн у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 ;
- на користь Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернігівській області" 11 183.25 грн у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 ;
- на користь потерпілого ОСОБА_5 14 520.29 грн у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 500 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про долю речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
Цим же вироком виправдано ОСОБА_1 за недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 309 КК - за епізодом незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вилучених 27 лютого 2017 року в приміщенні сараю під час обшуку домоволодіння за місцем його постійного проживання на АДРЕСА_1 ; ч. 1 ст. 263 КК - за епізодом незаконного носіння, придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вилучених у домоволодінні під час обшуку.
Як установив суд першої інстанції, 22 лютого 2017 року близько 15:00 ОСОБА_1 проник до приміщення ТОВ "ОСВ-Україна" на вул. Дніпровській, 34 в м. Чернігові, де вчинив розбійний напад, під час якого, погрожуючи автоматом АКС-74У, прив`язав до стільця потерпілу ОСОБА_7 та заволодів її грошовими коштами на суму 60 грн, а також майном потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 5045 грн.
Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений час та в невстановленому місці без мети збуту придбав, переніс та зберігав за місцем тимчасового проживання у квартирі АДРЕСА_2 наркотичну речовину - опій ацетильований загальною вагою 0,521 г, яка була виявлена 27 лютого 2017 року працівниками поліції під час огляду місця події.
24 лютого 2017 року о 20:07 ОСОБА_1 під час вчинення розбійного нападу проник до приміщення ПТ "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал Компанія"" на вул. Богуна, 38 у м. Чернігові, де з метою вбивства через вікно прийому речей здійснив не менше трьох пострілів з автомата АКС-74У у працівника ломбарду ОСОБА_5, заподіявши останньому тяжких тілесних ушкоджень. Після цього з метою заволодіння чужим майном здійснив постріли з автомата в дверний замок кімнати прийому речей, однак відчинити двері не зміг і з місця події зник. У ході нападу ОСОБА_1 виконав усі дії, спрямовані на вбивство потерпілого ОСОБА_5, однак не довів задумане до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений час та в невстановленому місці незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав, переніс та зберігав у квартирі АДРЕСА_2 вогнепальну зброю - автомат АКС-74У та сорок один боєприпас (проміжкові патрони з кулями до автомата АКМ-74 та ручного кулемета РПК), що були виявлені 27 лютого 2017 року працівниками поліції під час огляду місця події, а також гранату Ф-1, яка є вибуховим пристроєм,.
27 лютого 2017 року о 12:30 у тій же квартирі ОСОБА_1, з метою умисного вбивства працівників правоохоронного органу в зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, які прибули до квартири для його затримання, кинув у них гранату Ф-1, яка вибухнула, однак не довів задуманого до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки унаслідок вибуху працівникам "Корпусу оперативно-раптової дії" ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_3 і ОСОБА_6 було завдано легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 - тяжких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Тобто, вчинив замах на вбивство працівників правоохоронного органу.
При перегляді вироку Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 25 вересня 2020 року залишив це рішення без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вказані вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Аргументуючи свої вимоги засуджений зазначає, що кваліфікація його дій за ст. 348 КК є невірною, оскільки умислу на вбивство працівників поліції в нього не було, гранату цілеспрямовано у них не кидав.
Також вважає зайвою кваліфікацію його дій судом за ч. 2 ст. 15 - п. 6 ч. 2 ст. 115 КК щодо замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_5, оскільки такі дії повністю охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 187 КК.
Вказує, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотань про повторне дослідження доказів у справі та проведення додаткової вибухової технічної експертизи.
На думку засудженого, неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність призвело до призначення йому занадто суворого покарання, яке не відповідає даним про його особу та тяжкості вчинених ним злочинів. Також звертає увагу на незадовільний стан свого здоров`я.
Стверджує, що апеляційний суд всупереч вимогам статей 370, 419 КПК не перевірив доводів його апеляційної скарги щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки доказам у справі, а саме показанням свідків та потерпілих, письмовим доказам, і при цьому не навів переконливих мотивів для їх спростування та не зазначив підстав з яких ці доводи відхилив.
Вважає, що недопустимими доказами у справі є протоколи пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 23 та 25 травня 2017 року, через відсутність на фотознімках автомата магазину, а також матеріали негласної слідчої (розшукової дії) у виді аудіо-відео контролю особи, черезвідсутність карти пам`яті на яку ці дії записувались. Вказує на невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам справи у частині, що стосується походження гільз і куль виявлених та вилучених під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 .
Окрім того зазначає про незаконність складу суду в суді першої інстанції, який безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про призначення вибухової технічної експертизи та в проведенні слідчого експерименту з метою визначення епіцентру вибуху гранати.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу засудженого представник потерпілого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_20 просить Верховний Суд залишити цю скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу.
Прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі-Суд) дійшла висновку про таке.
За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У своїй касаційній сказі засуджений ОСОБА_1 зазначає про істотні порушення, які, на його думку, були допущені судом першої інстанції.
Вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про відсутність таких порушень як під час досудового розслідування, так і при розгляді справи в суді першої інстанції. Тому, при перегляді судових рішень, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених місцевим судом.
Як убачається зі змісту судових рішень, при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій ці суди ретельно перевіряли усі доводи, на які посилалася сторона захисту при розгляді кримінального провадження та які є аналогічними тим, що викладені в касаційній скарзі засудженого. Зазначені в цих рішеннях мотиви про визнання вказаних доводів безпідставними колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у суді доказам.
Зокрема, свій висновок у вироку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень суд першої інстанції зробив на підставі наданих сторонами доказів, які були перевірені в судовому засіданні, визнані судом належними та допустимими, і яким цей суд надав відповідну правову оцінку.
Такого висновку цей суд дійшов на підставі наданих у судовому засіданні показань самого засудженого ОСОБА_1, а також: показань потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, досліджених в суді письмових доказів - протоколів огляду місця події від 24 і 27 лютого 2017 року, обшуку від 27 лютого 2017 року, огляду речей і документів від 26 лютого і 04 квітня 2017 року, пред`явлення особи для впізнання від 25 травня 2017 року, пред`явлення речей для впізнання від 23 березня та 23, 25 травня 2017 року, заяв потерпілої ОСОБА_7 від 22 березня 2017 року та свідка ОСОБА_10 від 27 лютого 2017 року; висновків експертів № 193(х) від 16 березня 2017 року, № 325, 326, 184(х) від 13 березня 2017 року, № 362, 380 від 21 березня 2017 року, № 10-1/316 від 25 травня 2017 року, № 74 від 14 липня 2017 року, 334, 335, 186(х) від 28 квітня 2017 року, № 23 (Вт), 185 (х), 324 від 25 квітня 2017 року, № 315 від 18 квітня 2017 року, № 60-МК від 30 червня 2017 року, № 61-МК від 30 червня 2017 року, № 59-МК від 30 червня 2017 року, № 692 від 02 червня 2017 року, № 496 від 21 червня 2017 року.