ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 761/31995/18
провадження № 51-6160 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_2.,суддівОСОБА_3., ОСОБА_4, за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_5., ОСОБА_6розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
Обставини справи
1. ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2 та 3 статті 300Кримінального кодексу України (далі - КК).
2. За версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 в період між 27 березня 2013 року та 11 жовтня 2016 року в різних передачах на телевізійних і радіоканалах України висловлював пропаганду насильства та жорстокості по відношенню до безпритульних собак. Обвинувачення вважало, що він діяв з метою розповсюдження аудіо- та відео-творів, що пропагують культ насильства та жорстокості по відношенню до безпритульних собак у порушення вимог статті 5 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" і сприяв розповсюдженню своїх висловлювань в засобах масової інформації серед невизначеного кола глядачів і слухачів.
3. Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 невинуватим та виправдав через недоведеність, що в його діянні є склад інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки надані стороною обвинувачення докази не доводять, що обвинувачений вчиняв будь-які дії, пов`язані з виготовленням відеопродукції, тому що він безпосередньо не фіксував технічними засобами відповідні аудіо- та відеозаписи, не монтував їх, не записував на будь-які носії інформації та не розповсюджував їх.
4. Апеляційна інстанція залишила вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
6. На думку прокурора, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про відсутність у діянні обвинуваченого складу злочину, оскільки невірно надав оцінку встановленим ним обставинам та не застосував положення закону, які підлягають застосуванню.
7. Він вважає, що усне мовлення ОСОБА_1 являється твором, оскільки у статті 300 КК вживаються терміни "кіно- та відеопродукція", а записане інтерв`ю відображає певні погляди людини і є частиною твору.
8. На думку сторони обвинувачення, суд не надав належної оцінки показанням допитаної в суді експерта, яка у своїх роз`ясненнях до висновку від 30 березня 2018 року прямо вказала, що вислови обвинуваченого є твором; крім того відповідно до статті 17 Закону України "Про авторське право та суміжні права" обвинувачений є співавтором твору. Також той факт, що інші причетні до виготовлення передач особи не були притягнені до відповідальності, не перешкоджає визнати винуватим ОСОБА_1 .
9. Прокурор зазначає, що апеляційний суд не надав відповідей на всі доводи апеляційних скарг прокурора і потерпілих, а тому його ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
10. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу частково, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
11. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.