Постанова
Іменем України
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 695/35/20
провадження № 61-6860св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Золотоніська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Черкаської обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Черкаської обласної ради на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року у складі судді Середи Л. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Фетісової Т. Л., Новікова О. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Черкаської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у січні 2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- скасувати як протиправний (незаконний) наказ Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради № 142-к/ТМ від 03 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_2" в частині оголошення їй догани, як вихователю, за порушення посадової інструкції в частині збереження здоров`я та життя дітей;
- скасувати як протиправний (незаконний) наказ Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради № 153-к/тм від 13 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині оголошення догани ОСОБА_1, вихователю, за порушення посадової інструкції в частині постійного здійснення контролю за учнями з моменту виходу на роботу відповідно до графіка та порушення режиму роботи навчального закладу.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що наказом Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради № 142-к/ТМ від 03 грудня 2019 року її протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення став факт того, що одна з учениць, переданих їй під нагляд, вийшла на прогулянку взута в тканинні черевики.
Наведене не могло спричинити шкоди здоров`ю дитини, оскільки у той день, коли сталась дана подія, на дворі було тепло. Докази шкоди здоров`ю дитини відсутні, а батько, який забирав увечері дитину жодних претензій ні до неї, ні до директора чи її заступника не пред`являв.
Претензії з приводу взуття пред`явила мати учениці, яка зателефонувала до класного керівника через годину після того, як батько забрав дитину зі школи, тобто учениця потрапила додому вже ввечері, після суттєвої зміни температури та минування значного проміжку часу, за який нагляд вихователя за вказаною ученицею був відсутній, крім того остання могла прохолоти через необачність батька.
Також після події дитина продовжувала відвідувати школу, що свідчить про відсутність доказів того, що здоров`ю дитини завдано шкоди діями позивача.
Крім того, зазначила, що того дня мала здійснювати нагляд тільки за учнями 7 класу, а дитина, яка вийшла на прогулянку в тканинних черевиках навчається у 5 класі, при цьому її не було належно повідомлено про наявність в учениці особливих потреб. Підстави для передання під її нагляд дітей так званої "зведеної групи" того дня також були відсутні. Крім того така дитина має відноситись до інклюзивного класу та потребує додаткової підтримки, яку мала б надавати асистент вихователя, якого закріплено не було.
На її думку противоправним є і наказ Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради № 153-к/тм від 13 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині оголошення їй догани за порушення посадової інструкції в частині постійного здійснення контролю за учнями.
Вказувала на те, що режим навчального закладу не передбачає виділення часу відпочинку для вихователя, в тому числі для прийому їжі, що є суттєвим порушенням вимог КЗпП України.
Вона дійсного того дня здійснювала прийом їжі, однак дітей без належного нагляду не залишала, оскільки здійснювала нагляд за ними, а діти були зайняті переглядом телепередачі, що транслювалась по телевізору, який встановлений у фойє біля учительської.
Жодних наслідків у вигляді порушення дисципліни дітьми чи заподіяння комусь з дітей шкоди під час приймання їжі не настало, що свідчить про безпідставність винесення оскаржуваного наказу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 02 грудня 2021 року позов задовольнив частково.
Скасував як протиправний (незаконний) наказ Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Черкаської обласної ради № 142-к/тм від 03 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_2" в частині оголошення догани ОСОБА_1 за порушення посадової інструкції в частині збереження здоров`я та життя дітей".
У задоволенні позовних вимог про скасування наказу № 153-к/тм від 13 грудня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині оголошення догани ОСОБА_1 вихователю за порушення посадової інструкції в частині постійного здійснення контролю за учнями з моменту виходу на роботу відповідно до графіка та порушення режиму роботи навчального закладу відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази переохолодження організму та спричинення шкоди здоров`ю дитини ОСОБА_3 внаслідок вказаних у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності обставин. Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що внаслідок винних дій чи бездіяльності позивача або порушення нею своїх посадових обов`язків була завдана шкода здоров`ю дитини.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заперечується та не вказується на порушення процедури застосування дисциплінарного стягнення, визначеного статтями 147-149 КЗпП України, не спростовуються докази, що взяті відповідачем до уваги при прийнятті оспорюваного наказу підстави для скасування наказу від 13 грудня 2019 року № 153-к/ТС відсутні.
Черкаський апеляційний суд постановою від 24 лютого 2022 рокуапеляційну скаргу Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Черкаської обласної ради залишив без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Міщенка С. В. задовольнив.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року скасував в частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу № 153-к/тм від 13 грудня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині оголошення догани ОСОБА_1 вихователю за порушення посадової інструкції в частині постійного здійснення контролю за учнями з моменту виходу на роботу відповідно до графіка та порушення режиму роботи навчального закладу і ухвалив в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Скасував як протиправний (незаконний) наказ Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Черкаської обласної ради № 153-к/тм від 13 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині оголошення догани ОСОБА_1 за порушення посадової інструкції в частині постійного здійснення контролю за учнями з моменту виходу на роботу відповідно до графіка роботи та порушення режиму роботи навчального закладу.
В решті рішення суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу № 153-к/тм від 13 грудня 2019 року та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог в означеній частині апеляційний суд виходив з того, що жодних негативних наслідків для вихованців школи у зв`язку з тим, що вихователь виходив із фойє, не настали.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивач не оспорює та не заперечує докази, зазначені в оспорюваному наказі не можуть бути підставою для визнання такого наказу законним. Суд не знаходить складу дисциплінарного правопорушення, яке б могло бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстав зазначених у ньому. За таких обставин, суд першої інстанції помилково вважав порушенням ОСОБА_1 трудової дисципліни 29 листопада 2019 року о 17 год за відсутності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Залишаючи врешті рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у даній частині є обґрунтованим, оскільки відповідач як роботодавець не довів невиконання позивачем покладених на неї посадових обов`язків, не надав доказів того, що при виконанні позивачем своїх обов`язків мав місце дисциплінарний проступок, не зазначив достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Черкаської обласної ради у липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд першої інстанції на порушення норм процесуального права уникав дослідження важливих доказів, про які йому було відомо протягом усього розгляду справи та про дослідження яких наполягала представник відповідача.
Не задовольнив клопотання про виклик свідка ОСОБА_4, навіть з огляду на те, що клопотання було подано поза межами встановленого строку, суд не міг встановити об`єктивної істини без дослідження основної підстави оскаржуваного наказу та не заслухавши свідка.
Норми законодавства, яким суд обґрунтовує рішення не регулюють діяльності відповідача та не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору. Позивач працює у відповідача майже 10 років, тому їй відомо, що школа є закладом освіти, де кожна дитина потребує особливої уваги. Крім того, згідно з пунктом 1.5 посадової інструкції зобов`язана була знати про особливості розвитку цієї дитини.
Місцевим судом не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, згідно з яким ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, вина працівника, наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Наказ від 03 грудня 2019 року № 142-к/тм містить чітку вказівку на дії (бездіяльність) позивача, які склали факт проступку та на пункт посадової інструкції, який вона порушила.
Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме проігнорував клопотання представника відповідача, чим порушив право сторони відповідача на безпосередню участь у судовому процесі задля реалізації своїх інших процесуальних прав, що призвело до неповного з`ясування обставин справи та хибних висновків.
Вина ОСОБА_1 щодо здійснення неналежного догляду за ученицею є доведеною, оскільки переохолодження дитини є шкодою для здоров`я, яка може призвести до серйозних наслідків у майбутньому.
Позивач не надала доказів, які б спростували факт вчинення порушень та вини в її вчиненні.
У штаті суду першої інстанції, який очолює Середа Л. В. на посаді старшого секретаря, тобто у прямому підпорядкуванні судді Середи Л. В., на даний час працює Міщенко Н. М. - дружина Міщенка С. В., тобто зазначені особи пов`язані тісними соціальними зв`язками як колеги, які з великою вірогідністю можуть вплинути на об`єктивність розгляду справи суддею Середою Л. В.
Судове рішення апеляційним судом ухвалено за участю судді Фетісової Т. Л., яка не входила до складу колегії, що розглядала справу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ОСОБА_1 у жовтні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що відповідач у касаційній скарзі не спростував встановлених судом обставин справи, висновків суду першої інстанції, з якими правомірно погодився апеляційний суд, та не довів правомірність винесеного наказу.
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Також правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що вона не порушувала Посадової інструкції вихователя.
Відповідач під час розгляду справи не заперечував проти того, що ОСОБА_4 або його дружина не зверталися 05 листопада 2019 року з будь-якими претензіями до керівництва навчального закладу, хоча для цього мав таку можливість.
Факт спричинення переохолодження організму дитини є недоведеним, а притягнення її до дисциплінарної відповідальності - безпідставним. У її діях відсутні всі складові дисциплінарного проступку, які характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони.
Апеляційний суд правомірно дослідив відеозапис, усунувши неповноту, яку допустив суд першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Справа № 695/35/20 надійшла до Верховного Суду 03 жовтня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Станом на листопад-грудень 2019 року позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працювала на посаді вихователя.
Наказом Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради № 142-к/ТМ від 03 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_2" на підставі пункту 53 Статуту Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради, затвердженого розпорядженням Черкаської обласної ради від 24 червня 2019 року № 300-р, відповідно до статей 147-149 КЗпП України, враховуючи заяву батька ОСОБА_4 від 06 листопада 2019 року, доповідну записку заступника директора з НР Гасаненко О. В. від 06 листопада 2019 року, акт про відмову ОСОБА_1 надати письмове пояснення щодо неналежного виконання своїх посадових обов`язків від 07 листопада 2019 року №152/01-17, притягнуто до дисциплінарної відповідальності вихователя ОСОБА_1 за порушення посадової інструкції в частині збереження здоров`я та життя дітей.
Згідно з вказаним наказом, 05 листопада 2019 року о 16 год 45 хв батько учениці 5 класу ОСОБА_4, забираючи свою дочку ОСОБА_3 після школи додому, з`ясував, що його дочка під час прогулянки на подвір`ї шкільного майданчика була взута в кімнатні капці. Як зазначено в наказі інцидент трапився внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків вихователями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з наказом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, порушивши пункт 3.1 посадової інструкції вихователя, не здійснили належного догляду за ученицею, чим спричинили переохолодження організму дитини та зашкодили її здоров`ю.
ОСОБА_1 відмовилася від підписання оспорюваного наказу, оскільки вважає його безпідставним, виданим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що має ознаки особистої неприязні до позивача як працівника, що підтверджується заявою про відмову від підписання наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 04 грудня 2019 року.
Пунктом 3.1. посадової інструкції вихователя № 09, затвердженої виконуючим обов`язки директора школи-інтернату 31 серпня 2015 року, визначено, що вихователь планує, організовує та здійснює виховання учнів, постійно здійснює контроль за вихованцями і несе повну персональну відповідальність за збереження здоров`я та життя учнів з моменту виходу на роботу відповідно графіка роботи.
Судами також встановлено, що доповідна батьком учениці була написана не у день встановлення порушення трудової дисципліни 05 листопада 2019 року, а на наступний день - 06 листопада 2019 року.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази зазначені у спірному наказі щодо переохолодження дитини та завдання шкоди її здоров`ю, внаслідок такого переохолодження. Відсутні медичні довідки, результати аналізів, висновки лікарів. Наслідки, зазначені у наказі, не настали, оскільки дитина продовжила безперервне відвідування навчального закладу після 05 листопада 2019 року.
Наказом Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради № 153-к/тм від 13 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на підставі пункту 53 Статуту Золотоніської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради, затвердженого розпорядженням Черкаської обласної ради від 24 червня 2019 року № 300-р, відповідно до статей 147-149 КЗпП України, враховуючи письмові пояснення вихователів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від 29 листопада 2019 року, письмове пояснення вихователя ОСОБА_1 від 12 грудня 2019 року, доповідну записку директора з НР Гасаненко О. В. від 02 грудня 2019 року, ОСОБА_1 оголошено догану за порушення посадової інструкції в частині постійного здійснення контролю за учнями з моменту виходу на роботу відповідно до графіка роботи та порушення режиму, роботи навчального закладу.
Згідно з вказаним наказом, 29 листопада 2019 року вихователі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_12 о 17 год залишили своїх вихованців без нагляду, що зафіксовано камерою відеоспостереження, влаштували вечерю в учительській кімнаті, чим порушили пункт 3.1 посадової інструкції вихователя щодо постійного здійснення контролю за учнями з моменту виходу на роботу відповідно до графіка роботи та режим роботи навчального закладу, затвердженого наказом по школі від 30 серпня 2019 року № 85 "Про організацію освітнього процесу та режим роботи школи-інтернату на 2019/2020 навчальний рік".
Апеляційним судом також встановлено, що згідно з режимом дня, затвердженим наказом від 30 серпня 2019 року № 85, з 17 год до 18 год в учнів 2-4 класів відбувався час зайняття з пізнавальної діяльності.
При перегляді відеофіксації факту залишення ОСОБА_1 вихованців без нагляду апеляційним судом встановлено, що діти знаходяться у фойє перед кімнатою до якої періодично заходять вихователі, при цьому двері даного приміщення знаходяться у відчиненому вигляді, факту залишення вихованців на тривалий час у даному відео не зафіксовано.
Відеофіксація, яка надана як доказ залишення вихованців без нагляду о 17 год розпочинається з 17 год 45 хв.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:
1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.