Постанова
Іменем України
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 754/16978/21
провадження № 61-10309ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г., від 21 вересня
2022 року, і виходив із наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4, до складу якої входить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 .
Єдиним співвласником квартири, який у ній проживає та чинить йому перешкоди у користуванні належним йому житловим приміщенням
(не допускає до квартири, змінив замок у вхідних дверях та не надає ключі
від нього), є ОСОБА_2 .
Посилаючись на неможливість вирішення зазначеного спору в досудовому порядку, ОСОБА_1 просив суд вселити його до квартири АДРЕСА_1 .
Стислий виклад позиції відповідача
ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для вселення позивача у спірну квартиру, а саме відсутність у нього відповідних правовстановлюючих документів.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва у складі судді Панченко О. М. від 20 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_1 до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 має законне право на проживання у спірній квартирі та користування нею, тоді як відповідач чинить йому у цьому перешкоди (не пускає до квартири), чим порушує охоронювані законом права останнього.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, зокрема без всебічного і повного з`ясування обставин справи, без встановлення належного суб`єктного складу учасників спору. Ураховуючи те, що суд першої інстанції не вирішив питання про залучення інших співвласників спірної квартири до участі у справі, з огляду на наявність судового спору між іншим співвласником квартири ( ОСОБА_5 ) та позивачем щодо володіння, користування та розпорядження квартирою, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
18 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року і залишити в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень частини першої
статті 316, частини першої статті 321, частини першої статті 355, частини першої статті 358, частини першої статті 391 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4, частини першої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України у їх системному взаємозв`язку (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на те, що апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Посилається заявник на те, що суд апеляційної інстанції не урахував, що перешкоди у користування спірною квартирою чиняться позивачу лише ОСОБА_2, як єдиним фактичним мешканцем спірної квартири. Інші співвласники не були залучені до участі у справі щодо усунення перешкод у користуванні майном з підстав того, що вони не створюють таких перешкод.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 754/16978/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та надано відповідачу строк до 11 листопада для подання відзиву.
01 листопада 2022 рокусправа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
12 листопада 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 через засоби електронного зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року.
Згідно з частиною першою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З огляду на те, що пропуск процесуального строку є незначним (1 день), з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву на касаційну скаргу підлягає продовженню до дати його подання - до 12 листопада 2022 року.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про неможливість розгляду справи щодо усунення перешкод у користуванні майном та вселення без залучення іншого співвласника квартири, який оспорює в судовому порядку право позивача на нього. Зосереджує також увагу на тому, що позивачу достеменно відомо про наявність іншого співвласника та оспорення ним в судовому порядку, ще з 2017 року, його права власності на 1/4 частини спірної квартири.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 19 березня 1998 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_2 в рівних долях.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача у справі ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
На підставі заповіту, посвідченого 21 липня 2015 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Демчик В. В.,
ОСОБА_4 заповідала усе майно своєму синові - ОСОБА_1 . До складу спадщини померлої ОСОБА_4 входило 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з архівною довідкою, виданою позивачу завідувачем Київським державним нотаріальним архівом від 04 листопада 2021 року, в спадковій справі №23/2017 щодо майна ОСОБА_4 міститься заява № 41 від 19 липня
2017 року від ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті його матері.
У відповідності до звернень ОСОБА_1 до Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві від 10 лютого 2020 рок та 03 червня 2021 року позивачу чиняться перешкоди щодо користування квартирою АДРЕСА_1, зокрема змінено замки у вхідних дверях, вселено сторонніх осіб, не надається доступ до квартири та особистих речей матері, які перебувають у ній.
Встановлено, що у провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває справа № 754/16919/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.