ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 166/574/17
адміністративне провадження № К/9901/44520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 (головуючий суддя Сапіга В. П., судді: Нос С. П., Обрізко І. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У С Т А Н О В И В :
У травні 2017 року ОСОБА_1 оскаржив до Ратнівського районного суду Волинської області постанову Волинської митниці ДФС від 26.04.2017 у справі №1212/20500/17 про порушення митних правил, якою його як декларанта, митного брокера визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу (МК) України та накладено штраф у сумі 20ʼ275,68 грн.
Обґрунтовуючи позов позивач, зокрема вказував, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, передбачений статтею 485 МК України, оскільки митне оформлення проводилося згідно з наданими замовниками документами, які супроводжували товар. Також позивач посилався на допущені митним органом процедурні порушення під час складання постанови (при складанні протоколу не враховані надані пояснення).
Ратнівський районний суд Волинської області постановою від 26.06.2017 позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.11.2017 апеляційну скаргу митниці задовольнив частково, постанову суду першої інстанції скасував, оскільки суд не дотримався процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, що входять до предмета доказування (суд першої інстанції надав оцінку лише обставинам щодо митного оформлення товару за митною декларацією типу ІМ40АА від 24.06.2016 №205080000/2016/002117, обставини щодо здійснення митного оформлення за іншими митними деклараціями, що носять індивідуальний характер, в оскаржуваній постанові суду першої інстанції досліджені не були). Після апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції ухвалив нове судове рішення про задоволення позову.
Задовольняючи позов, суд висновував, що зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (визначений законом порядок сплати податків та зборів). У судовому процесі відповідач не довів вину позивача у формі умислу щодо вчинення протиправних дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України. Митне оформлення товару було проведено на підставі наданих замовниками належних документів, що мали відповідну інформацію для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, задекларованого позивачем.
Митниця подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Відповідач вважає, що приймаючи оскаржувані судові рішення суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, не надали належної юридичної оцінки доказам митниці та неповно з`ясували обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.12.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою митниці.
Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Оцінюючи наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права до встановлених у цій справі фактичних обставин, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій, підставою для прийняття митницею постанови, з приводу правомірності якої виник спір, слугували висновки за результати розгляду справи про порушення митних правил №1212/20500/17 про заниження ОСОБА_1 як декларантом та митним брокером УДП ʼʼУкрінтеравтосервісʼʼ бази оподаткування товару у митних деклараціях (МД) типу IM40AA від 24.06.2016 №205080000/2016/002117, від 24.06.2016 №205080000/2016/002120, від 08.07.2016 №205080000/2016/002292, від 19.08.2016 №205080000/2016/002766, від 13.09.2016 №205080000/2016/003089, від 19.01.2017 №205080000/2017/000242 внаслідок внесення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД. За наслідком здійсненого митного контролю встановлено, що впродовж 2016 - 2017 років митне оформлення уживаного товару (``трактор колісний марки Беларус, модель 82.1`` та ``навісне обладнання``) було проведено окремо щодо кожної його позиції за кодом УКТ ЗЕД 8701 90 50 00, 8431 41 00 00, 8431 42 00 00, проте, на переконання митниці, зважаючи на документи, на підставі яких було проведено митне оформлення товару, вищевказаний товар становить одне ціле та відповідає коду товару згідно з УКТ ЗЕД 8429 59 00 00, 8429 51 99 00 з більшою ставкою мита.
Вирішуючи питання стосовно коду УКТ ЗЕД, якому відповідає товар, що був задекларований позивачем, апеляційний суд виходив з того, що між УДП ʼʼУкрінтеравтосервісʼʼ (митний брокер) та замовниками (громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ) було укладено типові договори про здійснення декларування вантажів, за умовами яких позивач, як митний брокер, прийняв на себе зобов`язання проводити від імені замовників і за їх рахунок декларування товарів та предметів, що підлягають оподаткуванню митними платежами.
Пунктом 3.1 зазначених договорів визначено, що відповідальність за сплату митних платежів, оплату за декларування, інші митні операції несе замовник. Також замовник несе повну відповідальність за достовірність пред`явлених документів і відомостей для декларування, інших митних операцій (пункт 3.2 договорів).