ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 826/13633/17
адміністративне провадження № К/990/23817/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр медичних технологій" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі №826/13633/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр медичних технологій" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центр медичних технологій" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2017 року №0834140302.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як такого, що прийнято контролюючим органом на підставі необґрунтованих висновків щодо заниження позивачем за період 2014-2015 роки податку на прибуток на суму 10027542 грн. Вказано на помилковості висновків відповідача щодо безпідставного невіднесення ТОВ "УЦМТ" до складу валових доходів списаної у 2015 році простроченої кредиторської заборгованості у сумі 55271900 грн. Зазначено, що у позивача не виникло обов`язку щодо сплати податку на прибуток, оскільки, фактично, зменшення зобов`язання жодним чином не призвело до зростання власного капіталу товариства. Крім того позивач відзначив, що нормами Податкового кодексу України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів, пов`язаних із списанням кредиторської заборгованості по операціям, щодо яких минув строк позовної давності. Також, звернув увагу, що товариство перебуває у стані припинення; перевірка контролюючого органу проведена після спливу строку звернення кредиторів із кредиторськими вимогами.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2017 №0834140302 в частині нарахування зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 9742368 грн та штрафних санкцій у розмірі 19 650 грн; в іншій частині у задоволенні позову - відмовлено.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 квітня 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Підставою для направлення справи на новий розгляд слугувало те, що судом апеляційної інстанції не досліджувались докази щодо наявності чи відсутності в розпорядженні позивача первинних документів, неможливості їх надання контролюючому органу з причин, які в силу приписів статті 44 Податкового кодексу України вважаються поважними, як не встановлено і обставини щодо неможливості надання документів на стадії адміністративного оскарження.
За результатами нового апеляційного перегляду постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Український центр медичних технологій" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року скасовано, справу повторно направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи повторно справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд відзначив, що апеляційний суд обмежився висновком про те, що позивачем не надано переконливих пояснень тому факту, що первинні документи були подані лише на стадії апеляційного перегляду справи, а тому визнав їх неприйнятними. Також звернув увагу на той факт, що суд апеляційної інстанції самоусунувся від оцінки наведених позивачем обґрунтувань неможливості надати первинні витребувані контролюючим органом документи у строк, визначений податковим законодавством; так само не було надано відповідь на питання, чи відповідають такі документи наведеній вище сукупності умов, яка дозволяла б застосовувати до позивача наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, зокрема, в аспектах наявності у платника податків обов`язку зберігання таких документів на час проведення податкової перевірки та належного оформлення вимоги щодо їх витребування.
За наслідками повторного перегляду справи постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр медичних технологій" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року - без змін.
Вирішуючи спір між сторонами, суди установили, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 09.03.2017 №1726 "Про проведення перевірки" та підпункту 78.1.7 пункту 78.1 ПК України, у зв`язку з надходженням відомостей від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 27.01.2015 №10701100007029453, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "УЦМТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 27.03.2017, за результатами якої складено акт від 03.04.2017 №103/1-26-15-14-03-02/35370192 (далі -Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 5 П(с)БО 11, п. 5, п. 7 П(с)БО 15); п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п. 138.6 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього в сумі 10 027542 грн, у тому числі за 2014 рік - в сумі 78 600 грн, за 2015 рік - 9 948942 грн.
Так, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2014 по 27.03.2017, встановлено їх завищення всього на суму 533 724 грн., у тому числі за 2014 рік - на суму 533 724 грн.
Зокрема, на сторінці 12 Акту перевірки вказано, що підприємством безпідставно включено до складу собівартості товарів суми витрат, не підтверджені первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, всього в сумі 439769 грн (за 2014 рік).
На сторінках 14-15 Акту перевірки зазначено, що підприємством безпідставно включено до складу адміністративних витрат суми витрат, не підтверджені первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, всього в сумі 93 955 грн (за 2014 рік); встановлено безпідставне включення підприємством до складу адміністративних витрат сум амортизаційних витрат, які не підтверджені первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку всього в сумі 5113,00 грн, у тому числі за 2014 рік в сумі 5113,00 грн.
Перевіркою повноти визначення доходу встановлено його заниження всього в сумі 55271900 грн, у тому числі за 2015 рік - у сумі 55271900 грн. Так, згідно з даними бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдових відомостей по всім рахункам за 2014, 2015 роки, по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 31.12.2014, станом на 30.06.2015, даними Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва обліковувалась поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги в сумі 55271900 грн. Втім, ТОВ "УЦМТ" безпідставно не віднесло до доходів кредиторську заборгованість у сумі 55271900 грн, щодо якої минув строк позовної давності та яка за даними бухгалтерського обліку віднесена до складу інших операційних доходів.
Згідно з актом перевірки, керуючись п.85.2 та п.85.4 ст.85 ПК України, контролюючий орган 15.03.2017 надіслав на адресу ТОВ "УЦМТ" запит на надання первинних документів, в якому, серед іншого, просив надати:
первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, а саме картки рахунків 10 "Основні засоби", 13 "Знос основних засобів", відомості по нарахуванню зносу основних засобів, акти на списання та інші документи, що підтверджують залишкову вартість основних засобів, яка б відповідала даним звітності балансу, фінансовій звітності суб`єкта малого підприємництва (рядок 1010), оборотно-сальдовій відомості по всім рахункам станом на 31.12.2014 в сумі 13900 грн та списання її станом на 14.03.2017;
первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, витратні накладні на придбання товарів, товарно-матеріальних цінностей за 2014 рік в сумі 7746843,15 грн, акти на продаж товарів в сумі 439768,77 грн. за 2014 рік, та інші документи, що підтверджують вартість товарів, яка відповідала даним звітності балансу, фінансовій звітності суб`єкта малого підприємництва, оборотно-сальдовій відомості по всім рахункам станом на 31.12.2014, в сумі 15548429,45 грн;
первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, витратні накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей та акти виконаних робіт на придбання послуг, акти на списання матеріалів, сировини, інших ТМЦ та інші документи, що підтверджують дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги в сумі 50778632,88 грн, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги в сумі 55271818,51 грн, яка б відповідала даним звітності балансу, фінансовій звітності суб`єкта малого підприємництва, оборотно-сальдовій відомості по всім рахункам станом на 31.12.2014.
Проте, станом на 27.03.2017, первинні документи підприємством не надано, про що складено відповідний акт від 27.03.2017 №157/26-15-14-03-02.
Згідно з висновками Акту перевірки щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток контролюючим органом встановлено завищення ТОВ "УЦМТ" суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 97055,00 грн, заниження податку на прибуток всього в сумі 10027542,00 грн, у тому числі за 2014 рік в сумі 78600,00 грн за 2015 рік в сумі 9948942,00 грн.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2017 №0834140302, яким ТОВ "УЦМТ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 10047192,00 грн, у тому числі за основним платежем - 10027542,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 19650,00 грн.
Вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення від 19.05.2017 №0834140302, ТОВ "УЦМТ" звернулось до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції виходив з правомірності податкового повідомлення-рішення від 19.05.2017 №0834140302, як такого, що прийнято контролюючим органом на підставі підтверджених висновків акту перевірки щодо заниження платником податків бази оподаткування з податку на прибуток на суму списаної кредиторської заборгованості, щодо якої не було заявлено вимог кредиторів у строк, визначений протоколом загальних зборів товариства від 15.01.2015 №15/01 у зв`язку із прийняттям товариством рішення про припинення, а також завищення платником податків бази оподаткування з податку на прибуток шляхом включення до адміністративних витрат амортизаційних відрахувань, розмір яких не був підтверджений документами первинного фінансового обліку.
Окремо суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що позивачем не спростовано відсутність факту письмового повідомлення ТОВ "УЦМТ" контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення запитуваних відповідачем у заявці від 15.03.2017 документів первинного фінансового обліку, яке було б вчинено платником податків на виконання вимог пункту 44.5 статті 44 ПК України.
Крім того, апеляційний суд відзначив, що позивачем ані податковому органу, ані суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів вилучення таких документів правоохоронними органами у передбаченому законом порядку, що унеможливило б застосування до факту ненадання таких документів наслідків, передбачених пунктом 44.6 ПК України.
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, Товариство звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судами не застосовано правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах від 20 травня 2020 року у справі №813/2908/15, від 11 листопада 2020 року у справі №815/1888/15, від 8 листопада 2021 року у справі №640/21601/19.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає, що судами не досліджено факт позбавлення можливості надати позивачу документи, які не були надані під час перевірки до прийняття рішення контролюючим органом в порядку ст. 44.6 Податкового кодексу України.
У продовження своїх доводів позивач зазначив, що судами не врахованого того, що кредиторську заборгованість було визнано погашеною у зв`язку із спливом строку на подачу кредиторських вимог. Вказано, що у разі проведення відповідачем перевірки протягом строку на подачу кредиторських вимог, ним не було б нараховано доходу від списання кредиторської заборгованості, оскільки вона належним чином обліковувалась за даними бухгалтерського обліку.
У відзиві на касаційну скаргу контролюючий органу просить залишити оскаржувані рішення суду без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу Товариства- без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.6 та пп.20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України, для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право: отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи у разі виявлення порушень, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; у разі виявлення порушень надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.