ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 520/8597/19
адміністративне провадження № К/9901/30152/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року у справі №520/8597/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант М" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові-повідомлення рішення від 16 серпня 2019 року №00002791403, №00002811403, №00002801403.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позов в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №00002811403 від 16 серпня 2019 року залишено без розгляду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16 серпня 2019 року №00002791403, №00002801403.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій з контрагентами позивача є необґрунтованими.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги відповідач зазначає, що господарські відносини позивача з його контрагентами вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Елефант-М" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 1 квітня 2016 року по 30 вересня 2018 року.
За результатами проведеної перевірки 26 липня 2019 року контролюючим органом було складено акт № 2561/20-40-14-03-07/38156884.
За висновками складеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові-повідомлення рішення від 16 серпня 2019 року за №00002791403, №00002811403, №00002801403.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно висновків акту перевірки встановлено заниження показників Податкової декларації з податку на прибуток підприємства: рядку 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку"; рядку 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності"; рядку 04 "Об`єкт оподаткування" на суму 3872 745 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2016 року в сумі 2 229 836 грн., за 3 квартал 2018 у сумі 1 642 909 грн. Заниження показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (Форма № 2): у рядку 2120 "інші операційні доходи"; у рядку 2190 (2195) "Фінансовий результат від операційної діяльності"; у рядку 2290 (2295) "Фінансовий результат до оподаткування" на суму 2 230 тис. грн., у т.ч. за 2 квартал 2016 у сумі 2 230 тис. грн. Заниження показників Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва розділ. 2 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м); у рядку 2120 "інші операційні доходи"; у рядку 2280 "Разом доходи"; у рядку 2290 "Фінансовий результат до оподаткування" на суму 1 642,9 тис. грн., у т.ч. за З квартал 2018 у сумі 1 642,9 тис. грн., в результаті отримання доходу як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів (безоплатно отримані товари), що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 697 094 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2016 у сумі 401 370 грн., за 3 квартал 2018 в сумі 295 724 грн., що є порушенням п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України. Порушення п.п.44.1 ст.44, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ "Елефант-М" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по операціях з ТОВ "Проф Стіл", ТОВ "Реліз Стоун", ТОВ "Партерс Стіл" у сумі 774550 грн., у т.ч. за квітень 2016 року 49102 грн., за травень 2016 54196 грн., за червень 2016 342670 грн., за вересень 2018 328582 грн., що призвело до зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пункту 120-1.1 ст.120-1 ПК України, не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року. Пункт 2.1 ст.6, ст.8, ст.9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування": підприємством занижено нарахування єдиного внеску на 280,29 грн. за жовтень 2017 року, яку платником було самостійно відкориговане у січні 2018 року. Частина 1.1 ст.7 та ч.5 ст.8 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування": підприємством занижено загальну суму додаткової бази на суми заробітної плати на 497,40 грн. за жовтень 2016 року, на яку за результатами перевірки підлягає нарахування єдиного внеску 22%. Пункт 2.1 ст.6 розділу ІІ, п.п.1.1 п.1 ст.7 та ч.5 ст.8 розділу ІІІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", занижено загальну суму єдиного внеску (22%) в розмірі 109,43 грн. за жовтень 2016 року, належне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску. Згідно п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" за порушення вимог п.11 р.2 Постанови "Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні": неоприбуткування (неповне та/або) несвоєчасне оприбуткування у касах готівки у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно статті 198 Податкового кодексу України, право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України ).