ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 820/6357/17
касаційне провадження № К/9901/28655/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна"
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (головуючий суддя - Волошин Д.А.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Спаскін О.А.; судді - Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.)
у справі № 820/6357/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Афаліна" (далі - ТОВ "Афаліна"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2017 року № 0013001213.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16 липня 2019 року адміністративний позов залишив без задоволення.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ "Афаліна" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що йому двічі донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 351225,00 грн. Натомість судами проігноровано факт того, що за порушення декларування цієї суми податку за 2015 рік ТОВ "Афаліна" вже понесло фінансову відповідальність згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09 червня 2017 року № 0000801201, прийнятим на підставі акта камеральної перевірки від 19 травня 2017 року № 3862/20-40-12-01-22/22701074, та не враховано, що воно було вимушене перенести нараховану суму до наступної звітності, як відображення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Афаліна" в податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року, за результатами якої складено акт від 16 червня 2017 року № 4904/20-40-12-13-19/22701074.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 46.5 статті 46, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит (рядок 17) та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до бюджету (рядок 18), на суму податку на додану вартість у розмірі 351225,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2017 року № 0013001213, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 351225,00 грн за основаним платежем та 175612,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДФС у Харківській області названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.