ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 580/85/20
провадження № К/9901/1914/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року (суддя Гарань С.М.), додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року (суддя Бабич А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (головуючий суддя Безименна Н.В., Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)
у справі №580/85/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради
про визнання протиправними і скасування припису та постанови
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати припис від 21 грудня 2019 року № 56, винесений начальником відділу контролю управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради Очеретнім С.І.;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 27 грудня 2019 року № 58 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради Дяченком В.В.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року позов задоволено повністю.
3. Додатковим рішенням від 30 липня 2020 заяву стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000,00 грн.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 та додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 залишено без змін.
5. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року повністю та прийняти нове рішення про відмову у позові.
6. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №580/85/20 в частині позовних вимог про оскарження постанови відповідача від 27 грудня 2019 року № 58. В іншій частині касаційну скаргу залишено без руху.
7. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на вказані судові рішення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису від 21 грудня 2019 року № 56.
8. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі звернення депутата Черкаської міської ради від 22 листопада 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради видано направлення на проведення позапланової перевірки на об`єкті по АДРЕСА_1, строком дії з 10 грудня 2019 року по 21 грудня 2019 року.
10. 21 грудня 2019 року відповідачем складено акт №173 про те, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, для проведення позапланової перевірки, чим порушила положення пункт 1 та пункт 7 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункт 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 №553 (далі - Порядок №553). Для складання вказаного акта та його отримання ОСОБА_1 не з`явилася.
11. Відповідачем складено протокол від 21 грудня 2019 року №58 про порушення позивачем положень вказаних вище норм.
12. Приписом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 21 грудня 2019 року №56 вимагалося від позивача забезпечити допущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства та до 03 січня 2020 року надати документи необхідні для здійснення архітектурно-будівельного контролю.
13. Постановою від 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5950,00 грн.
14. Вважаючи вказаний припис та постанову протиправними, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, керувалися тим, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення, а тому, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
16. Також суди вважали, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 21 грудня 2019 року вчиняла дії щодо недопуску начальника відділу контролю Очеретного С.І. на проведення перевірки, а також доказів на підтвердження того, що саме 21 грудня 2019 року (дата складання акту) відповідач фактично виходив на проведення позапланової перевірки.
17. Додатковим рішенням суд задовольнив вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 17000 грн, вважаючи їх обґрунтованими. При цьому Суд врахував відсутність від відповідача клопотань в порядку частин 6-7 статті134 КАС України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. Заявник на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 січня 2020 року у справі №818/1617/16, де зазначено, що у разі, якщо суб`єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об`єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об`єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб`єкта містобудування від виконання обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки.
19. Також відповідач посилається на практику Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13, зокрема, на висновок про те, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
20. Скаржник стверджує, що ОСОБА_3 була повідомлена про проведення перевірки (по телефону, під час її прибуття в Управління їй надано копію направлення і пред`явлено посвідчення і наказ (розписатись у направленні вона відмовилась, що підтверджують свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ); була повідомлена про період проведення перевірки та дату та час складання матеріалів перевірки (ознайомлена з направленням на перевірку де зазначено період перевірки) та по телефону, доступ на об`єкт перевірки не надала; у відповідача були підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
21. Щодо додаткового рішення, відповідач зазначає, що Управлінням було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому зазначено, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу до нього не надходили, а тому вони не можуть бути взяті судом до уваги в силу частини 9 статті 79 КАС України; зазначалося про пропущення позивачем п`ятиденного строку для подання таких доказів; калькуляція викликає сумніви, оскільки в ній зазначено про позовну заяву на 12 сторінках, одна фактично вона складається з 6 сторінок.
22. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також наголошує на незаконності призначення відповідачем перевірки. Вирішуючи спір щодо розподілу судових витрат у додатковому рішенні, суд об`єктивно і правомірно вирішив його на користь позивача.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
(а) щодо припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 грудня 2019 року за недопущення позивачем посадових осіб органу ДАБК до проведення перевірки
24. За змістом частини 1 та 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
26. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).
27. Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
28. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).
29. Згідно з пунктом 7 Порядку №553 у відповідній редакції підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
30. У цій справі перевірку призначено за зверненням депутата Чернігівської міської ради від 22 листопада 2019 року.
31. Верховний Суд зазначає, що Порядок №553 не передбачає такої окремої підстави проведення позапланової перевірки як депутатське звернення, у зв`язку з цим вказане звернення слід оцінювати як звернення фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
32. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оцінка якісних характеристик і змісту звернення, на підставі якого відбувається призначення позапланової перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відіграє важливе значення при вирішенні питання правомірності дій та рішень контролюючих органів та їх посадових осіб при призначенні перевірок.
33. Як встановлено судами, у зверненні депутата Черкаської ради від 22 листопада 2019 року зазначено, що ОСОБА_6, будуючи власне домоволодіння самовільно захватив частину міської дороги площею 100 кв.м., що не дає змоги вільно пересуватись транспортом жителям міста.
34. Суди дослідили матеріали справи і зробили висновок про те, що вказане звернення не містить жодних обґрунтувань щодо порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
35. Доказів проведення будь-яких будівельних робіт не надано. Ймовірність самочинного збільшення площі ґрунтується виключно на депутатському зверненні, відсутні фотографії з вулиці, які підтверджували б захват частини вулиці.
36. Інших доказів самочинного будівництва відповідачем також не доведено.
37. Cудами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах справи міститься копія свідоцтва від 23 січня 2015 року індексний номер 32587463 про право власності на нерухоме майно - житловий будинок з гаражем та терасами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 289,8 кв.м, житлова площа 81,9 кв.м., оформлене на позивача.
38. Верховний Суд зауважує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, позапланових, може бути належною підставою для прийняття рішення. Невиконання вимог наведених законодавчих актів призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
39. У цій справі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради діяло не в межах наданих законом повноважень, оскільки призначило позапланову перевірку на підставі не достатньо аргументованого і не підтвердженого жодними доказами звернення депутата міської ради.
40. У зв`язку з цим Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не мав достатніх підстав для перевірки належного позивачу на праві власності будинку на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
41. Обґрунтування касаційної скарги висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13) стосовно того, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного не може бути застосовано у контексті обставин цієї справи, оскільки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради не надано достатніх доказів того, що позивач здійснив самочинне будівництво.
42. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказане депутатське звернення не могло бути достатньою підставою для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, внаслідок чого вжиті відповідачем заходи з метою проведення перевірки об`єкта - житловий будинок АДРЕСА_1, вчинені відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень, не можуть вважатись правомірними та законними, а тому не можуть нести жодних негативних наслідків для позивача.