ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 818/902/17
адміністративне провадження № К/9901/43754/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 (суддя - Бондар С. О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя Дюкарєва С. В., судді: Жигилій С. П., Перцова Т. С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Агротрейд НД`` до Сумської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товару,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ``Агротрейд НД`` (далі - ТОВ ``Агротрейд НД``, товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач), у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2017 №805000/2017/000138/1.
Позивач доводив, що митний орган безпідставно визначив митну вартість товарів з використанням резервного методу та відмовив у митному оформленні за основним методом (за ціною контракту). Позивач вказував, зокрема, що висновки митного органу щодо наявності розбіжностей у поданих під час митного оформлення документах є безпідставними, оскільки задекларована ним в митній декларації митна вартість товару за основним методом (за ціною контракту) підтверджена документами, що були додані декларантом до вантажної митної декларації за переліком, передбаченим частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу (МК) України, та які не містять різні відомості (суперечність) щодо ціни за товар.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 02.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задовольнив, скасував рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 01.06.2017 №805000/2017/000138/1.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що митниця не довела правомірність свого рішення. Натомість позивач належним чином підтвердив задекларовану митну вартість товару за основним методом (за ціною контракту) документами, які не містили розбіжності. Тому у митниці не було підстав для проведення коригування митної вартості товару за другорядним /резервним/ методом.
Митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на судові рішення у цій справі, у якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 і прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
Скаржник доводив, що в нього виникли підстави для сумніву в правильності визначення товариством митної вартості товару, який імпортувався в Україну, за основним методом, на його вимогу декларант не надав додаткові документи щодо підстав зміни (зменшення) ціни на товар. Також, на переконання відповідача, з моменту переходу права власності на товар постачальник був позбавлений правових підстав зміни вартості товару, як такий, що не є власником товару.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.11.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 30.11.2016 між позивачем (покупець) та підприємством Російської Федерації - Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ``Торговий дом ``УРАЛХИМ`` (продавець), укладено договір поставки №707-Е/16. За умовами договору продавець зобов`язується поставляти на умовах DАР продукцію хімічної промисловості, найменування, кількість та ціна відвантаження якої визначаються в специфікаціях до цього договору. Специфікацією від 12.05.2017 №29 до договору визначено поставку товару - карбамід (сечовина) марки Б ГОСТ 2081-2010 у кількості 3000 т, вартістю 178 дол США/т на умовах DАР Суземка (Укрїна) / Зерново (Росія). На суму зазначеної поставки продавцем було виписано інвойс від 17.05.2017 №0751.
Пізніше додатковою угодою від 22.05.2017 №1 до специфікації від 12.05.2017 №29 кількість та ціну товару зменшено. На нову узгоджену суму продавцем надано покупцю інвойс від 22.05.2017 №0753, який містить найменування товару (карбамід (сечовина) марки Б ГОСТ 2081-2010), його кількість (2000 тони), ціну (165 доларів США/т) та суму коштів (330ʼ 000,00), яку покупець має за нього сплатити.
У травні 2017 року на підставі зазначеного контракту товариство ввезло на митну територію України товар (добриво мінеральне азотне сечовина (карбамід) з вмістом більш як 45 мас.% азоту у перерахунку на сухий безводних продукт: карбамід (сечовина) марки Б, ГОСТ 2081-2010, Масова частка загального азоту в перерахунку на суху речовину 46,2%. Вага нетто 1ʼ 937ʼ 400 кг. Пакування: насипом. Використовується у сільському господарстві. Торгівельна марка: ``Уралхім``, країна виробництва Російська Федерація).
Для митного оформлення товару, ввезеного на митну територію України за контрактом від 30.11.2016 №707-Е/16, декларант позивача (ФОП ОСОБА_1 ) подав до митниці вантажну митну декларацію (далі - МД) від 31.05.2017 UА805150/2017/001514, в якій митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу (за ціною договору (контракту)) - 165 доларів США/т.
Для підтвердження задекларованої митної вартості товару за основним методом декларант надав митниці документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, а саме: контракт з виробником товарів від 30.11.2016 №707-Е/16 з додатками; рахунки - фактури (інвойс) від 17.05.2017 №0751, від 22.05.2017 №0753; прайс-лист виробника товарів від 21.05.2017; біржова інформація МАРКЕР 19/17 від 15.05.2017; копія МД країни відправлення від 17.05.2017 №10411020/170517/0002985 (т.І, а.с. 21-93).
Крім того, декларантом для підтвердження митної вартості товарів на запит митного органу додатково було надано інформацію про ціни на карбамід від компанії, що є світовим постачальником інформації та аналізу ринку добрив, прайс - лист виробника товару. Однак, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2017 №805000/2017/000138/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації. При цьому відповідач застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товару.
Причиною відмови у застосуванні основного методу до задекларованого позивачем товару стала, на думку відповідача, наявна розбіжність у наданих декларантом документах та ненадання позивачем додатково запитаних митницею документів щодо підстав зменшення ціни товару.
Як зазначає митний орган, після опрацювання поданих декларантом документів, виявлено, що згідно з договором поставки від 30.11.2016 №707-Е/16 ціна товару складає 178 доларів США /т, умовами договору зміну ціни товару не передбачено, ця ціна зазначена в інвойсі від 17.05.2017 №0751, за цією ж ціною товар було відвантажено та відправлено ТОВ ``Агротрейд НД`` 18.05.2017. Однак, в поданій до митного оформлення митній декларації зазначено, що ціна товару складає 165 доларів США/т, ця ж ціна зазначена в електронному інвойсі, що суперечить даним в товаросупровідних документах. У зв`язку з наявними розбіжностями, що могли вплинути на числове значення митної вартості, декларанту направлено запит на надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Однак, надані декларантом на його вимогу документи не спростували сумніву в правильності зазначення митної вартості товару за основним методом.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.