ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 924/1295/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Г.Б. Бучинська, судді: О.В. Мельник, І.В. Розізнана) від 07.09.2022
за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки
до відповідача фізичної особи -підприємця Фурманюка Степана Івановича
про стягнення 16 858 грн 00 коп.
Учасники справи:
представник позивача - Самборський В.О., в порядку самопредставництва,
представник відповідача - не з`явився,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 21.12.2021 Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Поліського міжрегіонального управління Укртрасбезпеки (далі - Позивач) подало позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Фурманюка Степана Івановича (далі - Відповідач) 16 858 грн 00 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що еквівалентно 566,19 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку.
1.2. Позов обґрунтований здійсненням Відповідачем 03.05.2019 на 434 км автомобільної дороги Київ-Чоп перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, що є підставою для стягнення з Відповідача на користь держави в особі Позивача спірної суми в дохід дорожнього фонду Державного бюджету України.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 25.04.2022 Господарський суд Хмельницької області вирішив відмовити у задоволенні позову.
2.2. Судове рішення мотивовано протиправністю притягнення Відповідача до тієї відповідальності, згідно з якою Позивач заявив про стягнення спірної суми плати, оскільки Відповідач не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", на якого за правилами цього Закону покладається відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявлена у водія товарно-транспортна накладна відомостей про перевізника не містить, тоді як транспортний засіб Відповідача у спірних правовідносинах фактично використовувався іншою особою; а законність або незаконність використання іншою особою належного Відповідачу транспортного засобу для здійснення вантажних автомобільних перевезень не є підставою для визначення правового статусу Відповідача як перевізника.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 07.09.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд постановив: задовольнити апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.09.2022 скасувати, а провадження у цій справі закрити.
3.2. Судове рішення мотивовано порушенням судом першої інстанції правил юрисдикції господарських судів при ухвалені рішення за результатами розгляду спору між сторонами щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, оскільки Відповідач хоча і мав у власності відповідний вантажний транспортний засіб, проте суди не встановили доказів наявності ознак, які притаманні господарській діяльності, господарським правовідносинам при здійсненні перевезень цим автомобілем, так як у справі відсутні докази використання Відповідачем належного йому транспортного засобу у господарській діяльності або як фізичною особою-підприємцем, надана у справі накладна не містить інформації про перевізника, лише - про постачальника та покупця, а матеріали справи не містять товаро-транспортної накладної з відомостями про перевізника, який здійснював господарську діяльність.
4. Встановлені судами обставини
4.1. 03.05.2019 посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на 434 км а/д Київ-Чоп провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Автомобіль), який належить Відповідачу.
В акті зазначено, що управління транспортним засобом здійснювалося водієм ОСОБА_1, під час перевірки виявлено, що надання послуг з перевезення вантажів здійснювалося згідно з накладною №8/03/05 від 03.05.2019 з перевищенням нормативно допустимих вагових параметрів на одиночну вісь 13,11т при допустимих 11т без відповідного дозволу.
Після проведення габаритного-вагового контролю видано квитанцію про зважування, інспекторами складено Довідку від 03.05.2019 № 0022572 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 03.05.2019 № 0001996 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.05.2019 № 1996, згідно з яким нараховано ОСОБА_2 до сплати 566,19 євро.
4.2. Згідно з наданою Позивачем у справу видатковою накладною № 8/03/05т від 03.05.2019 постачальником товару є ТОВ "Сотеко", село Волиця Сокальського району Львівської області, покупцем ТОВ "ВАНІКА", місто Чернігів.
4.3. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 набув статусу фізичної особи-підприємця 03.06.2019.
4.4. Відповідно до завіреної приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Ю.А. довіреності від 20.11.2018 Фурманюк Степан Іванович уповноважив Дрозда Олександра Вікторовича бути його повноважним представником перед третіми особами щодо розпорядження (продати за умови сплати державного мита, або податку з фізичних осіб, здавати в оренду, заставляти, експлуатувати, поставити на облік та зняти з обліку, тощо) належним йому на праві Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 5-ВРЕВ УДАІ УМВС у Хмельницькій області місто Старокостянтинів, 08.10.2008, автомобілем марки МАН, моделі 12/192, тип - фургон рефрижератор, номер шасі НОМЕР_3, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; а також здійснювати інші дії стосовно вказаного транспортного засобу.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1. 03.10.2022 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, а справу направити до апеляційного суду.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження рішення апеляційного суду у цій справі є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд безпідставно закрив провадження у справі у зв`язку із порушенням правил юрисдикції щодо розгляду такого спору, а саме всупереч положенням законодавства (статті 33 Закону України "Про дорожній рух", Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, далі - Порядок № 879), якими врегульовані підстави та порядок стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, вагові параметри якого перевищують нормативні, а саме з власника відповідного транспортного засобу, яким є Відповідач.
Тоді як відсутній висновок Верховного Суду щодо правового застосування частини першої статті 20 ГПК України у контексті вимог, заявлених до фізичної особи-підприємця (суб`єкта господарювання), про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, на підставі Порядку № 879.
При цьому скаржник зауважив що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 № 926/16/19, серед іншого, вказала на неможливість розгляду зазначеної категорії справ у порядку адміністративного судочинства, проте ця позиція не містить будь-яких висновків щодо розмежування цивільної та господарської юрисдикції у вказаному питанні.
Також скаржник зазначив про необхідність формування висновку з приводу реалізації прямої функції органу державної влади щодо наповнення Державного бюджету України, виходячи з того, що повноваження щодо стягнення плати за проїзд визначені у статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт".
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо правил визначення юрисдикції спору про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, вагові параметри якого перевищують нормативні
7.1. Спір у справі виник через порушення, виявлене 03.05.2019 працівниками Позивача під час здійснення належним Відповідачу вантажним автомобілем перевезення вантажів з перевищенням допустимих законом вагових обмежень.
7.2. Правовідносини у сфері контролю транспортних засобів українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, який здійснює держава, регламентовані, зокрема Законом України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт"(далі - Закон № 2344-III), Законом України № 3353-XII "Про дорожній рух" (далі - Закон № 3353-XII), Законом України № 2862-IV "Про автомобільні дороги" (далі - Закон № 2862-IV), Законом України № 3392-VI "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та Порядком № 879).
7.3. Такий контроль передбачає, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Здійснює такий контроль, відповідно до покладених завдань, Укртрансбезпека (Позивач), що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).