ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 914/2656/21
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Ткаченко Н.Г., Уркевича В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
прокурора - Шелеста М.В., Косенка Д.В.,
Волинської обласної ради - не з`яв.,
Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА - не з`яв.,
Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка - не з`яв.,
Західного офісу Держаудитслужби - не з`яв.,
товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" - не з`яв.,
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на рішення господарського суду Львівської області від 13.01.2022 (суддя Ділай У.І.) та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 (головуючий суддя - Скрипчук О.С., судді Марко Р.І. і Матущак О.І.)
зі справи № 914/2656/21
за позовом виконувача обов`язків першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
Волинської обласної ради;
Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА;
Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка (далі - Театр);
Західного офісу Держаудитслужби
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (далі - Товариство)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 382 513,22 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Позов було подано про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.
2. Рішенням господарського суду Львівської області від 13.01.2022: позов задоволено частково; визнано недійсними: додаткову угоду від 16.01.2021 № 1, додаткову угоду від 18.01.2021 № 2, додаткову угоду від 19.01.2021 № 3, додаткову угоду від 20.01.2021 № 4, додаткову угоду від 21.01.2021 № 5, додаткову угоду від 22.01.2021 № 6, додаткову угоду від 23.01.2021 №7, додаткову угоду від 26.01.2021 № 8, додаткову угоду від 28.01.2021 № 9 (далі - Додаткові угоди №№1-9) до Договору від 30.12.2020 № 07 (далі - Договір); позовні вимоги про стягнення 382 513,22 грн. залишено без розгляду.
3. Залишаючи позовні вимоги в частині стягнення 382 513,22 грн. без розгляду, суд зазначив, що: позов заявлений прокурором в інтересах Театру, який не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень; Театр є самостійною юридичною особою і може самостійно звернутися до суду для захисту порушених прав.
4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
5. У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури просить зазначені рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині залишення позовних вимог без розгляду та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
6. Скаргу з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами норм права, зокрема, положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 ГПК України, а також ухваленням судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верхового Суду, щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
7. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
7.1. У письмових поясненнях поданих до Верховного Суду Генеральна прокуратура, зокрема, вказує, що сфера представництва прокурором інтересів держави не може звужуватися шляхом тлумачення положень абзаца першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" як таких, що дозволяють йому представництво інтересів держави в особі лише безпосередньо суб`єктів владних повноважень, оскільки досить вагома частина цих інтересів, які не належать до сфери діяльності таких суб`єктів, так і залишиться поза межами їх захисту прокурором та просить касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
8. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2022 в даній справі (суддя Краснов Є.В. - головуючий, судді Мачульський Г.М. і Уркевич В.Ю.) справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
9. У постановленні зазначеної ухвали Верховний Суд виходив, зокрема, з такого.
9.1. Скаржник у касаційній скарзі посилається, зокрема, на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У відповідній справі Верховний Суд підтримав висновок суду першої інстанції про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради, тобто в інтересах особи, яка не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
9.2. Беручи до уваги положення статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2169/20 (постанова від 06.07.2021) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 названого Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в іетересах якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
9.3. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
9.4. Колегія суддів у даній справі вважає за необхідне відступити від висновку щодо можливості звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі суб`єкта, який не є суб`єктом владних повноважень, який (висновок) викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, що розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, яка входить до складу іншої палати (а саме колегія суддів у складі: Бакуліна С.В., судді Кібенко О.Р. і Стратієнко Л.В.).
10. Судами попередніх інстанцій у розгляді даної справи № 914/2656/21 з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
10.1. 11.12.2020 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-23-003088-b та проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу; за результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство.
10.2. Театром та Товариством укладено Договір на постачання природного газу, за умовами якого постачальник (Товариство) зобов`язався передати у власність споживачу (Театру) природний газ у необхідних для нього обсягах, а споживач - своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу в розмірах, у строки та порядку, що визначені договором.
10.3. У подальшому сторонами Договору укладалися Додаткові угоди №№1-9 щодо збільшення ціни газу (з посиланням на відповідні цінові довідки Харківської торгово-промислової палати).
10.4. Прокуратура вважала, що Додаткові угоди №№ 1 - 9 є недійсними, оскільки укладені з порушеннями пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
У зв`язку з цим прокурор просив визнати недійсними вказані додаткові угоди та стягнути з Товариства на користь Театру 382 513,22 грн. на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України.
10.5. Театр не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Театру є неправомірним.
Театр є юридичною особою публічного права, самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах.
10.6. Оскільки судами встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі Театру, то подана позовна заява у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі Театру, підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
11. Як зазначалося, скаржник у касаційній скарзі посилався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від якого колегія суддів у справі, що розглядається, вважає за необхідне відступити (а саме висновку щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру").