ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
Cправа № 910/7154/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю представників учасників справи:
ліквідатор ТОВ "Фірма Томас" арбітражний керуючий Кандаурова А. П. - в судовому засіданні особисто,
представник ОСОБА_1 - Горецька М. В.,
уповноважена особа учасників ТОВ "Фірма Томас" Зайцев Д. С. - в судовому засіданні особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Томас" арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022
у складі колегії суддів: Доманської М. Л. (головуючого), Пантелієнка В. О., Гарник Л. Л.
у справі за заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Томас"
про банкрутство
На розгляд Суду постало питання визнання кредиторських вимог до боржника, що виникли на підставі договору відступлення права вимог по договору позики, укладеного з нерезидентом.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 01.06.2011 між GOGOL-MOGOL LIMITED, Кіпр, (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Томас" (далі - ТОВ "Фірма Томас") укладено Угоду про надання позики № 01/06/2011, відповідно до якої GOGOL-MOGOL LIMITED надає ТОВ "Фірма Томас" позику на поповнення оборотних грошових коштів в Євро, у розмірі 10 млн. Євро, на строк з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника та до 15.06.2021 зі сплатою 10% річних (Процентна Ставка), а ТОВ "Фірма Томас" зобов`язується повернути Позику і сплатити нараховані відсотки на умовах і в порядку, передбаченому Угодою.
2. Зазначена Угода була зареєстрована в Головному управлінні Національного банку України по місту Києву і Київській області, про що свідчить копія реєстраційного свідоцтва № НОМЕР_1 .
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що частина з цієї позики була надана Позичальнику трьома платежами, а саме:
- від 06.07.2011 на суму 116 000 Євро;
- від 08.07.2011 на суму 2 000 Євро;
- від 24.02.2012 на суму 230 000 Євро.
4. Позичальником на рахунок компанії GOGOL-MOGOL LIMITED було здійснено часткове погашення позики, а саме:
- 07.12.2011 на суму 35 000 Євро та процентів за користування позикою на суму 4 850 Євро;
- 09.09.2013 на суму 153 000 Євро та процентів за користування позикою на суму 44 851 Євро.
5. 25.05.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/7154/21 про банкрутство ТОВ "Фірма Томас". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Визнано ОСОБА_2 кредитором ТОВ "Фірма Томас" на загальну суму 1 331 991,56 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.
6. 16.09.2021 постановою Господарського суду міста Києва припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Фірма Томас". Припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни. Визнано ТОВ "Фірма Томас банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.
Подання заяви з кредиторськими вимогами
7. 16.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 19 412 368, 92 грн.
8. Заява з грошовими вимогами обґрунтована тим, що 15.03.2012 між компанією GOGOL-MOGOL LIMITED (Кіпр, первісний кредитор), ОСОБА_3 (громадянин Російської Федерації, новий кредитор) та ТОВ "Фірма Томас" (боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги № 1.
9. Відповідно до п. 1.1 договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Угодою про надання позики від 01.06.2011 №01/06/2011 (далі - Основний договір) з Боржником, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором.
10. За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором у сумі 304 150 євро, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Права вимоги процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах та на умовах, встановлених Основним договором (п. 1.2 договору).
11. Пунктом 2.2 договору визначено, що підписанням цього договору сторони повідомлені про заміну первісного кредитора у зобов`язані, а також боржник вважається повідомлений належним чином про відступлення права вимоги Новому кредитору за основним договором.
12. В подальшому, 20.05.2020 між ОСОБА_3 (первісний кредитор), ОСОБА_1 (новий кредитор) та ТОВ "Фірма Томас" (боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги № 2.
13. Відповідно до п. 1.1 договору, первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договором про відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1 (далі - Основний договір) з Боржником, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором.
14. За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором у сумі 304 150 євро, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Права вимоги процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах та на умовах, встановлених Основним договором (п. 1.2 договору).
15. Пунктом 2.2 договору визначено, що підписанням цього договору сторони повідомлені про заміну первісного кредитора у зобов`язані, а також боржник вважається повідомленим належним чином про відступлення права вимоги Новому кредитору за основним договором.
16. 26.10.2021 ліквідатором боржника арбітражним керуючим Кандауровою А. П. подано до суду першої інстанції заперечення проти грошових вимог ОСОБА_1, в яких арбітражний керуючий Кандаурова А. П. стверджує, що договір відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1 є фіктивним, що в свою чергу ставить під сумнів та унеможливлює укладення в подальшому між громадянином Російської Федерації ОСОБА_3, громадянином України ОСОБА_1 та ТОВ "Фірма Томас" наступного договору № 2 від 20.05.2020 про відступлення права вимоги.
17. Ліквідатор надала суду висновок експерта №124/21 від 18.10.2021 про результати проведення почеркознавчої експертизи за Заявою ТОВ "Фірма Томас" у справі № 910/7154/21, який був складений ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" в особі експерта вищого класу, кандидата юридичних наук Бондар М. Є., де було встановлено, що "Підписи від імені ОСОБА_4, зображення яких містяться у правих нижніх кутах сторінок 1-3 та у графах "від імені Первісного кредитора" та "For the original Lender" на сторінці 4 у технічній копії Договору про відступлення права вимоги № 1 від 15.03.2012 (в англомовній версії дата зазначена як 15.03.2021), укладеного від імені Гоголь-Моголь Лімітид в особі директора ОСОБА_4, громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 та ТОВ "Фірма Томас" в особі директора ОСОБА_5 виконані не тією ж особою, яка виконала підписи від імені ОСОБА_4, зображення яких містяться у графах "The Lender/Позикодавець" в лівих нижніх кутах сторінок 1-4 та у графах "For and on behalf of the Lender" та "Від імені Позикодавця" на сторінці 4 технічної копії Угоди про надання позики №01/06/2011 від 01.06.2011, укладеної від імені Гоголь-Моголь Лімітид в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ "Фірма Томас" в особі директора ОСОБА_6, а іншою особою".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
18. 25.11.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/7154/21 відмовлено ОСОБА_1 у визнанні кредитором ТОВ "Фірма Томас" на суму 19 412 368,92 грн, залучено до участі у справі ОСОБА_7, як уповноважену особу учасників ТОВ "Фірма Томас".
19. Ухвала в частині кредиторських вимог мотивована тим, що грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 19 412 368,92 грн не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки не підтверджені належними доказами.
20. Суд першої інстанції обставини, на які посилається ОСОБА_1 щодо укладання між компанією GOGOL-MOGOL LIMITED, ОСОБА_3 та ТОВ "Фірма Томас" Договору про відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1, визнав такими, що не відповідають дійсності, у зв`язку із встановленими у ході почеркознавчої експертизи ознаками підробки підписів директора компанії - GOGOL-MOGOL LIMITED.
21. Суд першої інстанції дійшов висновку що Договір про відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1, на який посилається ОСОБА_1 у своїй заяві з грошовими вимогами до боржника, є фіктивним, що, у свою чергу, ставить під сумнів та унеможливлює укладання у подальшому між ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ТОВ "Фірма Томас" наступного Договору про відступлення права вимоги від 20.05.2020 № 2, який є нікчемним.
Короткий зміст апеляційної скарги та відзивів на неї
22. 30.11.2021 ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у визнанні кредиторських вимог та прийняти нове рішення
23. ОСОБА_1 стверджував, що договір відступлення прав вимоги № 1 від 15.02.2012 є чинним в силу вимог статті 204 Цивільного кодексу України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину. Отже, на думку скаржника, з 20.05.2020 він набур прав кредитора боржника, що виникли на підставі Угоди про надання позики від 01.06.2011 № 01/06/2011. ОСОБА_1 вказував, що суд першої інстанції, в порушення статей 86, 237 ГПК України не дослідив, на користь якої особи боржником здійснювалося перерахування грошових коштів, а тому висновок про часткове погашення позики на суму 153 000,00 Євро та процентів за користування позикою на суму 44 851,00 Євро є помилковим.
24. Також, за твердженням ОСОБА_1, висновок експерта від 18.10.2021, який прийняв до уваги суд першої інстанції, не може бути належним та допустимим доказом, оскільки такий складений в порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
25. Крім того, на думку ОСОБА_1, суд першої інстанції вийшов за межі його вимог та за відсутності відповідних заяв зробив неправомірний висновок про фіктивність Договору відступлення прав вимоги від 15.03.2012 № 1 та Договору відступлення прав вимоги від 20.05.2020 № 2.
26. Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, уповноважена особа учасників ТОВ "Фірма Томас" Зайцев Д. С. у відзиві на апеляційну скаргу посилався на положення статті 513 ЦК України та Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління Національного банку України № 270 від 17.06.2004 та стверджував, що ОСОБА_3 як нерезидент, оскільки він є громадянином Російської Федерації, у разі відступлення йому права вимоги за договором позики ставав новим позикодавцем за договором позики від 01.06.2011, і відповідно для набрання чинності відступлення права вимоги такий договір мав містити відомості щодо набуття ним чинності після реєстрації зміни позикодавця в Національному банку України.
27. Також, на думку уповноваженої особи учасників боржника, аналогічно мала бути зареєстрована в НБУ додаткова угода про позикодавця-нерезидента і отриманий додаток до реєстраційного свідоцтва, яким мали вноситися зміни до реєстраційного свідоцтва. Однак такі дії не були зроблені, що за твердженням ОСОБА_7 свідчить про фіктивність договору відступлення прав вимоги від 15.03.2012 та те, що цей договір не укладався. За доводами уповноваженої особи учасників боржника договір від 15.03.2012 не виконувався.
28. Крім того, у відзиві вказано, що укладення договору відступлення прав вимоги безоплатно є нехарактерним для комерційної діяльності, а також не вказано про повноваження особи підписувати такий договір від імені компанії GOGOL-MOGOL LIMITED та відсутні посилання на основний договір позики. В договорі відступлення прав вимоги від 20.05.2020 не вказано яке право передається та на підставі чого воно виникло. ОСОБА_7 також посилається на те, що до районного суду із позовом про стягнення заборгованості ОСОБА_1 було подано відмінні між собою копії договору відступлення прав вимоги, а дата договору в англомовній версії "15.03.2021" свідчить, що такий не укладався, а був виготовлений значно пізніше. Додатково вказується про відповідність висновку експерта вимогам статті 98 ГПК України.
29. 04.02.2021 до суду апеляційної інстанції від ліквідатора ТОВ "Фірма Томас" арбітражного керуючого Кандаурової А. П. також надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому ліквідатор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
30. Ліквідатор також наголошувала на відсутності реєстрації в Національному банку України договору відступлення прав вимоги від 15.03.2012 № 1 або додаткової угоди до нього; відмінності поданих кредитором копій договорів до місцевих судів із позовами про стягнення на їх підставі заборгованості, невиконання вказаного договору, натомість погашення заборгованості перед первісним кредитором - GOGOL-MOGOL LIMITED; відповідності висновку експерта вимогам процесуального закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
31. 27.07.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 910/7154/21 скасовано в частині відмови ОСОБА_1 у визнанні кредитором ТОВ "Фірма Томас" на суму 9 585 895,55 грн.
32. В цій частині прийнято нове судове рішення, яким визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Фірма Томас" на загальну суму 9 590 436,55 грн, з яких 9 585 895,55 грн - основний борг, 4 540 грн - судовий збір. Постановлено внести зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника у справі №910/7154/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Томас" з наступною черговістю: 4 540 грн - перша черга, 9 585 895,55 грн - четверта черга. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 910/7154/21 в частині відмови ОСОБА_1 у визнанні кредитором ТОВ "Фірма Томас", залишено без змін.
33. Суд апеляційної інстанції вказав, що висновок експерта не відповідає вимогам, визначеним чинним законодавством України. Із поданої суду копії висновку експерта вбачається, що експерту були подані на дослідження і ним досліджувались технічні копії документів, а оригінали документів та вільні зразки почерку особи, яка підлягає ідентифікації, не були надані. При цьому, з цього експертного дослідження не можна зробити висновок, що саме Договір про відступлення права вимоги від 15.03.2012 №1, укладений GOGOL-MOGOL LIMITED, ОСОБА_3 та ТОВ "Фірма Томас", містить підпис не ОСОБА_4 від імені GOGOL-MOGOL LIMITED, а іншої особи. Експерт не встановив, в якому саме з двох досліджуваних копій договорів - підпис не належить ОСОБА_4, експерт лише констатував, що в цих двох договорах підписи від імені ОСОБА_4 виконані різними особами (експерт досліджував технічні копії договорів).
34. Таким чином, апеляційний господарський суд визнав висновок суду першої інстанції про фіктивність договору про відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1 необґрунтованим, а належних та допустимих доказів фіктивності Договору про відступлення права вимоги від 15.03.2012 №1 суду не надано.
35. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції, зробивши висновок про фіктивність договору про відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1, не встановив факту недійсності цього договору.
36. Апеляційний господарський суд зазначив, що, у даному випадку, судом не обґрунтовано та матеріалами справи не підтверджено, що Договір про відступлення права вимоги від 20.05.2020 № 2 є нікчемним, тобто, щодо цього правочину також діє презумпція правомірності правочину, встановлена ст. 204 ЦК України.
37. Щодо суми визнаних грошових вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з умов договору чітко вбачається, що новому кредитору передано право вимоги за основним договором на конкретно визначену суму - 304 150 євро, яка включає нараховані і не сплачені на момент набуття права вимоги проценти, штрафні санкції, неустойку.
38. При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив доводи уповноваженої особи учасників ТОВ "Фірма Томас" Зайцева Д.С. про часткове погашення боржником своїх зобов`язань на суму 153 000 євро та процентів за користування позикою у сумі 4 4851 євро, з тих мотивів, що на час здійснення відповідної проплати, боржник був обізнаний, що новим кредитором за зобов`язаннями за основним договором на суму 304 150 євро вже не є ОСОБА_9 лімітед, а тому вказана проплата не може бути врахована, як належний доказ погашення боржником своїх зобов`язань за Угодою про надання позики від 01.06.2011 №01/06/2011 перед новим кредитором .
39. Зазначення в англомовній версії Договору від 15.03.2012 дати його укладення- 15.03.2021, суд розцінив як технічну описку.
40. Суд апеляційної інстанції також погодився з доводами скаржника, що суд першої інстанції вийшов за межі вимог заявника, встановивши фіктивність Договору про відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
41. 11.08.2022 до Верховного Суду ліквідатором ТОВ "Фірма "Томас" арбітражним керуючим Кандауровою А. П. подано касаційну скаргу, в якій наведено прохання скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 910/7154/21.
42. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції правильно зазначив, що договір відступлення права вимоги №1 від 15.03.2012 є фіктивним і відповідно, нікчемним, оскільки не є укладеним, про що свідчать такі обставини того, що:
- Договір або додаткова угода до нього не були відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в НБУ, а отже відсутність такої реєстрації не давала можливості здійснювати у подальшому будь-яке погашення позики з боку ТОВ "Фірма Томас" на ОСОБА_3, що свідчить про те, що договору не існувало, і він не був направлений на реальне настання наслідків за ним;
- до Шевченківського і Оболонського місцевих судів з позовами про стягнення заборгованості, ОСОБА_1 подавалися зовсім інші копії договору про відступлення права вимоги №1 від 15.03.2012, підписи на яких від імені ТОВ "Фірма Томас" та від GOGOL-MOGOL LIMITED суттєво відрізняються від тих, які є на копіях того ж договору, наданих у якості доказів до заяви про визнання кредитором;
- Договір, наданий до Господарського суду м. Києва у справу про банкрутство містить підпис, що виконаний явно не ОСОБА_4, що підтверджується висновком експерта, а також містить дату - "15.03.2021", що вочевидь підтверджує фальсифікацію цього договору з боку ОСОБА_1 ;
- даний договір ніколи не виконувався сторонами, оскільки навіть через півтора роки після нібито укладення договору, ТОВ "Фірма Томас" продовжило виконувати зобов`язання перед GOGOL-MOGOL LIMITED, первісним кредитором.
- через два роки після нібито передачі заборгованості компанія GOGOL-MOGOL LIMITED підписала документ з ТОВ "Фірма Томас" щодо наявності заборгованості за договором позики, і у подальшому відступила частину позики фізичній особі, вимоги якої підтверджені судовим рішенням.
43. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник стверджує, що апеляційний господарський суд неправильно застосував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 321/1260/19, оскільки Верховний Суд у даній постанові не зазначає про фактичну необхідність визнання будь-якого правочину недійсним, а натомість зазначає необхідність суду на підставі наявних доказів підтвердити або спростувати обставину нікчемності правочину. Така сама правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.
44. Щодо висновку суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції вийшов за межі вимог заявника, встановивши фіктивність Договору про відступлення права вимоги від 15.03.2012 № 1, скаржник вказує, що Верховним Судом зазначено, що суд має повноваження з власної ініціативи робити висновок про нікчемність правочину, зокрема у постановах об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 09.12.2019 у справі №524/5152/15-ц, постанові Верховного суду від 15.03.2018 у справі №616/137/16-ц, від 19.08.2020 у справі №385/344/16-ц, п.7.1,-7.15 Постанови Великої палати Верховного суду від 16.06.2020 № 145/2047/16-ц.
45. Скаржник також стверджує, що висновок експерта повністю відповідає вимогам ст. 98, 101 ГПК України, та стверджує, що чинним законодавством не передбачено заборони на проведення експертизи по копіях документів, при цьому має вказуватись, що експертом оцінюється не оригінал, а копія документу та посилається на висновки Верховного Суду в постанові від 19.04.2018 у справі №910/4050/17.
46. Як стверджує скаржник, Північним апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові не надається жодної оцінки відсутності будь-яких дій ОСОБА_3 протягом тривалого часу будь-яких дій спрямованих на виконання договору відступлення права вимоги та посилається на постанови Верховного суду від 24.02.2021 у справі №926/2308/19, Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18.
47. Скаржник стверджує також про неправильне застосування апеляційним судом стандарту переваги більш вагомих доказів та посилається на висновки у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові і від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
48. Скаржник вказує, що апеляційним судом не надано жодної оцінки належності та допустимості доказів, поданих з боку ОСОБА_1 як заявника відповідних вимог, всупереч правовій позиції, висловленій у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 27.08.2020 у справі №911/2498/18.
49. На думку скаржника, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18 наведена правова позиція, якою чітко підтверджується належність оцінки доказів з боку Господарського суду м. Києва, при винесенні ухвали від 25.11.2021.
50. У доповненнях на касаційну скаргу ліквідатора додатково стверджує, що відсутність реєстрації спірного договору відступлення права вимоги від 15.03.2012 в НБУ свідчить про його неукладність та посилається на постанову Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 910/6913/17.
51. Додатково наводить постанови Верховного Суду щодо стандарту доказування кредитором своїх вимог від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.06.2019 у справі № 904/2394/18, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 05.06.2018 у справі № 5023/7064/11.
52. Ліквідатор зауважує на можливості застосування строку позовної давності до вимог ОСОБА_1 із посиланням на постанову Верховного Суду 10.08.2022 у справі № 520/15772/15-ц.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
53. 21.09.2022 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на безпідставність скарги.
54. 08.11.2022 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення до відзиву, в яких він просить залишити касаційну скаргу залишити без задоволення, додатково посилаючись на наявність корпоративного спору між учасниками боржника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
55. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.