ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 580/1824/19
адміністративне провадження № К/9901/35133/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньютон-Консалтинг" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (прийняте в складі: головуючого судді Гаврилюка В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О., Кучми А.О.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Ньютон-Консалтинг (далі -позивач, товариство) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі-відповідач, податковий орган), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
1.1. - від 11.04.2019 № 0004311403, яким товариству з обмеженою відповідальністю Ньютон-Консалтинг донараховано грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 814933,74 грн (з яких 651946,99 грн за основним зобов`язанням, 162986,75 грн штрафні (фінансові) санкції;
1.2. - від 11.04.2019 № 0004321403, яким до товариства з обмеженою відповідальністю Ньютон-Консалтинг застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що висновки контролюючого органу, щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки нерухомість, яка перебуває у власності позивача, віднесена до будівель промисловості, а відтак не оподатковується в силу вимог п. є пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, і тому у позивача відсутній обов`язок подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.04.2019 № 0004311403 та № 0004321403. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Ухвалюючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, виходили з безпідставності нарахувань позивачу зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки належний позивачу комплекс нежитлових будівель та споруд з усіма нежитловими приміщеннями, як будівлі промисловості, не є відповідно до приписів підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 21 вересня 2021 року податковий орган не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №580/322/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №822/2624/16, від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до п. 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
5.3. Податковий орган зазначає що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 01.01.2016 позивач є власником нежитлових будівель загальною площею 19458,2 кв.м., які не можуть відноситися до будівель промисловості, а тому відповідно до пункту "є" не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Крім того, відповідач наголошує, що позивач не здійснює промислову діяльність, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру податкових накладних товариства за 2016-2018 роки.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
7. 07 грудня 2021 року справа №580/1824/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, товариство з обмеженою відповідальністю Ньютон-консалтинг зареєстроване суб`єктом господарювання, код ЄДРПОУ 21379156, видом діяльності якого є, зокрема виробництво будівельних виробів із пластмаси, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ Ньюто-Консалтинг за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
9. За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки № 97/23-00-14-0307/21379156 від 25.03.2019, в якому зроблено висновок про порушення ТОВ Ньютон-Консалтинг положень діючого законодавства, а саме:
- п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до сплати в бюджет за 2016-2018 рокі на загальну суму 651946,99 грн;
- п.п .266.7.5 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України неподання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік.
10. 11 квітня 2019 року на підставі акта перевірки № 97/23-00-14-0307/21379156 від 25.03.2019 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004311403 та № 0004321403, якими відповідно позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання 814933,74 грн та застосовані штрафні санкції у сумі 170,00 грн.
11. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0004311403 та №0004321403, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
12. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
16. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
17. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0004311403 та №0004321403, щодо наявності у позивача права на податкову пільгу, передбачену пунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
18. З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається із: податку на майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.