ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/15842/20
адміністративне провадження № К/9901/1830/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, керівника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Корнієвської Ольги Михайлівни про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Клочкової Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В.)
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" (далі - ТОВ "Нікея-ЛТД", позивач, скаржник, товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий/податковий орган), керівника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Корнієвської Ольги Михайлівни (далі - відповідач -2), в якому просило:
1.1. - визнати незаконним та скасувати підписаний Корнієвською О.М. на бланку Головного управління ДПС у місті Києві лист (рішення) від 11 грудня 2019 року вих. № 62691/10/26-15-55-05;
1.2. - визнати незаконною бездіяльність Головного управління ДПС у місті Києві, яка полягає у незбиранні, невнесенні, необробці та незберіганні інформації з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць листопад 2019 року з додатками та доповненням до неї товариства з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД" з 17 грудня 2019 року;
1.3. - зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві внести до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць листопад 2019 року з додатками та доповненнями до неї товариства з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД";
1.4. - визнати незаконними дії державного податкового інспектора Корнієвської О.М., які полягають у підписанні нею листа на бланку Головного управління ДПС у місті Києві від 11 грудня 2019 року вих. № 62691/10/26-15-55-05.
2. Позов обґрунтовано тим, що прийняте відповідачем рішення про відмову в прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість та додатків до неї за звітний період листопад 2019 року є протиправним, а відтак підлягає скасуванню, оскільки остання містить всі обов`язкові реквізити передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 826/15293/16 установлено, що рішення відповідача № 485/26-55-12-05 від 25 травня 2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Нікея-ЛТД" є протиправним та скасовано, а тому підстави для відмови у прийнятті податкової звітності з ПДВ за березень 2018 року з цих підстав відсутні. Разом з тим наголосив, що позивачем не дотримано порядку подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року, оскільки останнім порушено порядок її направлення, а саме: особисто у паперовій формі, замість електронної форми, що є підставою для визнання її неприйнятою.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 16 січня 2021 року від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року.
6. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
7. Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права полягає у тому, що суд апеляційної інстанції, оминувши своєю увагою обставину декларування позивачем від`ємного значення сум ПДВ, застосував до спору норму Податкового кодексу України, яка регулює відносини між контролюючими органами та особами, податкова звітність з ПДВ яких покладає останніх обов`язок зі сплати цього податку.
8. Окрім того, позивач уважає, що прийняття ДПІ щодо поданої позивачем податкової звітності з ПДВ з задекларованим від`ємним значенням сум ПДВ рішення про відмову у прийнятті такої податкової звітності є класичною дискримінацією позивача як юридичної особи-кредитора України за ознакою її статусу і майнового стану, а також позбавлення позивача майнового права на вільне розпорядження надміру сплаченими сумами відповідного податку, а це, на думку позивача, є підставою для скасування постановлених у цій справі судових рішень як несправедливих.
9. 28 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 261/0/15-18 провадження № 11-557сап18 прийняла постанову, у якій, посилаючись на висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, зазначила, що судовим рішенням високої якості є рішення, прийняте на підставі наданих судді матеріалів, однак у справі № 826/15842/20 відсутні копії постанов Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 810/2468/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1711/18, від 21 травня 2019 року у справі № 826/28016/15, від 17 липня 2019 року у справі № 826/17716/17, хоча посилання на ці постанови наводяться у тексті оскаржуваних рішень.
10. Позивач указує, що спірне рішення відповідача жодним чином не стосувалося форми поданої податкової декларації та/або її реквізитів, однак постанова суду апеляційної інстанції за результатом розгляду справи, предметом оскарження якої було, обґрунтоване саме недодержанням форми поданої позивачем до ДПІ податкової декларації з ПДВ та анульованим ідентифікаційним податковим номером. Частиною другою статті 77 КАС України суб`єкту владних повноважень заборонено посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, але у справі № 826/1542/20 суд апеляційної інстанції проігнорував це положення процесуального закону, використав доводи, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, у мотивувальній частині постанови, зробивши таку постанову прийнятою в результаті порушення норм процесуального права.
11. Суди у рішеннях вдалися до аналізу і оцінки положень пункту 49.4 статті 49 ПК України, яка не регулює правовідносини з прийняття чи відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість, тобто суди помилково застосував до спору норму матеріального права, яка не регулює спір. Таким же чином суди першої та апеляційної інстанцій вдалися до аналізу пункту 184.5 статті 184, пункту 184.6 статті 184, пункту 184.10 статті 184 ПК України, які не є релевантними до спору. Окрім того, скаржник наголошує на тому, що обставина анулювання свідоцтва не досліджувалась колегією апеляційного суду, не обговорювалась під час судового засідання, матеріали справи № 826/15842/20 судом апеляційної інстанції у судовому засіданні не досліджувалися, а тому цей суд не мав права вважати таку обставину встановленою.
12. Колегія суддів апеляційного суду при вирішенні справі № 826/2318/18 не врахувала висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 липня 2018 року у справі № 810/1570/16 провадження № К/9901/50496/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 826/5496/18 провадження № К/9901/6488/19, а також постанови від 18 грудня 2019 року у справі № 320/6849/18 провадження № К/9901/26066/19. Не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування правових норм при вирішенні справи є порушенням процесуального обов`язку, покладеного на апеляційний суд частиною п`ятою статті 242 КАС України і тягне скасування судового рішення суду апеляційної інстанції.
13. Отже, скаржник зазначає про розгляд судами цієї справи без врахування всіх доводів позовної заяви, без дослідження і за відсутності доказів, а тому рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам КАС України.
14. Підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункти 1, 3, частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС):
якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме, пункти 48.3, 48.4, статті 48 ПК України, пункт 49.11 статті 49 ПК України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а замість цього суд апеляційної інстанції вдався до підміни предмету судового розгляду та застосував до спору положення статті 184 ПК України, якими не регулюються відносини щодо надіслання контролюючими органами повідомлень платникам податків про відмову у прийнятті податкових декларацій;
якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
15. 15 квітня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
16. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" як юридична особа зареєстроване 06 червня 2005 року (номер запису: 1 070 102 0000 009384), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33546858). З 13.06.2005 року зареєстрований платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100342672).
17. Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД" здійснює господарську діяльність з ввезення в Україну та реалізації на її території електричного обладнання (зокрема, освітлювальних приладів, ламп тощо під торговельними марками "ELECTRUM" та "ELM"), бере участь у спеціалізованих виставках та ярмарках, впроваджує новітні технології.
18. 11 грудня 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" через уповноваженого представника подано до Головного управління ДПС у місті Києві у паперовій формі податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період листопад 2019 року з додатками 2, 3, 4, 5 та викладеними доповненнями до податкової декларації з податку на додану вартість вих. № 169 відповідно до абзацу 2 пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу України.
19. Листом Головне управління ДПС у місті Києві листом № 62691/10/26-15-55-05 від 11 грудня 2019 року "Повідомлення про відмову у прийняті звітності", повідомила платника що податкова декларація ТОВ "Нікея-ЛТД" уважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: відповідно до пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи, як платника, останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
20. Також, контролюючий орган звернув увагу платника, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Нікея-ЛТД" за ІПН 335468526557 анульоване - 25 травня 2016 року.
21. Позивач уважаючи вищезазначену відмову протиправною та такою, яка прийнята не в порядку, не на підставі та не у межах повноважень контролюючого органу, звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
V. Позиція Верховного Суду
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
23. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі щодо подання податкових декларацій врегульовані положеннями ПК України.
24. Пунктом 49.1 статті 49 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
25. Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
26. За приписами пункту 49.4 статті 49 вказаного Кодексу платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.
27. Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
28. Водночас, відповідно до пункту 48.3 статті 48 цього Кодексу, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
29. Згідно пункту 48.4 статті 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.