ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 420/13321/20
адміністративне провадження № К/990/8404/22, К/990/8407/22, К/990/14786/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.)
та касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури
на додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року (головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.)
у справі №420/13321/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування рішень, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 15 жовтня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 та заборону проходити інші етапи атестації;
- визнати протиправним та скасувати рішення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора №18 від 19 листопада 2020 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації та припинення участі в атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. керівника Одеської обласної прокуратури Безрукого Т. від 23 грудня 2020 року №3046к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року;
- поновити на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури або на рівнозначній посаді та в органах прокуратури України з 30 грудня 2020 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 31 грудня 2020 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судовий збір 840,80 грн;
- стягнути витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірний наказ прийнято за відсутності обставин, з якими пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон України "Про прокуратуру", Закон №1697-VII) пов`язує наявність підстав для звільнення прокурора з посади, а саме: ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Оскаржувані рішення кадрової комісії є упередженими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Звертав увагу на те, що пройти належним чином іспит та надати відповіді на всі питання тестування був позбавлений можливості у зв`язку зі стресовим станом та втратою довіри до дій відповідача та процедури складання іспиту. Також його звернення до третьої кадрової комісії від 19 жовтня 2020 року щодо внесення неправильних відомостей у відповідний графік не було розглянуто та позбавлено права на участь у процесі прийняття оскаржуваних рішень комісії.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано рішення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 15 жовтня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 та заборону проходити iншi етапи атестації.
Визнано протиправним та скасовано рішення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора №18 від 19 листопада 2020 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації та припинення участі в атестації.
Визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури Безрукого Т. №3046к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року.
Поновлено на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та в органах прокуратури з 30 грудня 2020 року.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 328 569,48 коп. з відповідним відрахуванням обов`язкових податків та платежів до бюджету та спеціальних фондів.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
5. Додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору за подання позову до Одеського окружного адміністративного суду в розмірі по 420,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 4 000 грн з кожного.
6. Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду апеляційної інстанції відповідачі звернулися з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати.
7. Ухвалами Верховного Суду від 28 квітня, 08 червня та 23 червня 2022 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач з 2005 року проходить службу в органах прокуратури, з 15 грудня 2015 року призначений на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області.
9. 10 жовтня 2019 року позивач подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
10. Рішенням першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09 жовтня 2020 року затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, до якого в тому числі до групи 3 під номером " 29" внесено позивача - ОСОБА_1, номер службового посвідчення вказано " НОМЕР_1", у той час як у дійсності номер його службового посвідчення є " НОМЕР_2".
11. 15 жовтня 2020 року позивач складав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за результатами якого набрав 62 бали, що підтверджується відомістю про результати тестування, деталями іспиту, а також додатком №2 до протоколу №42 від 15 жовтня 2020 року, яким було визначено список осіб, які не пройшли іспит, набравши менше 70 балів.
12. Протоколом № 11 засідання третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 листопада 2020 року відповідно до підпунктів 13, 16, 17 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", пунктів 6, 8 розділу І, пунктів 4, 5 розділу ІІ та 5, 6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації ухвалено рішення про те, що прокурори, які за результатами складення іспиту 15, 16, 19 жовтня та 2, 9 листопада 2020 року набрали меншу кількість балів, ніж прохідний бал, неуспішно пройшли атестацію, серед яких є прізвище позивача.
13. Також на засіданні кадрової комісії 19 листопада 2020 року було розглянуто заяви прокурорів, які не набрали 70 балів під час іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; заяви щодо перенесення періоду тестування.
14. Рішенням № 18 третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 листопада 2020 року, враховуючи, що позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 62 бали, що є менше встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 221 прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички та припиняє участь в атестації.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
15. Наказом в.о. прокурора Одеської області від 23 грудня 2020 року №3046к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року. Підстава такого наказу - рішення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 18 від 19 листопада 2020 року.
16. Не погодившись з такими рішеннями та наказом позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначав про те, що відповідачем було правомірно вказано в оскаржуваному наказі в якості підстави звільнення з посади пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з огляду на правове врегулювання спірних правовідносин.
18. Правові норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ), якими передбачено умови звільнення прокурорів, свідчать про те, що прокурори були ознайомлені з процедурою атестації і настанням відповідних наслідків у випадку непроходження чи проходження атестації і мали змогу впорядковувати свою поведінку згідно з ними, та до того ж позивач фактично погодився із встановленими умовами та правилами щодо переведення на посаду в окружній прокуратурі та проведення атестації.
19. Суд досліджував відомість про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, в якій позивачем власноручно поставлено підпис як при отриманні логіну, так і результатів тестування із зазначенням кількості балів - 62. При цьому, у розділі "Примітки" навпроти прізвища позивача будь-які зауваження відсутні, як і відсутні скарги, зокрема, про технічні збої та несправність системи при проведенні тестування. Позивач особисто визначив час, необхідний для складання іспиту, а у роздруківці визначено кількість питань кожного блоку та кількість правильних (коректних) відповідей з них, наданих позивачем, за результатами яких можна перевірити правильність підрахунку балів. Також будь-які акти щодо збою в роботі комп`ютерної техніки, з використанням якої проводилося тестування, відсутні.
20. В оскаржуваному рішенні кадрової комісії від 19 листопада 2020 року №18 відповідно до вимог пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, а саме - у зв`язку з набранням позивачем менше прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (62 бали зі 100 можливих, при прохідному балі 70).
21. Оскаржувані рішення кадрової комісії є мотивованими, містять посилання на нормативно-правові акти та обґрунтування щодо набрання позивачем балів за результатами складання іспиту, а тому законодавчо передбачені підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.
22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове виходив з того, що для правильного вирішення спору у цій справі необхідно дослідити порядок та правила складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
23. На переконання суду апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не надав належної та обґрунтованої оцінки правовим підставам звернення позивача до суду та пов`язаними з цим фактичними обставинами справи, що підлягали обов`язковому встановленню в ході розгляду справи з наданням їм правової оцінки.
24. Суд погоджувався з тим, що дійсно формально межу цієї оцінки значною мірою визначає етап атестації, на якому його ухвалено. Тобто, якщо це іспит (у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора), то успішність чи неуспішність проходження атестації визначається кількістю балів, які набрав прокурор. Між тим, визначальним при вирішенні даного спору є відповідність рішень кадрової комісії вимогам закріпленим у пункті 2 статті 2 КАС України, а саме: чи прийнято їх обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.
25. Суд наголошував на тому, що в силу вимог пункту 12 Порядку № 223 будь-які зміни до графіку складання іспиту, а також до відомості про результати складання іспиту, могли бути внесені виключно у разі їх ухвалення комісією шляхом відкритого голосування більшістю членів комісії після обговорення їх членами комісії. Між тим, виправлення номеру службового посвідчення позивача у відомості відбулося без ухвалення відповідного рішення.
26. Зазначав, що встановлені у ході апеляційного розгляду справи обставини свідчать не лише про процедурні порушення кадровою комісією порядку її роботи, а й про обґрунтованість доводів апелянта про те, що складання іспиту при таких умовах (коли йому було повідомлено про відсутність його у графіку за номером його службового посвідчення) могло поза розумним сумнівом вплинути на його важкий емоційний стан під час складання іспиту. Вказане у свою чергу могло вплинути на результати іспиту.
27. Позивач скористався правом звернутися до кадрової комісії із заявою з приводу оскарження результатів атестації та про допущення до складання іспиту, що передбачено пунктом 2 розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, проте письмового рішення щодо розгляду такої заяви відповідачем до матеріалів справи не надано. У протоколі №11 від 19 листопада 2020 року результати розгляду такої заяви не відображені.
28. До того ж, колегія суддів звертала увагу на те, що у протоколі №2 від 15 жовтня 2020 року та у протоколі № 11 від 19 листопада 2020 року засідання третьої кадрової комісії було встановлено численні помилки та поставлено питання щодо визнання деяких питань і відповідей некоректними та допущення багатьох прокурорів у зв`язку із цим до повторного проходження відповідного етапу атестації.
29. Оспорювані рішення кадрової комісії хоча формально є законними, однак встановлені судом сукупність дій та рішень відповідачів не свідчать про те, що останні є пропорційними переслідуваній законній меті.
30. Ухвалюючи додаткову постанову щодо вирішення питання про судові витрати, суд апеляційної інстанції за результатами дослідження матеріалів справи та вимог представника позивача щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу в загальному розмірі 30 000 грн, вважав їх частково обґрунтованими з огляду на те, що заявлена сума не є співмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаних робіт/наданих адвокатом послуг, відтак підлягає зменшенню.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
31. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора зазначав про те, що оскаржуване рішення кадрової комісії прийнято уповноваженим органом, на підставі та у спосіб, визначені нормами Закону № 113-ІХ та Порядку №221, зокрема містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття. Також у рішенні наявне його обґрунтування - набрання позивачем за результатами складення іспиту 62 бали, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. З огляду на специфіку такого рішення воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування, оскільки не залежить від розсуду комісії.
32. Під час проходження відповідного іспиту порушень Порядку не було допущено, позивач з відповідною заявою до членів комісії під час проходження тестування не звертався, а вказав цю обставину лише після неуспішного його проходження.
33. Зазначав, що сам факт звернення прокурора із заявою про повторне проходження відповідного етапу атестації після неуспішного проходження ним тестування може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат.
34. Перед початком безпосереднього проходження іспиту всі учасники ознайомилися із порядком користування інформаційною системою "Аналітична система оцінки знань", їх було повідомлено що при будь-яких питаннях чи зауваженнях можна звертатися до робочої групи для роз`яснення чи зауважень.
35. Обставини щодо виправлення у відомості жодним чином не впливають на результати складання іспиту (набраний бал) та законність оспорюваного рішення кадрової комісії.
36. Судом першої інстанції було досліджено відомість про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону та відповідність здійснювати повноваження прокурора, в якій позивачем власноручно поставлено підпис як при отриманні логіну, так і результатів тестування із зазначенням кількості балів - 62. При цьому у розділі "Примітки" навпроти прізвища позивача будь-які зауваження відсутні. Внесення результату іспиту відбувалося власноручно позивачем шляхом запису балів, вказаних на моніторі до відомості про результати тестування, у якій також вказано логін ОСОБА_1 - U20201015698.
37. Касатор звертає увагу на правомірність зроблених судом першої інстанції висновків щодо наказу про звільнення та його відповідність правовим позиціям Верховного Суду у аналогічних справах про звільнення прокурорів через неуспішно пройдений перший етап атестації.
38. Скаржник зазначає підставу касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №160/6204/20, від 24 вересня 2021 року у справі №200/5038/20-а, від 29 вересня 2021 року у справі №440/2682/20, у справах 160/6596/20, 140/3790/19, 280/4314/20. Так, Верховним Судом було сформовано правову позицію стосовно пункту 7, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пункту 6 розділу V Порядку № 221.
39. Просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
40. Одеська обласна прокуратура у касаційній скарзі також зазначала про обґрунтованість висновку суду першої інстанції.
41. Вказувала на те, що тестування не переривалося, акти про дострокове завершення з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складалися, відповідні клопотання на час складання іспиту чи після його складення до комісії не заявлялися.
42. На переконання відповідача висновки суду апеляційної інстанції є помилковими та зроблені без урахування практики Верховного Суду в аналогічних правовідносинах. Викладені судом обставини за своєю суттю не могли вплинути на ненабрання позивачем достатньої кількості балів для успішного проходження відповідного етапу атестації.
43. Необґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції щодо залишення кадровою комісією поза увагою заяви ОСОБА_1 від 19 жовтня 2020 року про повторне проходження атестації. Під час проходження відповідного іспиту 15 жовтня 2020 року порушень норм Порядку № 221 не було допущено, позивач з відповідною заявою до членів комісії під час проходження тестування не звертався. Сам факт звернення прокурора із заявою про невірний номер службового посвідчення у графіку та відомості після неуспішного проходження ним тестування не може бути доказом, а може свідчити лише про намагання за формальних підстав оскаржити отриманий негативний результат.
44. Позивачем було складено іспит 15 жовтня 2020 року у формі анонімного тестування і, як він стверджує, тільки 19 жовтня 2020 року подано заяву, водночас у матеріалах справи відсутні докази її направлення будь-яким способом, так як і її отримання, а також не надано таких доказів стороною незважаючи на заперечення відповідача.
45. Рішення кадровою комісією приймалося із урахуванням відомості про результати тестування, яка засвідчена підписом позивача, досліджено звіт деталей іспиту, який надано на вимогу кадрової комісії робочою групою.
46. Помилка у номері службового посвідчення, вказаного у графіку складання іспиту та відомості за наявності прізвища імені та по батькові прокурора жодним чином не свідчить про наявність перешкод у позивача при складанні іспиту, а тим більше не надає права на повторне складання іспиту.
47. Таким чином висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість та протиправність рішень кадрової комісії є помилковими та не узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду. Зазначає підставу касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі №160/6596/20, від 21 вересня 2021 року у справі №200/5038/20-а, від 11 листопада 2021 року у справі №580/1859/20, у справі №420/4572/20 від 08 грудня 2021 року, у справі №440/2682/20 від 29 вересня 2021 року, у справі №480/5544/20 від 06 жовтня 2021 року, від 20 жовтня 2021 року у справі №440/2700/20 та від 15 грудня 2021 року у справі №420/4663/20.
48. Так, Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №160/6204/20 та від 29 вересня 2021 року у справі № 440/2682/20 виклав висновок, згідно з яким у разі виявлення збою у роботі комп`ютерної техніки чи будь-якої іншої несправності під час складання іспиту, так само у випадку поганого самопочуття позивач мав право (можливість) це зафіксувати у письмовому вигляді, зробити примітки чи зауваження уповноваженим особам, чого ним не було зроблено.
49. Пункт 2 розділу V Порядку № 221 встановлює таке право прокурора під час тестування. Натомість позивач розпочав та завершив тестування, тим самим оцінивши роботу комп`ютерної техніки та свій стан, як такі що дають йому можливість скласти іспит і фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації та завершив тестування (аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 24 вересня 2021 року у справі № 160/6596/20, від 21 вересня 2021 року у справі № 200/5038/20-а).
50. Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №160/6204/20 також сформував правову позицію що рішення кадрової комісії за наслідками складання іспиту є обґрунтованими, оскільки у ньому зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, а саме - у зв`язку з набрання менше прохідного балу для успішного складання іспиту.
51. Таких же висновків щодо обґрунтованості рішення кадрової комісії Верховний Суд дійшов і у справах №№ 580/1859/20, 420/4572/20, 440/2682/20, 480/5544/20, 440/2700/20, 420/4663/20.
52. Просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
53. Представник позивача надіслала відзиви на касаційні скарги, у яких вказувала на їх необґрунтованість. Зокрема, звертала увагу на те, що під час апеляційного перегляду судового рішення було надано оцінку доводам позивача про необхідність застосування конституційних гарантій, передбачених статтями 8, 22 Конституції України щодо верховенства права, а також згідно рішення у справах ЄСПЛ "Полях та ін. проти України" та " ОСОБА_2 та ін. проти України", в яких вказано про захист представників прокуратури та суду, зокрема, про незаконність примушування проходити конкурс на посаду за умови, що такі працівники вже перебувають на таких посадах.
54. Також Одеська обласна прокуратура надіслала касаційну скаргу на додаткову постанову суду апеляційної інстанції та просила її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
55. Зазначала підставу касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказувала, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі №809/1466/15, а саме щодо застосування частини дев`ятої статті 139 КАС України. У цій справі Верховний Суд дійшов до висновків, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
56. Відповідно до практики ЄСПЛ (зокрема рішення від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України") заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
57. Також відповідач звертав увагу на те, що вирішуючи такі заяви судам необхідно з`ясувати чи отримані адвокатом кошти пов`язані зі справою у якій стягується витрати на правничу допомогу. Зокрема, суду необхідно перевірити чи надана позивачем квитанція про сплату коштів відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки повинна містити всі необхідні реквізити, призначення платежу та посилання на відповідний договір, укладений з адвокатом або номер справи.