ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.004054
адміністративне провадження № К/9901/30876/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.004054 за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Львіввугілля" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступником якого є Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року:
- №0003661308, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 20 366 617 грн 79 к., в тому числі за податковим зобов`язанням 2 271109,27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 095 508,52 грн;
- №0003691308, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 1729 338,55 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 204032,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 525 306 грн.
Обґрунтовуючи позов, зазначає про відсутність арифметичного розрахунку повноти та своєчасності перерахування до бюджету зазначених у податкових повідомленнях - рішеннях збільшених сум податкових зобов`язань з військового збору та податку на доходи фізичних осіб. Вказує, що відповідачем безпідставно застосовано штраф у розмірі 50% та 75 % на підставі статті 127 Податкового кодексу України, тоді як в даному випадку до ДП "Львіввугілля" протягом 1095 днів не застосовувалися штрафні санкції за такі ж порушення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що
акт перевірки не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, оскільки не містить жодного посилання на первинні або інші документи, які б свідчили про порушення позивачем встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб. Також суди відзначили, що доданий відповідачем розрахунок нарахованих сум податку та штрафних санкцій не містить обґрунтованого арифметичного розрахунку повноти та своєчасності перерахування до бюджету збільшеної суми податкових зобов`язань.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення. Вказує на неправильне застосування судами норм пункту 126.1 статті 126 та пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу та без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 2 жовтня 2018 року у справі №820/1824/17, від 13 лютого 2018 року у справі №808/2290/17, від 12 вересня 2019 року у справі №813/4204/15. Також зазначає, що суди не дали оцінку доказам у справі, зокрема, розрахунку нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ВП "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, за період з 1 січня 2015 року по 30 січня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 1 січня 2014 року по 30 січня 2019 року.
Відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення:
- пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5, п.168.1 статті 168, п.171.1 статті 171, п.176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що спричинило несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб станом на 31 січня 2019 року на суму на суму 2 271 109, 27 грн та порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за весь період, що перевіряється, більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання;
- пп.168.1.2, пп.168.1.5 п. 168.1 статті 168, п. 176.2 статті 176, пп. 1.5, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що спричинило несплату (неперерахування) військового збору станом на 31 січня 2019 року на суму 204 032,55 грн та порушення правил сплати (перерахування) військового збору за весь період, що перевіряється, більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.
На підставі акта перевірки контролюючим органом 11 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0003661308, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 20 366 617,79 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 2 271 109, 27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18095 508,52 грн;
-№0003691308, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 1 729 338,55 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 204 032,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 525 306 грн.
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги позивача, рішенням ДФС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року №0003661308 та №000369130, а скаргу ВП "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля" - без змін.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Оформлення результатів перевірок регулюється Порядком №727, який розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу та Митного кодексу України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 розділу І Порядку №727).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (підпункт 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727).
Акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення, яка може бути спростована платником податків шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень на акт.
Таким чином, акт перевірки є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, до предмету доказування в якій входять обставини щодо наявності чи відсутності в поведінці платника податків податкового правопорушення. Водночас, акт перевірки не має виключного значення для встановлення таких обставин. Відсутність деталізації чи певні нечіткості в змісті акта перевірки не можуть бути єдиною та безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
За приписами підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.