Постанова
Іменем України
15 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 761/22730/20
провадження № 61-5819св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Картель Буд",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року у складі судді Саадулаєва А. І. та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Верланова С. М., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель Буд" (далі - ТОВ "Картель Буд") про зміну правовідношення (зміну умов договору), посилаючись на те, що 29 березня 2019 року між нею та ТОВ "КАРТЕЛЬ БУД" в особі директора Абалмазової Е. Е. було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 197/3/ШК (далі - Договір), предметом якого є квартира, розташована в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2.4 Договору термін будівництва та введення в експлуатацію будівлі - 3-й квартал 2019 року. Пунктом 4.2 Договору закріплено загальну вартість майнових прав на об`єкт нерухомості - 966 150 грн, а також вартість 1 кв. м об`єкта нерухомості - 15 000грн. Пунктом 4.3.1 Договору визначений такий порядок сплати загальної вартості майнових прав: покупець перераховує на поточний рахунок продавця в момент укладання цього Договору - 290 000 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) 20 % - 48 333,33 грн (до 29 березня 2019 року включно); залишок вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, а саме 676 150 грн покупець перераховує на поточний рахунок продавця до 29 березня 2022 року включно шляхом внесення щомісячних платежів у фіксованому розмірі 18 781,94 грн, не пізніше 29 числа кожного місяця. На виконання договірних зобов`язань вона внесла на поточний рахунок продавця 290 000 грн, а в подальшому добросовісно, у встановлені пунктом 4.3.1 Договору строки щомісячно проводила сплату грошової суми в розмірі 18 781,94 грн у безготівковій формі. При укладенні договору представники відповідача запевнили її, що об`єкт інвестування будується з дотриманням усіх будівельних норм та правил, буде зданий в експлуатацію в запланований строк - 3-й квартал 2019 року. Однак станом на 1-й квартал 2020 року спорудження об`єкта капітального будівництва не завершено, будинок не введено в експлуатацію. Також їй стало відомо, що будівництво об`єкта по АДРЕСА_1 проводиться з порушеннями державних будівельних норм та правил, без дозволу на виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим було відкрито кримінальне провадження, накладений арешт на завершене та незавершене будівництво на земельній ділянці за вказаною адресою. Її як покупця не було повідомлено про вказані обставини, а тому вона вважає, що умови Договору порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін та завдають їй шкоди. Будівництво є незаконним та заарештованим, що є істотною зміною обставин, на які вона не розраховувала при укладенні Договору. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила змінити пункт 4.3.1 Договору, виклавши його зміст таким чином: покупець та продавець за Договором визначили такий порядок сплати покупцем загальної вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості: покупець перераховує на поточний рахунок продавця до 29 березня 2019 року включно кошти в розмірі - 290 000 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 48 333,33 грн; залишок вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості, закріпленої у пункті 4.2. Договору, а саме - 676 150 грн покупець перераховує на поточний рахунок продавця протягом 10-ти робочих днів з дня введення Об`єкта капітального будівництва в експлуатацію та надання про це відповідних документів продавцю.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року позов залишено без задоволення.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 просила саме змінити умови Договору. Разом з тим зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Враховуючи те, що позивачем не доведено, що розірвання Договору буде суперечити суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, поданий позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д. Б. залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 порушила питання про зміну умов Договору. Однак позивачем не доведено, що в момент укладення Договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, виконання Договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні Договору, із суті Договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Арешти на об`єкт будівництва були накладені з 30 серпня 2018 року, тобто вказані позивачем обставини існували ще до укладення Договору. Крім того, ОСОБА_1 не доведено, що розірвання Договору буде суперечити суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Колегія суддів також враховала, що зміна умови Договору щодо оплати решти вартості майнових прав після введення будинку в експлуатацію відповідно до норм цивільного права є допустимою, якщо це не потягне неможливість завершення будівництва квартири, яка є об`єктом договору.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д. Б. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник заявника вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в контексті пункту 6 частини другої статті 16 цього Кодексу. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, які є істотними в розумінні частини другої статті 651 ЦК України, що слугує підставою для зміни умов Договору за запропонованим позивачем варіантом. ОСОБА_1 розраховувала на те, що вона отримає у власність квартиру саме у 3-му кварталі 2019 року і якщо б їй було відомо, що об`єкт інвестування не збудується у визначений сторонами строк, то вона не укладала б з відповідачем спірний Договір.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду міста Києва.
17 серпня 2022 року справа № 761/22730/20 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 29 березня 2019 року між ОСОБА_1 як покупцем та ТОВ "Картель Буд" як продавцем укладено Договір, за умовами якого за покупцем були закріплені майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з пунктом 2.4 Договору запланований термін будівництва та введення будинку в експлуатацію - 3-й квартал 2019 року.
Пунктом 4.2 Договору визначено загальну вартість майнових прав на об`єкт нерухомості (квартиру) - 966 150 грн, а також вартість 1 кв. м вказаного об`єкта - 15 000 грн.
Згідно з пунктом 4.3.1 Договору сторони погодили такий порядок сплати покупцем загальної вартості майнових прав на об`єкт нерухомості: покупець перераховує на поточний рахунок продавця в момент укладання цього Договору - 290 000 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 48 333,33 грн (до 29 березня 2019 року включно). Залишок вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, а саме 676 150 грн покупець перераховує на поточний рахунок продавця до 29 березня 2022 року включно шляхом внесення щомісячних платежів у фіксованому розмірі - 18 781,94 грн, не пізніше 29 числа кожного місяця.
На виконання договірних зобов`язань ОСОБА_1 внесла на поточний рахунок продавця 290 000 грн.
Пунктом 5.2.4 Договору передбачено, що продавець зобов`язаний повідомляти покупця про всі обставини, що роблять неможливим виконанням цього Договору.
Згідно з пунктом 5.2.5 Договору продавець зобов`язаний забезпечувати будівництво об`єкта та ведення його в експлуатацію.
Станом на час розгляду справи місцевим судом спорудження об`єкта капітального будівництва не завершено, будинок в експлуатацію не введено.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, тобто до укладення між сторонами Договору, у справі № 757/42575/18-к накладено арешт на майно, а саме на завершене та незавершене будівництво житлового комплексу "Шевченківський квартал", яке здійснюється земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:050:0046, розташованій по АДРЕСА_1, із забороною розпорядження, користування та проведення будь-яких будівельних робіт, направлених на створення завершеного об`єкта будівництва.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 березня 2019 року, тобто до укладення між сторонами Договору, у справі № 757/6542/19-к накладено арешт на майно, а саме на завершене та незавершене будівництво житлового комплексу "Шевченківський квартал", який належить Київському індустріальному технікуму.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 березня 2019 року у справі № 757/6542/19-к накладено арешт на майно, а саме на приміщення, яке використовується як відділ продажу житлового комплексу "Шевченківський квартал", із забороною (всім особам без виключень) розпоряджатися, користуватися комплексом та проводити будь-яку діяльність, направлену на консультування, укладення правочинів щодо отримання коштів від інвесторів під виглядом продажу майнових прав на квартири, продажу квартир та укладення попередніх договорів.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року у справі № 757/22660/19-к визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100100004620, шляхом передачі Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління завершене та незавершене будівництво житлового комплексу "Шевченківський квартал", яке здійснюється на земельній ділянці з кадастровим № 8000000000:91:050:0046, розташованій по АДРЕСА_1, що належить Київському індустріальному технікуму, та на приміщення, яке використовується як відділ продажу житлового комплексу "Шевченківський квартал", із забороною розпорядження, користування та проведення будь-якої діяльності направленої на консультування, укладення правочинів щодо отримання коштів від інвесторів під виглядом продажу майнових прав на квартири, продажу квартир та укладення попередніх договорів.
Відповіддю департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 06 лютого 2020 року № 10/26-312/10 підтверджується, що будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 проводиться з чисельними порушеннями державних будівельних норм та правил, без дозволу на виконання будівельних робіт. Декларацію про початок будівництва скасовано. В єдиному реєстрі відсутні документи та відомості, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта по АДРЕСА_2 .
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої, пункту 6 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна правовідношення.
Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно зі статтею 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.