ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 605/659/18
провадження № 61-139св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Підгайці",
відповідачі: Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс", ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Підгайці" на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2019 року, ухвалене у складі судді Гоцура Р. О., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мрія-Підгайці" звернулося з позовом до Приватного агропромислового підприємства (далі - ПАП) "Агропродсервіс" і ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що 25 грудня 2011 року ТОВ "Мрія-Підгайці" та
ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2,79 га. Вказаний договір укладено строком на 5 років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 27 липня 2012 року.
Відповідно до умов договору позивач після закінчення строку договору оренди землі мав переважне право на його поновлення на новий строк, для чого він повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
З метою реалізації свого переважного права на поновлення вказаного договору оренди 15 квітня 2017 року ТОВ "Мрія-Підгайці" направило ОСОБА_1
лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, додавши до нього проект додаткової угоди, однак відповіді не отримало. ОСОБА_1 також не направляла ТОВ "Мрія-Підгайці" листа щодо відмови у поновленні договору оренди землі.
Проте 13 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ПАП "Агропродсервіс", тобто ще під час дії договору оренди землі, укладеного з ТОВ "Мрія-Підгайці".
Уточнивши позовні вимоги, просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13 липня 2017 року, укладений відповідачами, і визнати поновленим договір оренди шляхом визнання укладеною ТОВ "Мрія-Підгайці" та ОСОБА_1 додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в редакції, долученій до позовної заяви.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня
2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що переважне право на поновлення договору оренди землі є можливим лише за умови дотримання орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати таке своє право. При цьому ТОВ "Мрія-Підгайці" не надало суду належних та допустимих доказів повідомлення орендодавця ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди землі на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Мрія-Підгайці" залишено без задоволення, а рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з недоведенням ТОВ "Мрія-Підгайці" обставин щодо повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2020 року ТОВ "Мрія-Підгайці" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що строк укладеного ТОВ "Мрія-Підгайці" та ОСОБА_1 договору оренди землі розпочав свій перебіг з наступного дня після його державної реєстрації та закінчився 27 липня 2017 року. До закінчення строку дії цього договору 13 липня 2017 року ОСОБА_1 та ПАП "Агропродсервіс" уклали новий договір оренди цієї ж самої земельної ділянки.
Помилковим, на думку заявника, є посилання судів про те, що позивач не скористався переважним правом на поновлення договору оренди від 25 грудня 2011 року, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу неотримання ОСОБА_1 як орендодавцем листа-пропозиції ТОВ "Мрія-Підгайці" щодо поновлення цього договору та проекту додаткової угоди до нього. Вказує, що нормами чинного законодавства, які регулюють порядок оформлення поштової документації про відправку цінної кореспонденції, не передбачено проставляння на описі вкладення в цінний лист, як і на списку згрупованих поштових відправлень, прізвища та ініціалів працівника поштового зв`язку, яка їх прийняла.
Безпідставними також вважає посилання судів про інше найменування юридичної особи - відправника поштової кореспонденції - TOB "Мрія Трейдинг", оскільки доказами надіслання ОСОБА_1 листа-пропозиції від 12 квітня
2017 року є опис вкладення в цінний лист, реєстр на відправку кореспонденції від 14 квітня 2017 року, фіскальний чек від 15 квітня 2017 року та список згрупованих поштових відправлень від 15 квітня 2017 року № 300.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" встановлює обов`язок для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором. Проте дана норма закону не обмежує можливість орендаря здійснювати таке повідомлення засобами поштового зв`язку, де платником за послуги поштового зв`язку є інша юридична особа. Так, відправником листа-пропозиції від 12 квітня 2017 року та проекту додаткової угоди до договору оренди від 25 грудня
2011 року є TOB "Мрія-Підгайці", що підтверджується описом вкладення в цінний лист, а платником за послуги поштового зв`язку - TOB "Мрія Трейдинг", яке уклало договір з УДППЗ "Укрпошта". В той же час позивачем на підставі виставлених TOB "Мрія Трейдинг" рахунків здійснюється відшкодування понесених витрат на відправку поштової кореспонденції.
Законодавство не ставить в залежність наявність переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі від факту отримання орендодавцем листа-повідомлення про намір поновлення договору оренди, що узгоджується з висновками Верховного Суду України, зазначеними у постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-2539цс16.
Позиція інших учасників справи
У квітні 2020 року представник ПАП "Агропродсервіс" та ОСОБА_1 - адвокат Шевчик А. Р. подав відзиви на касаційну скаргу, у яких послався на безпідставність її доводів та відповідність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 7 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 737373, виданого 29 грудня 2009 року Підгаєцькою районною державною адміністрацією Тернопільської області, є власником земельної ділянки площею 2,79 га з кадастровим номером 6124884000:01:001:0386, розташованої на території Мирненської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області.
25 грудня 2011 року ТОВ "Мрія-Підгайці" та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державну реєстрацію зазначеного договору здійснено 27 липня
2012 року.
Пунктом 6 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Також суди встановили, що 13 липня 2017 року ПАП "Агропродсервіс" та
ОСОБА_1 уклали договір оренди спірної земельної ділянки строком на 7 років, державну реєстрацію права оренди проведено 28 липня 2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 жовтня 2018 року.
Зі змісту пункту 42 договору оренди земельної ділянки від 13 липня 2017 року суди встановили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Мрія-Підгайці" на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого
2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзивів на неї, суд дійшов таких висновків.
Щодо процесуального правонаступництва у справі
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Мрія Фармінг Карпати" про заміну ТОВ "Мрія-Підгайці" його правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У зазначених випадках на стадії касаційного провадження питання про процесуальне правонаступництво, у разі подання відповідних заяви і доказів, вирішує суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно з частиною першою статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
ТОВ "Мрія Фармінг Карпати" додало до заяви про заміну ТОВ "Мрія-Підгайці" його процесуальним правонаступником копію рішення учасників ТОВ "Мрія-Підгайці" № 29-07-2019 від 29 липня 2019 року про припинення товариства шляхом його приєднання до ТОВ "Мрія Фармінг Карпати", копію відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Мрія-Підгайці" і ТОВ "Мрія Фармінг Карпати" та копію статуту ТОВ "Мрія Фармінг Карпати".
Оскільки ТОВ "Мрія Фармінг Карпати" є правонаступником прав та обов`язків ТОВ "Мрія-Підгайці", заява ТОВ "Мрія Фармінг Карпати" про заміну ТОВ "Мрія-Підгайці" його процесуальним правонаступником у справі № 605/659/18 підлягає задоволенню.
Щодо вирішення справи по суті
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.