ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 902/19/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
прокуратури - не з`явилися,
позивача - не з`явилися,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
відповідача-3 - Грабар А. С. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 (колегія суддів: Бучинська Г. Б. - головуючий, Філіпова Т. Л., Розізнана Т. В.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 (суддя Яремчук Ю. О.) у справі
за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області
до: 1) Фермерського господарства "Маяк", 2) Могилів-Подільської районної ради Вінницької області, 3) ОСОБА_1
про визнання Державного акта недійсним та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У січні 2022 року Могилів-Подільська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (далі - Бабчинецька сільська рада) з урахуванням заяв про залучення співвідповідачів у справі та зміну предмета позову звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Маяк" (далі - ФГ "Маяк") Могилів-Подільської районної ради Вінницької області (далі - Могилів-Подільська районна рада), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 24.02.1997 на підставі рішення 8 сесії 22 скликання Могилів-Подільської ради народних депутатів Могилів-Подільського району Вінницької області від 15.08.1996 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 19, та зобов`язання ФГ "Маяк" повернути Бабчинецькій сільській раді земельну ділянку загальною площею 24,6384 га з кадастровим номером 052680600:01:001:0254.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час вивчення стану законності використання земельних ділянок на території Могилів-Подільського району Могилів-Подільською окружною прокуратурою було встановлено, що ФГ "Маяк", засновником якого є ОСОБА_1, використовує земельну ділянку площею 25 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бандишівка на території Бабчинецької сільської ради на підставі Держаного акта на право постійного користування землею без правових підстав.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 902/19/22, відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бабчинецької сільської ради до ФГ "Маяк", Могилів-Подільської районної ради, ОСОБА_1 про визнання Державного акта недійсним та повернення земельної ділянки.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність прокурором фактів порушень вимог чинного законодавства при видачі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, оскільки саме посилання на відсутність рішення у відповідних органах не спростовує факту правомірного набуття Державного акта відповідно до доказів, які містяться у матеріалах справи, та відповідно до законодавства, що діяло на той час. Господарські суди зазначили, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. При цьому суди врахували практику Європейського суду з прав людини та зазначили, що намагання прокуратури виправити допущену в минулому органом влади "помилку" не може мати наслідком непропорційне втручання у права відповідачів та перекладення на них усіх негативних наслідків такої "помилки", оскільки задоволення позову з формальних підстав покладає надмірний індивідуальний тягар на особу, яка користується земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже порушить справедливий баланс інтересів сторін.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 у справі № 902/19/22, до Верховного Суду звернувся заступник керівника Рівненської обласної прокуратури з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
3.2. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій порушили положення статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосували положення статей 19, 22, 23, 51 Земельного кодексу України у редакції від 22.06.1993 та статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у редакції від 23.07.1993.
3.3. При цьому, на думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 19, 53 Земельного кодексу України у реакції від 22.06.1993 та статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у редакції від 23.07.1993. Крім того, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки доказам, які підтверджують позовні вимоги.
3.4. Бабчинецька сільська рада у відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2022 у справі № 902/19/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Бабчинецька сільська рада вважає, що господарські суди попередніх інстанцій порушили положення статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосували положення статей 19, 22, 23, 51 Земельного кодексу України у реакції від 22.06.1993 і статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у редакції від 23.07.1993. На думку Бабчинецької сільської ради, суди дійшли помилкового висновку про наявність волевиявлення органу місцевого самоврядування про надання ОСОБА_1 земельної ділянки в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.
3.5. ФГ "Маяк" у відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури просить відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги, а оскаржувані рішення господарських судів попередніх інстанцій - залишити без змін. ФГ "Маяк" зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Намагання прокуратури виправити допущену в минулому органом влади "помилку" не може мати наслідком непропорційне втручання у права відповідачів та перекладення на них усіх негативних наслідків такої "помилки", оскільки задоволення позову із формальних підстав покладає надмірний індивідуальний тягар на особу, яка користується земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже порушить справедливий баланс інтересів сторін. За таких обставин оскаржуваний Державний акт не може бути визнано недійсним, оскільки діяльність ФГ "Маяк" на момент подачі позову не припинилася, особа вільно та безперешкодно користувалась земельною ділянкою із збереженням її цільового призначення.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням 6 сесії 22 скликання Бандишівської сільської ради народних депутатів від 19.07.1996 "Про розгляд проекту відведення земель для ведення селянських (фермерських) господарств" погоджено проект відведення земельних ділянок в постійне користування для ведення селянських (фермерських) господарств із земель запасу сільської ради згідно з додатком № 1. Вирішено просити сесію Могилів-Подільської районної Ради затвердити цей проект відводу.
4.2. Додатком № 1 до рішення 6 сесії 22 скликання Бандишівської сільської Ради народних депутатів від 19.07.1996 визначено перелік громадян, яким надаються земельні ділянки для ведення селянських (фермерських) господарств, серед яких зазначена ОСОБА_1, всього земель 25 га, в т. ч. ріллі 25 га.
4.3. Згідно з Державним актом серії ВН від 24.02.1997 на підставі рішення 8 сесії 22 скликання Могилів-Подільської Ради народних депутатів Могилів-Подільського району Вінницької області від 15.08.1996 надається у постійне користування земельна ділянка площею 25 га ОСОБА_1 в межах відповідно до плану. Земельна ділянка розташована на території Бандишівської сільської ради. Землю надано для ведення селянського (фермерського господарства).
4.4. Господарськими судами зазначено, що Державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу ОСОБА_1, другий зберігається у Могилів-Подільській районній раді народних депутатів. Цей акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 19.
4.5. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 21.12.2009 ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, який видано 24.02.1997, створила ФГ "Маяк" про що свідчить запис № 11581020000000424 від 21.12.2009 та видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Крім того, ФГ "Маяк" стало на облік в органах державної податкової служби та відповідно до довідки від 23.12.2009 № 1481 є платником податків.
4.6. При цьому спірна земельна ділянка 29.10.2013 зареєстрована в Державному земельному кадастрі під час проведення інвентаризації земель державної власності із площею 24,6384 га, та цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0522680600:02:001:0254.
4.7. Судами зазначено, що відповідно до довідки архівного відділу Могилів-Подільської районної державної адміністрації від 28.07.2021 № 56/01-9 та від 17.06.2021 № 46/05-2 у протоколі 8 сесії Могилів-Подільської районної ради народних депутатів 22 скликання від 15.08.1996 питання про надання земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 не розглядалося.
4.8. У повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області управління у Могилів-Подільському районі відділу № 2 зазначено про відсутність інформації щодо використання бланків державних актів на землю. Також зазначено про відсутність архівного примірника Державного акта на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на території Бандишівської сільської ради
4.9. Господарськими судами констатовано, що в матеріалах цієї справи міститься заява від 29.06.2021 № 183 Бабчинецького сільського голови ОСОБА_2 про вчинення злочину, передбаченого статтею 366 Кримінального кодексу України.
4.10. Крім того, суди встановили, що у провадженні Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області перебували матеріали досудового розслідування № 42021022220000035 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 Кримінального кодексу України у редакції 1960 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, впродовж 1996 та 1997 років перебував на посаді начальника відділу земельних ресурсів в Могилів-Подільському районі, зареєстрував Державний акт на право постійного користування землею серія ВН у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 19 та передав його до Могилів-Подільської районної ради. Таким чином, за твердженням прокурора, ОСОБА_3, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 172 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року), а саме у внесенні посадовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у складанні та видачі завідомо неправдивих документів, тобто у посадовому підлозі.
4.11. Разом з тим 23.11.2021 кримінальне провадження від 29.06.2021 № 42021022220000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 Кримінального кодексу України у редакції 1960 року, закрито на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із смертю підозрюваного.
4.12. Господарськими судами зазначено, що під час вивчення стану законності використання земельних ділянок на території Могилів-Подільського району Могилів-Подільською окружною прокуратурою було встановлено, що ФГ "Маяк", засновником якого є ОСОБА_1, використовує земельну ділянку площею 25 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бандишівка на території Бабчинецької сільської ради на підставі Держаного акта на право постійного користування землею без правових підстав.
4.13. Листом від 08.12.2021 № 53-4042вих-21 Могилів-Подільська окружна прокуратура з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді просила Бабчинецьку сільську раду повідомити, чи буде нею здійснюватися претензійно-позовна робота щодо визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки у користування територіальній громаді.
4.14. Бабчинецька сільська рада листом від 15.12.2021 № 381 повідомила Могилів-Подільську окружну прокуратуру про те, що на цей час сільською радою відповідні заходи щодо визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та повернення спірної земельної ділянки не вживались, проведення претензійно-позовної роботи не планується. З огляду на це керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури в порядку, передбаченому частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", листом від 22.12.2021 № 53-4254вих21 року повідомив Бабчинецького сільського голову про звернення до суду із цим позовом.
4.15. Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для користування земельною ділянкою.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача-3, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Предметом позову в цій справі є вимоги Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бабчинецької сільської ради з урахуванням заяви про зміну предмета позову про визнання Державного акта недійсним та повернення земельної ділянки.
5.3. Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є те, що ФГ "Маяк", засновником якого є ОСОБА_1, використовує спірну земельну ділянку без правових підстав.
5.4. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.5. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.6. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.7. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.8. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 19, 53 Земельного кодексу України у реакції від 22.06.1993 та статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у редакції від 23.07.1993.
5.9. Верховний Суд зазначає, що положеннями статті 19 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції від 22.06.1993) визначено, що сільські, селищні ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
5.11. Частино 1 статті 23 Земельного кодексу України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
5.12. Частинами 1, 3, 5 статті 51 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства. Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в користування відповідна Рада народних депутатів розглядає у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Рішення про передачу у власність або надання у користування земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства чи про відмову у передачі або наданні землі відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.