ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 911/1395/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
боржника - не з`явився,
ОСОБА_2. - не з`явився,
Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Куценко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 (колегія суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий, Остапенко О.М., Поляков Б.М.)
у справі № 911/1395/21
за заявою 1) ОСОБА_2 ; 2) Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
1. ОСОБА_1 (далі - Боржник) звернулась до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів Боржника.
Стислий зміст вимог кредиторів
3. ОСОБА_2 (далі - Кредитор-1) 30.07.2021 подав заяву про визнання грошових вимог до Боржника у розмірі 300000,00 грн основного боргу, який утворився внаслідок неналежного виконання Боржником договору позики від 20.12.2015, та 4758,00 грн судових витрат.
4. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) 12.08.2021 подав заяву про визнання грошових вимог до Боржника як таких, що забезпечені заставою майна Боржника у розмірі: 1623547,01 грн заборгованості за кредитом, 205856,25 грн заборгованості за винагородою (комісією), 9182085,88 грн пені; а також конкурсних вимог у розмірі 2500619,30 грн заборгованості за процентами.
5. Кредиторські вимоги Банку обґрунтовані посиланням на неналежне виконання Боржником умов кредитного договору №KIV0GA00000163 від 07.06.2007 (далі - Кредитний договір) щодо повернення наданих кредитних коштів.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 заяву Кредитора-1 задоволено, визнано вимоги Кредитора-1 у загальному розмірі 300000,00 грн основної заборгованості, включено до витрат пов`язаних із провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Кредитором-1 у розмірі 4540,00 грн, заяву Банку про визнання грошових вимог залишено без задоволення, кредиторські вимоги Банку в розмірі 2500619,30 грн (конкурсні) та в розмірі 11011489,14 грн (забезпечені) відхилено.
7. Ухвала в частині відхилення вимог Банку мотивована тим, що Банк не довів у встановленому порядку вчинення відповідних дій, які б дозволили Боржнику виконувати свій договірний обов`язок, тому в суду відсутні правові підстави вважати, що Боржником порушено права Банку. З огляду на висновок про необґрунтованість заяви Банку суд не застосував інститут позовної давності.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 ухвалу суду першої інстанції змінено, викладено пункт 2 резолютивної частини ухвали в новій редакції, згідно з якою заяву Банку про визнання грошових вимог задоволено частково, визнано вимоги Банку в загальному розмірі 3671292,46 грн, а саме: 3348979,73 грн - вимоги забезпечені заставою, 322312,73 грн - третя черга; вимоги зі сплати судового збору в сумі 4540 грн - позачергово. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
9. Постанова мотивована тим, що з огляду на встановлений Кредитним договором строк кредитування правомірними є забезпечені заставою кредиторські вимоги Банку до Боржника в сумі 60570,62 доларів США за тілом кредиту, 56691,73 доларів США процентів, 7680,00 доларів США комісії, що загалом становить 3348979,73 грн (за курсом НБУ станом на 12.08.2021 в розмірі 26,8042). Також суд дійшов висновку, що Банк має право вимагати з Боржника 3% річних у сумі 7597,05 доларів США за період з 08.06.2017 до 12.08.2021, що підлягають визнанню в сумі 203632,85 грн (за курсом НБУ станом на 12.08.2021), та пені в сумі 4427,66 доларів США за період з 09.07.2013 до 09.01.2014, що підлягають визнанню в сумі 118679,88 грн (за курсом НБУ станом на 12.08.2021).
10. При цьому апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції про неможливість виконання Боржником свого обов`язку за Кредитним договором, оскільки умови кредитного зобов`язання визначені в Кредитному договорі з урахуванням додаткових угод.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
11. Боржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
12. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
13. На думку Боржника, постановляючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах: від 19.04.2017 у справі №6-546цс17 щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України за наявності встановленого факту прострочення кредитора; від 13.10.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 щодо застосування преюдиції у справі про банкрутство; від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц щодо зміни порядку, умов та строку кредитного договору внаслідок пред`явлення кредитором позову до боржника; від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 щодо нарахування процентів за кредитним договором в разі пред`явлення вимоги кредитором.
14. Водночас Боржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 175 Господарського процесуального кодексу України при розгляді грошових вимог кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка підлягала застосуванню в цій справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
15. Банк подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
16. Банк заперечує проти доводів Боржника та, зокрема, зазначає, що наявність судового рішення про відмову в задоволенні позову банку через відсутність доказів порушення строку виконання зобов`язання Боржником за Кредитним договором не може розцінюватись як рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в цій справі.
17. Також Банк вважає, що наявність судового рішення про недійсність нової редакції графіку погашення кредиту свідчить про чинність попередньої редакції графіку погашення кредиту.
18. Водночас, на думку Банку, висновок господарського суду про те, що матеріалами справи неможливо встановити факт порушення Боржником строку повернення кредиту, а отже встановити порушення прав Банку не відповідає приписам пункту 6 частини 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
19. 07.06.2007 між Банком та Боржником (позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в п. 7.1 цього договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у розділі 7 договору (п. 1.1 Кредитного договору).
20. Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору Банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівкою через касу на строк з 07.06.2007 по 07.06.2017 включно, у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 88600,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,50% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 6.2 договору. Періодом сплати визначено вважати період з 01 по 07 число кожного місяця.
21. Також умовами зазначеного пункту Кредитного договору передбачено, що погашення заборгованості за договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1270,77 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.
22. Згідно з пунктом 3.8 Кредитного договору, зокрема, при непогашенні кредиту в строки, зазначені пунктах 7.1, 2.3.3 договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою.
23. Кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з пунктами 2.2.9, 2.3.8 Кредитного договору, далі пені згідно з розділом 4 договору, далі простроченої комісії по кредиту, далі простроченої винагороди, далі прострочених відсотків, далі простроченої заборгованості за кредитом, частина суми, що залишилась (у тому числі сума, надана позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за кредитом (якщо інше не передбачено пунктом 6.8), далі - комісії, далі - винагороди, далі - відсотків, далі - кредиту (п. 3.3 Кредитного договору).
24. У пункті 7.7 Кредитного договору сторони домовились, що забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п. надані Банку з метою забезпечення зобов`язань за даним договором.
25. На виконання умов Кредитного договору Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 80000,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою за період з 07.06.2007 до 19.07.2021.
26. Також 07.06.2007 між ОСОБА_3, Боржником, ОСОБА_4 та Банком укладено договір іпотеки квартири (далі - Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №3624.
27. Предметом Іпотечного договору є надання іпотекодавцями в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в пункті 33.3 договору, в забезпечення виконання зобов`язань перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцями зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців.
28. У пункті 33.2 Іпотечного договору між сторонами погоджено, зокрема, що за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором.
29. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором іпотекодавці надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 68,8 м2, житловою площею 47,5 м2 (далі - Квартира). Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Вишневої міської ради народних депутатів 17.11.1994 згідно з розпорядженням (наказом) від 16.11.1994 №76 і зареєстрованого у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 19039943, номер запису 83/128, в книзі 8. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 33.3 Іпотечного договору).
30. Термін дії Іпотечного договору визначений у пункті 28 до повного виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього.
31. У зв`язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору Банк у січні 2011 року звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до Боржника, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно.
32. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.03.2011 у справі №2-994/11 задоволено позовні вимоги Банку та вирішено, зокрема, звернути стягнення на Квартиру, за рахунок предмета іпотеки задовольнити позовні вимоги Банку в сумі 74119,65 доларів США, що випливають з Кредитного договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату заборгованості за відсотками, пені за порушення строків сплати відсотків.
33. Проте рішенням Апеляційного суду Київської області від 26.05.2011 скасовано вказане судове рішення у справі №2-994/11 та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог Банку відмовлено. Підставою для відмови у задоволенні вказаного позову стало те, що: Боржник сплачує чергові платежі за Кредитним договором, а заборгованість виникла через неврегульованість питання між банком та Боржником щодо підвищення процентної ставки; Банк у встановленому законом порядку не надсилав відповідачам письмові повідомлення про існуючу заборгованість, звернення стягнення на предмет іпотеки.
34. 02.06.2011 між Банком та Боржником укладено додаткову угоду до Кредитного договору, якою викладено пункт 7.1 Кредитного договору у новій редакції та погоджено, що погашення кредиту проводиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту (додаток №1), який є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди.
35. Додатковою угодою від 02.06.2011 між сторонами встановлено терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за Кредитним договором тривалістю 50 років.
36. 31.10.2012 між Банком та Боржником укладено додаткову угоду до Кредитного договору, якою викладено пункт 7.1 Кредитного договору у новій редакції, згідно з якою банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівкою через касу на строк з 07.06.2007 до 07.06.2017 включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в розмірі 99594,11 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,09% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі суми 1,50% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за надання фінансового інструменту 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з пунктом 6.2 договору. Періодом сплати визначено вважати період з 01 по 07 число кожного місяця. Погашення кредиту провадиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту (додаток №1).
37. Згідно з пунктами 4, 9 додаткової угоди від 31.10.2012 додаток №1 (графік погашення кредиту) викладено в новій редакції.
38. У грудні 2013 року Боржник звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Банку про: визнання недійсним додатку "графік погашення кредиту" до додаткової угоди від 31.10.2012 до Кредитного договору; визнання нікчемним пункту 7.1 Кредитного договору в частині умови про оплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі суми 1,50% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, винагороди у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати; зобов`язання Банку надати Боржнику новий графік погашення кредиту, оформлений у відповідності із положеннями закону та умовами Кредитного договору.
39. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.01.2014 у справі №369/12719/13-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог Боржника.
40. Проте рішенням Апеляційного суду Київської області від 21.05.2014 скасовано вказане судове рішення в справі №369/12719/13-ц та прийнято нове, яким позовні вимоги боржника задоволено частково: визнано недійсним додаток "графік погашення кредиту" до додаткової угоди від 31.10.2012 до Кредитного договору, а в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
41. У зв`язку із неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору Банк у січні 2016 року звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Боржника про стягнення заборгованості у розмірі 137272,74 доларів США.
42. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2016 у справі №369/357/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.08.2016, у задоволенні позову відмовлено.
43. Підставами для відмови у задоволенні вказаного позову у справі №369/357/16-ц стало те, що: Боржник звертався до Банку із проханням надати графік погашення кредиту після визнання недійсним того, який був погоджений під час укладання додаткової угоди від 31.10.2012, однак Банк не надав Боржнику новий графік погашення кредиту, що позбавило Боржника можливості належним чином виконувати зобов`язання за Кредитним договором щодо погашення кредиту, а розрахунок заборгованості за Кредитним договором, здійснений Банком за графіком погашення кредиту не є належним та допустимим доказом невиконання Боржником умов кредитного договору. У зв`язку з наведеним, оскільки Боржник не міг виконувати свій обов`язок за Кредитним договором до вчинення кредитором дій щодо надання нового графіку погашення кредиту, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав Банку Боржником.
Позиція Верховного Суду
44. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
45. Предметом касаційного оскарження в цій справі є судові рішення, зокрема, ухвалені за наслідками розгляду заявлених Банком грошових вимог до Боржника, що складаються із сум заборгованості за кредитом, за винагородою (комісією), за процентами, а також пені.
46. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).