ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9024/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: Герасименко І.В.
Відповідача: Остапенко С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про розподіл судових витрат
у справі № 910/9024/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 5 853 067,09 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "Київводоканал", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго", відповідач) про стягнення 6.921.417,19 грн заборгованості, 205.087,20 грн інфляційних втрат 65.592,57 грн 3 % річних.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 441 від 16.08.2019, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати небалансів електричної енергії.
Хід розгляду справи
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022, закрито провадження щодо стягнення заборгованості у розмірі 2.803.283,94 грн. Позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2.779.104,34 грн основного боргу, 205.087,20 грн інфляційних втрат, 65.592,57 грн 3 % річних та судовий збір.
4. Постановою Верховного Суду від 15.09.2022 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 залишено без змін.
Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи
5. 20.09.2022 ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до касаційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції у розмірі 600,00 грн. У заяві позивач просить стягнути вказані витрати з відповідача.
6. Вказану заяву мотивовано тим, що при розгляді касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" позивачем понесено витрати на правничу допомогу адвоката у касаційному суді у розмірі 600,00 грн. У відзиві на касаційну скаргу позивачем заявлялась орієнтована сума витрат понесених позивачем у суді касаційної інстанції.
7. Відповідач у відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення позивачем положень частини 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та п.п. 6,7 частини 5 ст. 129 ГПК України, просить залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без задоволення.
Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткової постанови та стягнення витрат на професійну правничу допомогу
8. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
9. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
10. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
11. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
13. Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
14. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
15. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
16. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
17. У відзиві на касаційну скаргу відповідача, позивачем заявлялась орієнтована сума витрат на правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції у розмірі 2.000,00 грн.
18. В наступному, 20.09.2022, після винесення Верховним Судом постанови від 15.09.2022, позивач звернувся до касаційного суду з заявою про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення з відповідача на користь позивача 600,00 грн витрат на правничу допомогу, які фактично понесені ним у Суді.
19. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
20. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
21. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
22. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).