ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 710/514/17
провадження № 51-892 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
в режимі відеоконференції:
особи, щодо якої застосовано
примусові заходи
медичного характеру ОСОБА_1,
законного представника ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016250300000606, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2021 року застосовано до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації його до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.
До ОСОБА_1 застосовано примусові заходи медичного характеру за те, що він, за обставин, встановлених судом та детально викладених в ухвалі суду першої інстанції, 30 вересня 2016 року, близько 16 год, у подвір`ї будинковолодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, під час сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, умисно наніс два удари дерев`яною палицею по лівій руці та стегну з лівого боку ОСОБА_4, чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження, які за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості та до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Він же, близько 16 год того ж дня, за тією ж адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_3 численні удари руками, ногами та дерев`яною палицею по голові, руках і ногах, таким чином заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам статей 404, 419 КПК України належним чином не переглянув доводів апеляційної скарги та безпідставно не задовольнив вимог сторони захисту щодо закриття провадження.
Посилається на те, що висновки суду про вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 КК України, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції, що по суті призвело до незаконного застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру. Не погоджується з оцінкою доказів у провадженні, наводить доводи щодо недопустимості більшості з них та вважає, що ОСОБА_1 не причетний до спричинених потерпілим у справі тілесних ушкоджень.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_11, законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу захисника та просили її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких, з наведенням обґрунтованих доводів, просить оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Прокурор під час касаційного розгляду також вважала, що підстав для задоволення касаційних вимог захисника немає, а тому просила касаційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 ст.513 КПК України визначено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.