Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 686/31234/19
провадження № 61-5209св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Проскурів",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Приступи Д. І. від 14 червня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М. Костенка А. М. від 11 травня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Проскурів" (далі - ПАТ "Проскурів") про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до наказу № 32-К від 30 листопада 2018 року його прийнято на роботу в ПАТ "Проскурів" на посаду охоронника з посадовим окладом, згідно штатного розпису, з 01 грудня 2018 року. У цей самий час його проінструктовано та визначено за ним робоче місце на прибудинковій території приміщення дирекції ПАТ "Проскурів" по вул. Кам`янецькій, 257 в м. Хмельницький . За весь час роботи у відповідача він належно виконував трудові обов`язки на визначеному роботодавцем місці, дисциплінарних стягнень не мав. 31 жовтня 2019 року йому стало відомо про те, що 17 вересня 2019 року його було звільнено з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за вчинення прогулу. Про звільнення йому нічого не було відомо, перед звільненням йому не було запропоновано надати пояснення щодо можливого прогулу, з наказом про звільнення його не ознайомлено, трудову книжку не видано.
Зазначив, що підстав для його звільнення за прогул не було, оскільки він виконував свої посадові обов`язки охоронника в місці, яке було визначено керівництвом при прийнятті на роботу, а саме, по місцю розташування адміністративного приміщення товариства, по вул. Кам`янецькій, 257, в м. Хмельницькому . Про необхідність виконання роботи за іншою адресою йому не було повідомлено, тому обвинувачення його у вчиненні прогулу з боку відповідача є незаконним.
Крім того, спірний наказ про звільнення було видано неповноважною особою, ОСОБА_2, який незаконно був призначений на посаду генерального директора ТОВ "Проскурів" і не мав права вирішувати питання щодо звільнення з роботи.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від 17 вересня 2019 року про його звільнення з посади охоронника ПАТ "Проскурів" та поновити його на цій посаді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ № 14-ос-С від 17 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади охоронника ПАТ "Проскурів" на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, поновлено позивача на цій посаді та стягнуто з ПАТ "Проскурів" на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності, тому дійшов до висновку, що позивач підлягає поновленню на роботі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року апеляційну скаргу ПАТ "Проскурів" залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив про те, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У червні 2022 року ПАТ "Проскурів" звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду: від 06 березня 2019 року в справі № 916/474/18, від 20 березня 2019 року в справі № 906/37/18, від 20 жовтня 2020 року в справі № 676/2489/19, від 15 листопада 2021 року в справі № 212/9516/19, від 09 листопада 2021 року в справі № 235/5659/20, від 25 листопада 2021 року в справі № 160/9533/19 та постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року в справі № 6-1412цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 686/31234/19 з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 12 вересня 2022 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що наказом № 32-к від 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду охоронника, з посадовим окладом згідно штатного розпису, з 01 грудня 2018 року. Йому визначено робоче місце на прибудинковій території приміщення дирекції ПАТ "Проскурів" по вул. Кам`янецька, 257, в м. Хмельницький.
Наказом Генерального директора № 14-ос-С від 18 вересня 2019 року ОСОБА_2 позивач був звільнений з посади охоронця з 18 вересня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за вчинений прогул у період з 09 вересня 2019 року по 13 вересня 2019 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.