Постанова
Іменем України
07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 361/681/18
провадження № 61-17038 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року у складі судді Петришин Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 01 березня 2015 року він передав відповідачу грошові кошти у розмірі 212 000 доларів США у борг на термін до 13 березня 2015 року, про що відповідачем складено та надано письмову розписку.
Також, у цей же день він передав відповідачу грошові кошти у розмірі 208 000 доларів США у борг на термін до 01 квітня 2015 року, про що відповідачем складено та надано письмову розписку. Факт отримання коштів за вищевказаними розписками підтверджується також присутністю в день видачі розписок свідка - ОСОБА_4 .
З настанням строку виконання вказаних зобов`язань (13 березня 2015 року та 01 квітня 2015 року) відповідач не повернув йому грошові кошти у розмірі 212 000 доларів США та 208 000 доларів США, що є невиконанням взятих на себе зобов`язань за договорами позики.
У добровільному порядку відповідач борг не повертає, будь-яких причин невиконання зобов`язання не повідомляє.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 212 000 доларів США, що еквівалентно 5 910 560 грн, суму трьох процентів річних у розмірі 514 461 грн 61 коп.; та суму боргу за договором позики у розмірі 208 000 доларів США, що еквівалентно 5 799 040 грн, суму трьох процентів річних у розмірі 489 025 грн 89 коп., а всього 12 713 087 грн 50 коп.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 212 000 доларів США та суму трьох процентів річних у розмірі 18 452 долари 71 цент США; суму боргу за договором позики у розмір 208 000 доларів США та суму трьох процентів річних у розмірі 17 779 доларів 73 центи США. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідач у встановлений у розписках строк борг не повернув, а тому вимоги позивача про стягнення суми боргу та 3 % річних є обґрунтованими. Належних та допустимих доказів щодо іншої правової природи розписок від 01 березня 2015 року відповідач до суду не надав та не спростував обставин, які зазначені ним в розписках власноручно. Відповідач не підтвердив також своїх аргументів про те, що грошові кошти ним не були одержані від позикодавця.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й передати справу на новий судовий розгляд.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 464/5314/17, від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 06 квітня 2020 року у справі № 464/5314/17, від 28 вересня 2020 року у справі № 333/6253/18, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 361/681/18 із Броварського міськрайонного суду Київської області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами, на думку заявника, було неповно встановлено обставини справи. Вказував, що показами свідків не підтверджено факту передачі коштів відповідачу за розписками, а сторони здійснювали спільну інвестиційну діяльність на ринку валют.
Крім того, зазначав, що розгляд справи було проведено за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про дату та час судового засідання, який подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з копією розписки від 01 березня 2015 року ОСОБА_2 підтверджує, що 01 березня 2015 року отримав безпосередньо від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 212 000 доларів США, яку зобов`язується повернути ОСОБА_1 13 березня 2015 року. Розписка написана в присутності ОСОБА_4, що підтверджує факт передачі грошей і добровільне написання без примусу та обтяжень. Підписано 01 березня 2015 року особисто ОСОБА_2 (а.с. 10, т. 1).
Відповідно до розписки від 01 березня 2015 року ОСОБА_2 підтверджує, що отримав безпосередньо від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 208 000 доларів США, яку зобов`язується повернути ОСОБА_1 01 квітня 2015 року. Розписка написана в присутності ОСОБА_4, що підтверджує факт передачі грошей і добровільне написання без примусу та обтяжень. Підписано 01 березня 2015 року особисто ОСОБА_2 (а.с. 11, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (стаття 1047 ЦК України).