Постанова
Іменем України
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 686/25261/19
провадження № 61-7677св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2021 року в складі судді Палінчака О. М. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року в складі колегії суддів Янчук Т. О., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року АТ "УкрСиббанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивувало тим, що 02 листопада 2007 року ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 11244304000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 25000 дол. США. зі сплатою 13,90% річних та кінцевим строком повернення до 01 листопада 2017 року.
У забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 02 листопада 2007 року укладено договір іпотеки № 62665, предметом якого є квартира загальною площею 57,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Через невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту станом на 09 вересня 2019 року у нього утворилася заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 18 227,67 дол. США та 76 082,75 грн пені, яка на вимогу банком позичальником не повернута.
За таких обставин ПАТ "УкрСиббанк" просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 57,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог ЗУ "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що банк звернувся до суду з пропуском позовної давності. Суди встановили, що 20 квітня 2015 року банк направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредиту, у якій просив достроково, на 32-й день із моменту одержання повідомлення, у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення повідомлення (вимоги) виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі за кредитним договором № 11244304000 від 02 листопада 2007 року, чим фактично змінив строк виконання кредитного зобов`язання.
Суд прийняв до уваги, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року в справі № 686/13942/15-ц, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11244304000 від 02 листопада 2007 року в розмірі 9481,13 доларів США, пеню 11716,30 грн. В позові до поручителя ОСОБА_1 відмовлено. Разом із тим, суд констатував, що право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв`язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, а саме 01 червня 2015 року, проте з указаної дати протягом трьох років позивач з відповідним позовом не звернувся.
Аргументи учасників справи
11 серпня 2022 року АТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просило їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі.
У касаційній скарзі банк посилається на те, що судами неправильно застосовано положення статті 264 ЦК України, та зазначає, що позовна давність перервалася пред`явленням у липні 2015 року банком позову в справі № 686/13942/15 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Наполягає на тому, що переривання позовної давності триває з моменту пред`явлення позову та до розгляду справи по суті, тобто, протягом усього періоду, коли спір ще не є вирішеним. Зазначає, що ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року в справі № 686/13942/15-ц, яким відмовлено у задоволенні позову до поручителя ОСОБА_1, залишено без змін, а тому на думку банку з цього час банк дізнався про порушення своїх прав поручителем. Оскільки ОСОБА_1 є фінансовим поручителем за договором поруки та іпотекодавцем за договором іпотеки, при задоволенні позову в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 в справі № 686/13942/15, у банку не було б необхідності звертатися до суду з цим позовом. Посилається також на те, що суди не дослідили умови договору поруки щодо строку його дії.
Представник банку вказує на необхідність передання справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 жовтня 2019 року в справі № 357/9126/17 (провадження № 61-36495св18) шляхом конкретизації цього висновку із зазначенням, що перевивання позовної давності на підставі частини другої статті 264 ЦПК України відбувається у період з моменту звернення з позовом до суду та до моменту розгляду позову по суті й набрання чинності судовим рішенням.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 161/8893/16-ц, від 18 червня 2020 року в справі № 918/1017/15, від 11 червня 2020 року в справі № 644/623/17, від 03 червня 2020 року в справі № 236/918/17 та про наявність підстав для відступу від висновків, зроблених у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 357/9126/17-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 02 листопада 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11244304000, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 25 000 дол. США під 13,90 % річних з кінцевим терміном повернення до 01 листопада 2017 року.
З метою належного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань 02 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 (кожним окремо) укладені договори поруки № 154939, № 154931, №154936, за умовами яких поручителі (кожен окремо) зобов`язалися нести солідарну з позичальником відповідальність перед банком за виконання у повному обсязі зобов`язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 02 листопада 2007 року № 11244304000.
З метою забезпечення виконання кредитного зобов`язання 02 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки (нерухомого майна) № 62665, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .
Умовами кредитного договору передбачено, що у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі в строк до 01 листопада 2017 року, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки (пункт 4.1.1 договору іпотеки).
У пункті 3.1.3 кредитного договору сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.
20 квітня 2015 року ПАТ "УкрСиббанк" направило на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 письмову вимогу № 30-11/25527 про усунення порушень кредитного договору, зі змісту якої вбачається, що станом на 06 квітня 2015 року прострочена заборгованість по кредиту становить 1 666,64 дол. США та по процентам - 670,04 дол. США. При цьому у випадку не усунення вказаних порушень банк змушений вимагати виконання зобов`язань за договором кредиту, а саме сплатити банку заборгованість в повному обсязі, яка становить 9 003,64 дол. США.
У пункті 6.2. кредитного договору сторони погодили, що у разі настання обставин щодо порушення умов договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це повідомлення банку або у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
Після невиконання вказаної вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором ПАТ "УкрСиббанк" у липні 2015 року звернулось до суду з позовом до боржника та поручителів про дострокове повернення кредиту.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року в справі № 686/13942/15 позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 481,13 дол. США, пеню - 11 716,30 грн; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено, у тому числі відмовлено в задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з підстав того, що без згоди поручителів відбулось збільшення обсягу їх відповідальності.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2017 року та постановою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року вказане рішення суду від 27 грудня 2016 року залишено без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.