Постанова
Іменем України
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 537/3647/20
провадження № 61-3526св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 листопада 2021 року у складі судді Маханькова О. В., рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 листопада 2021 року у складі судді Маханькова О. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2022 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Абрамовf П. С., Кривчун Т. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - ПАТ "КВБЗ") про визнання незаконним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що позивач з 13 липня 2015 року працював у відповідача на посаді директора виробництва.
Наказом № 354 від 25 вересня 2020 року позивач звільнений із займаної посади за систематичне невиконання обов`язків, покладених трудовим договором,відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважає наказ про звільнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до наказу № 590-к від 19 серпня 2020 року позивач перебував у щорічній відпустці за 2018-2019 роки тривалістю 19 календарних днів з 14 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020 року.
Перебуваючи у відпустці, 29 вересня 2020 року на мобільний телефон позивача надійшло смс-повідомлення від голови правління-директора ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. про відкликання його з відпустки згідно доданого наказу № 674-К від 28 вересня 2020 року та необхідністю з`явитися на роботу та приступити до виконання обов`язків 30 вересня 2020 року.
Оскільки позивач перебував у відпустці за межами свого місця проживання, про що також повідомив смс-повідомленням голову правління Крамаренка М. В., тому з об`єктивних причин не зміг приступити до роботи у вказану дату.
Прибувши на підприємство 01 жовтня 2020 року, позивач повідомив керівництво про те, що відповідно до припису № 3/2623 від 29 вересня 2020 року вибув до військової частини НОМЕР_1 м. Запоріжжя для проходження військової служби.
01 жовтня 2020 року відповідач повідомив позивача про те, що наказом № 354 ос від 25 вересня 2020 року його звільнено з посади директора виробництва за систематичне невиконання обов`язків, покладених трудовим договором, відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. З наказом він ознайомився у той же день та отримав трудову книжку. Також йому були надані для перегляду копії наказів № 32-с від 24 вересня 2020 року, № 33-с від 24 вересня 2020 року, № 34-с від 24 вересня 2020 року, які стали підставою для звільнення.
В описовій частині наказу про звільнення № 554 ос від 25 вересня 2020 року не міститься визначення, який саме дисциплінарний проступок ОСОБА_1 вчинив, його суть, що стало приводом до застосування догани. Крім того, в наказі № 554 ос від 25 вересня 2020 року не зазначено дату та обставини вчинення дисциплінарного проступку. Відповідач порушив передбачену статтею 149 КЗпП України процедуру застосування дисциплінарного стягнення, а також положення норм статей 43, 138, 147 КЗпП України.
Позивача, як члена правління профспілкової організації, на засідання профспілкового комітету щодо надання згоди на його звільнення не викликали, заяви про розгляд подання про звільнення без його участі ОСОБА_1 не подавав.
Позивач просив:
визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. від 24 вересня 2020 року № 32-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ "КВБЗ" ОСОБА_1 ;
визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. від 24 вересня 2020 року № 33-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ "КВБЗ" ОСОБА_1 ;
визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. від 24 вересня 2020 року № 34-с, яким директора виробництва ОСОБА_1 за систематичне невиконання вимог трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "КВБЗ" звільнено з 25 вересня 2020 року відповідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України;
визнати незаконним та скасувати наказ голови правління - директора ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" Крамаренка М. В. від 25 вересня 2020 року № 554 ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора виробництва ПАТ "КВБЗ" за статтею 40 пункт 3 частина перша КЗпП України;
поновити на посаді директора виробництва ПАТ "КВБЗ" з 25 вересня 2020 року ;
стягнути з ПАТ "КВБЗ" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача Логашкіна С. С. відмовлено.
У клопотанні представник відповідач просив з`ясувати факт знаходження позивача ОСОБА_1 у складі військових формувань ЗСУ шляхом направлення відповідного звернення до військової частини, що може бути підставою для обов`язкового зупинення розгляду справи.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд виходив із того, що матеріали справи містять надану позивачем довідку № 214 від 10 лютого 2021 року про факт його перебування на військовій службі, що не заперечується, а розгляд справи відбувається за участі представника позивача.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року, яке залишено без задоволення постановою Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2022 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ "КВБЗ" про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. від 24 вересня 2020 року за № 32-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ "КВБЗ" ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. від 24 вересня 2020 року за № 33-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ "КВБЗ" ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. від 24 вересня 2020 року за № 34-с, яким директора виробництва ОСОБА_1 за систематичне невиконання вимог трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "КВБЗ" звільнено з 25 вересня 2020 року відповідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління - директора ПАТ "КВБЗ" Крамаренка М. В. від 25 вересня 2020 року за № 554-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора виробництва ПАТ "КВБЗ" за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора виробництва ПАТ "КВБЗ" з 25 вересня 2020 року.
Стягнуто з ПАТ "КВБЗ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 вересня 2020 року по 08 листопада 2021 року включно в сумі 542 420, 64 грн з наступним вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з ПАТ "КВБЗ" на користь ОСОБА_1 витрати в сумі 12 500 грн за послуги адвоката.
Стягнуто з ПАТ "КВБЗ" на користь держави судовий збір 908 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць.
Суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про безпідставність оголошених ОСОБА_1 доган, оскільки ПАТ "КВБЗ" допустив невідповідність наказів про відкликання ОСОБА_1 із щорічної відпустки, а застосовані до останнього три дисциплінарних стягнення здійснено з порушенням порядку їх застосування, без доведення його вини, без конкретизації обставин дисциплінарного проступку, без надання позивачу можливості надати свої пояснення; про порушення відповідачем частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", частини третьої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", оскільки ОСОБА_1 на засідання профкому на розгляд питання про надання згоди на звільнення не викликали, заяву про розгляд такого подання за його відсутності він не подавав, також відповідач не повідомив Кременчуцьку міську раду про звільнення з роботи позивача, як депутата сьомого скликання Кременчуцької міської ради, за ініціативи власника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2022 року ПАТ "КВБЗ" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2022 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача стосовно відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні його представника враховуючи небезпеку для життя останнього під час воєнних дій на території України. Внаслідок необґрунтованих та неправомірних дій суду апеляційної інстанції відповідач фактично був позбавлений права захищати свої права та інтереси безпосередньо у суді. Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових Формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Враховуючи, що позивач з жовтня 2020 року є військовослужбовцем (матеріали справи містять відповідні докази) та знаходиться у складі Збройних сил України, які у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні на час проведення судового засідання апеляційним судом, були переведені на воєнний стан, суд апеляційної інстанції зобов`язаний був зупинити провадження по справі. Суд першої та апеляційної інстанції, виходячи за межі розгляду позовних вимог, встановив безпідставність та незаконність наказу № 31-с від 24 вересня 2020 року та надав правову оцінку наказу № 668-к від 23 вересня 2020 року. Позивачем у позовній заяві не ставилися на розгляд суду вимоги щодо визнання незаконним наказів № 668-к від 23 вересня 2020 року про виклик зі щорічної відпустки та наказу № 31-с від 24 вересня 2020 року про застосування до нього догани за прогул, здійснений 24 вересня 2020 року. Тим самим позивач фактично визнав правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення за здійснений прогул, а також правомірність виклику останнього з відпустки, оформленого наказом № 668-к від 23 вересня 2020 року. Судами не прийнято до уваги обставини, які були встановлені у рішенні від 27 вересня 2021 року Крюківським районним судом у справі № 537/4183/20, яке на час розгляду даної справи набуло законної сили. Суди першої та апеляційної інстанції належним чином не дослідили докази у справі. Всупереч вимог статей 2, 13, 77- 79, 100 ЦПК України суди вийшли за межі заявлених позивачем позовних вимог та встановили обставини, які мають суттєве значення по справі, на підставі неналежних доказів, безпідставно відкинувши та не надавши належну об`єктивну оцінку всім доказам, що містять матеріали справи, а також показам свідка. Суд апеляційної інстанції не дослідив підстави та обставини застосування до позивача дисциплінарного стягнення, передбаченого наказом № 34-с від 24 вересня 2020 року. Суди не застосували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 грудня 2016 року у справі у № 6-2801цс15, № 341/1751/17. Апеляційним судом взагалі не досліджувалися документи, надані відповідачем, щодо отримання згоди профспілковим комітетом на звільнення позивача за пунктом З частини першої статті 40 КЗпП України, а саме: подання до профспілкового комітету, виклики позивача, протокол профспілкового засідання, поштові квитанції на підтвердження направлення позивачу викликів тощо, які є в матеріалах справи. Суд першої інстанції всупереч норм статті 43 КЗпП України, маючи сумніви щодо наданих доказів щодо отримання згоди профспілкового комітету, не зупинив розгляд справи з метою отримання такої згоди. Більш того, судами проігноровано норми, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06 листопада 1992 року, а саме, отримання відповідачем згоди профспілкового комітету на звільнення позивача під час проведення слухання справи, та всупереч вимог матеріального права (статті 43 КЗпП України) та висновків Верховного Суду, викладених у пункті 15 постанови № 9, зроблено висновок, що звільнення відбулося без попередньої згоди профспілкової організації. Судом апеляційної інстанції порушено статті 2, 12, 89, 367 ЦПК України стосовно дослідження та встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, а саме, виконання відповідачем вимог статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (повідомлення місцеву раду про звільнення позивача).
Позиція інших учасників справи
У травні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4, у якому просить касаційну скаргу ПАТ "КВБЗ" залишити без задоволення, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2022 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що суд апеляційної інстанції зробив законний та обґрунтований висновок про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи 03 березня 2022 року, враховуючи, що суд апеляційної інстанції був позбавлений процесуальної можливості згідно статті 371 ЦПК України відкласти розгляд справи, викладення сторонами своїх позицій по суті справи у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, а також необґрунтованість клопотання відповідача. Згідно частини третьої статті 252 ЦПК України суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. Судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінки законності наказу № 668-к від 23 вересня 2020 року, оскільки позивач відповідні вимоги позову не заявляв. Суди досліджували обставини відкликання позивача з відпустки виключно в контексті законності наказу № 31-с, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу № 668-к. Відповідачем не було виконано та не надано належних та допустимих доказів дотримання роботодавцем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та законності його подальшого звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Звільнення позивача відбулося без попередньої згоди профкому. Роботодавець був обізнаний, що позивач є депутатом місцевої ради та на нього поширюються вимоги статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", дотримання яких під час звільнення є обов`язковим та не залежить від обґрунтованості позову працівника таким порушенням. 20 жовтня 2021 року перед судовим засіданням представник позивача через канцелярію суду подала письмові докази, а саме: посвідчення на ім`я ОСОБА_1, що він на момент звільнення був депутатом Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання (в період з 24 листопада 2015 року по 03 грудня 2020 року). Дані докази також були надані представникам відповідача перед початком судового засідання. Листом від 05 листопада 2021 року за вих № 01-36/12082 виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомив, що до виконавчого комітету не надходило попередження від ПАТ "КВБЗ" стосовно звільнення з роботи депутата сьомого скликання Кременчуцької міської ради ОСОБА_1 у період часу з 01 вересня 2020 року по 01 жовтня 2020 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 537/3647/20, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ПАТ "КВБЗ" про зупинення виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 листопада 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2022 року відмовлено.
У липня 2022 року матеріали цивільної справи № 537/3647/20 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2022 року вказано, що касаційна скарга подана у передбачений законом строк та містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 27 грудня 2016 року у справі № 6-2801цс15 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що з 13 березня 1996 року ОСОБА_1 працював у ПАТ "КВБЗ", з 13 липня 2015 року займав посаду директора виробництва ПАТ "КВБЗ".
19 серпня 2020 року наказом № 590-к ПАТ "КВБЗ" ОСОБА_1 надано відпустку в рахунок частини щорічної відпустки за 2018-2019 роки тривалістю 19 календарних днів із 14 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020 року.
24 вересня 2020 року наказами ПАТ "КВБЗ" за № 31-с, № 32-с, № 33-с оголошено ОСОБА_1 догани.
Відповідно до наказу № 31-с підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є невиконання наказу № 668-к від 23 вересня 2020 року про його відкликання із щорічної відпустки у зв`язку з виробничою необхідністю, зобов`язання приступити до виконання своїх виробничих завдань 24 вересня 2021 року. На підтвердження даних обставин складені акт № 1 від 23 вересня 2020 року про неможливість вручити позивачу наказ № 668-к від 23 вересня 2020 року та акт № 2 від 24 вересня 2020 року про обставини виклику позивача на роботу по телефону (корпоративний мобільний зв`язок).