=
Постанова
Іменем України
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 751/2658/18
провадження № 61-20333св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л., Шитченко Н. В., ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Онищенко О. І., Шарапової О. Л. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Харечко Л. К., та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", яка підписана представником Сисин Мариною Миколаївною, на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року у складі судді Ченцової С. М., постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л., Шитченко Н. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", товариство) про захист прав споживача.
Позовна заява мотивована тим, що 31 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") укладений договір про надання кредиту № 11061217000, до якого 01 листопада 2016 між ними укладено додаткову угоду № 11061217000-1 про зміну умов забезпечення виконання зобов`язання, а також на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11061217000 від 31 жовтня 2016 року укладений іпотечний договір № 30006Z174, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" належне йому нежиле приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
11 червня 2010 року, 12 липня 2010 року та 08 вересня 2011 року ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" уклали додаткові угоди до кредитного договору щодо зміни графіку погашення кредиту, розміру відсотків за користування кредитом, схеми погашення кредиту та кінцевого терміну його погашення. У зв`язку зі зміною схеми погашення кредиту та кінцевого строку його повернення 08 вересня 2011 року позивачем та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір про внесення змін № 1 до іпотечного договору.
21 вересня 2015 року АКІБ "УкрСиббанк" і ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" уклали договір факторингу № 27, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором з усіма додатковими угодами до нього. 22 вересня 2015 АКІБ "УкрСиббанк" і ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладений договір про відступлення прав вимоги № 1, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги за іпотечним договором.
18 квітня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г. В., як державним реєстратором, прийнято рішення про реєстрацію права власності за відповідачем на вищезазначений предмет іпотеки, що належав позивачеві; вартість цього предмета на момент набуття відповідачем права власності на нього становила 7 927 600 грн, а розмір заборгованості позивача за договором про надання кредиту № 11061217000 від 31 жовтня 2006 року становив 3 132 120,29 грн.
Зазначив, що виходячи з приписів частини третьої статті 37 Закону України "Про іпотеку" відповідач має відшкодувати позивачеві 90% вартості предмета іпотеки.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
стягнути з ТОВ ФК "Довіра та гарантія" на його користь 7 086 870 грн у відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмету іпотеки (приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Короткий зміст судових рішень
Справа переглядалась судами неодноразово
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2018 року, яке залишене без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про захист прав споживача відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року скасовано. Передано справу № 751/2658/18 на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції зазначив, що суди не врахували, що у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється; у зв`язку із цим зробили необґрунтований висновок про те, що розмір забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя жодним наданим позивачем доказом не підтверджується, а вимога від 16 лютого 2016 року ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_1 про усунення порушення в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" не є належним та допустимим доказом розміру забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, а є лише повідомленням про наявність заборгованості позивача у розмірі 3 132 120,29 грн; відхиливши наданий позивачем звіт про оцінку майна, не врахували, що відповідач, заявивши у судовому засіданні 23 липня 2017 року клопотання про відкладення розгляду справи для витребування у реєстратора довідки про оцінку вартості, не надав відповідну довідку; згідно із частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, та не навели мотивів визнання звіту про оцінку майна від 20 грудня 2017 року неналежним доказом вартості, за якою іпотекодержатель набув предмет іпотеки у власність, визначеної на момент такого набуття у розумінні статті 77 ЦПК України; за таких обставин суди зробили передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про захист прав споживача задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь ОСОБА_1 3 954 749,71 грн у відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмету іпотеки - приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на статті 76, 77, 81 ЦПК України та виходив з того, що у вимозі про усунення порушення від 16 лютого 2016 року зазначена сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" у розмірі 3 132 120,29 грн, позивач не підтвердив належними доказами відсутність заборгованості у зазначеному розмірі, вартість майна на момент переходу права власності на предмет іпотеки до відповідача - 18 квітня 2016 року відповідно до звіту про оцінку майна від 20 грудня 2017 року становить 7 874 300 грн. Відповідач, оспорюючи звіт про оцінку майна від 20 грудня 2017 року, не надав до суду жодних доказів на підтвердження вартості предмета іпотеки станом на момент переходу права власності на нього. З урахуванням викладеного, суд визначив до стягнення суму 3 954 749,71 грн (7 874 300,00 * 90% - 3 132 120,29 ).
Короткий зміст оскаржених судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року закрито.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 квітня 2021 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про захист прав споживача задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь ОСОБА_1 3 954 749,71 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 4 645,42 грн несплачений судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції.
Стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь держави 5 864,58 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 15 765 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи ціну позову відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог - 7 086 870 грн, яка значно перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на день подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, після повернення справи з Верховного Суду згідно постанови від 09 вересня 2020 року, судом першої інстанції постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи в судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що не відповідає положенням частини четвертої статті 19, частини четвертої статті 274 ЦПК України та відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджується реєстром боржників до договору про відступлення прав вимоги № 1 та складає 3 132 120, 29 грн, який є додатком до договору факторингу № 27 від 21 вересня 2015 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", договору відступлення прав вимоги № 1 від 22 вересня 2015 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія";
доказів про зміну або відсутність боргу з часу укладення між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" договору факторингу № 27 від 21 вересня 2015 року та реєстрації права власності на предмет іпотеки - 18 квітня 2016 року, судам, як першої, так і апеляційної інстанції не надано, отже розмір заборгованості ОСОБА_1 не змінювався;
вартість майна на момент переходу права власності на предмет іпотеки до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" - 18 квітня 2016 року становить 7 874 300 грн, що підтверджується звітом про оцінку майна від 20 грудня 2017 року;
представник відповідача не надав доказів не можливості використання звіту ПП "Експертна фірма "Експерт-плюс", як доказу;
таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя підлягають задоволенню частково на суму 3 954 749, 71 грн (7 874 300,00 * 90% - 3 132 120, 29).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем до апеляційної інстанції не надано доказів неможливості подання суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача (як до перегляду справи в касаційному порядку Верховним Судом, так і після скасування під час розгляду судом першої інстанції) рецензії на звіт про оцінку нежитлового приміщення - приміщення магазину по АДРЕСА_1 від 19 липня 2021 року, тому підстави для дослідження нових доказів у суді апеляційної інстанції при розгляді справи відсутні. Правом заявити клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення вартості нерухомого майна станом на момент переходу права власності на предмет іпотеки до відповідача - 18 квітня 2016 року, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" не скористалось.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після відкриття апеляційного провадження стало відомо, що апеляційна скарга ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" подана та завірена факсимільним відтворенням підпису директора ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" Лукаша О. А., що не відповідає вимогам частини третьої статті 356 ЦПК України щодо її форми.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем в апеляційному порядку оскаржувалось рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 3 132 120, 29 грн, при поданні апеляційної скарги позивач судовий збір не сплачував, тому суд визначив до стягнення судовий збір у розмірі 15 765 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року поновлено ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" строк на апеляційне оскарження рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року у цій справі, задовольнивши його клопотання. Відкрито апеляційне провадження у справі.
Поновлюючи строк на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: відповідач отримав оскаржуване рішення поштою 18 травня 2021 року; апеляційна скарга на рішення суду від 12 квітня 2021 рокуперебувала в провадженні апеляційного суду в період з 20 травня 2021 року по 09 листопада 2021 року; провадження за зазначеною апеляційною скаргою закрито постановою суду 09 листопада 2021 року; в мотивувальній частині постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року зазначено, щовідповідачем під час апеляційного провадження подана нотаріально посвідчена заява про те, що підписання апеляційної скарги з використанням факсиміле директора товариства є дійсним волевиявленням товариства. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані обставини підтверджено документально, а отже строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що звіт про оцінку суб`єктом оціночної діяльності - ПП "Експертна фірма "Експерт-плюс" приміщення магазину загальною площею 686,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 20 грудня 2017 року, є належним, допустимим і достатнім доказом, який у ході розгляду справи не спростовано. Крім того, цей висновок виготовлено після більш повного, а отже й більш об`єктивного, дослідження обставин, що мають значення для визначення оцінки ринкової вартості будь-якого нерухомого об`єкта.
Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь ОСОБА_1 9 831,96 грн витрат за розгляд справи у суді касаційної інстанції.
Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 липня 2022 року стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 16 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в частині відмови в задоволенні вимог на суму, що перевищує 3 954 749,71 грн, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в частині визначеного розміру судового збору за подачу апеляційної скарги, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
У червні 2022 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" подало касаційну скаргу, підписану представником Сисин М. М., в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року; ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позову; судові витрати покласти на позивача.
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить розглянути зауваження на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року; скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в порушення частини четвертої статті 81 ЦПК України, статті 78, частини другої статті 89 ЦПК України не надав оцінки реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 1, який є додатком до договору факторингу № 27 від 21 вересня 2015 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббапк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", договору відступлення прав вимоги № 1 від 22 вересня 2015 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", на предмет їх допустимості та підтвердження наявності заборгованості перед відповідачем у сумі 3 132 120, 29 грн. Зазначає, що він не є стороною вказаних договорів, а належними та допустимими доказами наявності заборгованості та її розміру є виключно документи, що вимагаються законом та використовуються для бухгалтерського та фінансового обліку, форма і зміст яких повинні відповідати статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду, який викладений в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 334/1746/15, відповідно до якого новий кредитор зобов`язаний також надавати суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, що утворилася на момент переходу до нього права вимоги. Суд в порушення частини сьомої статті 81 ЦПК України, за наявності заперечень сторін, витребував у нотаріуса документи, що стали підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем. Стягуючи з позивача судовий збір, суд апеляційної інстанції не врахував, що: підставою позову є невиконання відповідачем договору іпотеки, який є похідним від договору споживчого кредитування, тому на зазначені правовідносини поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів"; при визначенні розміру судового збору за подачу апеляційної скарги суд мав застосувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року - 1 762 грн, а не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року - 2 102 грн.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судове рішення оскаржується ОСОБА_1 в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено у сумі 3 132 120, 29 грн, та судового збору, стягнутого за подачу апеляційної скарги.
Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року обґрунтована тим, що зазначеною постановою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", оскільки апеляційна скарга, що подана від імені керівника відповідача, не була підписана (скарга була завірена факсимільним відтворенням підпису). Звертаючись вдруге з апеляційною скаргою, відповідач не навів поважних причин, які перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу - підписати апеляційну скаргу належною особою, а не за допомогою факсиміле. З зазначених підстав, позивач вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції від 01 грудня 2021 року в частині поновлення строку на апеляційне оскарження є протиправною. Зазначає, що під час розгляду першої апеляційної скарги відповідача, апеляційне провадження за якою було закрито, був присутній представник відповідача, тому відкриття апеляційного провадження не відповідає правовому висновку, який викладений в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2022 року по справі № 127/24131/20 щодо умов застосування статті 370 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції досліджував та надавав оцінку доказам, які були додані відповідачем до апеляційної скарги, а також під час апеляційного провадження, залишивши поза увагою таке: відповідачем не надавалися вказані докази до суду першої інстанції; строк на подачу зазначених доказів до суду першої інстанції відповідач пропустив та в апеляційній скарзі не заявив клопотання про поновлення цього строку; наслідки пропуску процесуальних строків, передбачені частиною другою статті 126 ЦПК України; в порушення частини п`ятої статті 95 ЦПК України, відповідач, подаючи докази в копіях, в апеляційній скарзі не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, що є підставою для залишення їх без розгляду; постановою суду апеляційної інстанції від 09 листопада 2021 року вже вирішено питання щодо доданих відповідачем до апеляційної скарги доказів.
Касаційна скарга ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" обґрунтована тим, що cуди неправильно застосували норми Законів України "Про захист прав споживачів" та "Про споживче кредитування" та не надали оцінки зловживанню позивачем правами та маніпуляції статусом "споживача послуг". Судом при ухваленні оскаржуваного рішення проігноровано доводи відповідача про те, що звіт про оцінку майна предмета іпотеки не може бути належним доказом з огляду на таке: оцінювачем не дотримано вимоги статті 106 ЦПК України - відсутності в ньому відомостей про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (правова позиція викладена у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18); позивач, наголошуючи у іншій справі на тому, що він 19 серпня 2016 року отримав інформацію про перехід права власності до відповідача на предмет іпотеки, звернувся до оцінювача лише 20 грудня 2017 року, тобто після того, як державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за відповідачем; у звіті про оцінку майна датою оцінки зазначено 18 квітня 2016 року, висновок про вартість майна дійсний протягом 6 місячного строку від дати оцінки, проте, позивач звернувся до суду з позовом 23 квітня 2018 року; інформація про технічний стан предмета іпотеки прийнята за даними ОСОБА_1, що є обмежувальною умовою; суб`єктом оцінювання не проведено огляду об`єкта оцінки, оскільки на дату складання звіту право власності на предмет іпотеки перейшло до відповідача, що є підставою для визнання протиправною оцінки майна (правова позиція, викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15 лютого 2017 року у справі № 907/797/13); оскільки з 18 квітня 2016 року предмет іпотеки належав ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", фотофіксація об`єкту оцінки, яка долучена до звіту про оцінку майна, на дату виготовлення самого звіту є неможливою. Також вказує, що відповідно до рецензії на звіт про оцінку спірного майна, останній має незначні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, вид вартості не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, ПП "Експерт-плюс" значно завищено ціну майна, що підтверджується звітом про незалежну оцінку нежилого приміщення від 14 червня 2021 року. Суд апеляційної інстанції застосував статтю 37 Закону України "Про іпотеку" без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18. Судом апеляційної інстанції не наведено обґрунтування чи мотивів відхилення доказів, наданих відповідачем щодо неналежності та недопустимості звіту про оцінку майна та не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 755/16464/20, відповідно до якого, доказ може бути приєднано до матеріалів справи судом апеляційної інстанції за умови, що такий доказ має вирішальне виключне значення для правильного вирішення справи. На думку відповідача, заявою про збільшення позовних вимог, позивач одночасно змінив підстави та предмет позову, що є недопустимим (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20). Вважає, що після подання заяви про збільшення позовних вимог, норми статті 37 Закону України "Про іпотеку" не можуть бути застосовані, оскільки прохальною частиною позовної заяви стало повернення повної вартості предмету іпотеки. Також відповідач зазначив щодо упередженості судового розгляду, оскільки в період тривалого розгляду справи позивачем неодноразово вчинялися спроби втручання в судовий розгляд (здійснення відеозйомки без належних клопотань, згоди суду та інших учасників процесу; надання некоректних коментарів в ЗМІ щодо судового процесу; відмова у задоволенні клопотання відповідача про відвід судді Євстафіїву О. К. у зв`язку з його ймовірною упередженістю при розгляді справи).
Позиція інших учасників справи
У серпні 2022 року через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", у якому просить касаційну скаргу в частині касаційного оскарження рішення суду першої інстанції від 12 квітня 2021 року та постанови суду апеляційної інстанції від 09 червня 2022 року, залишити без задоволення.
Відзив обґрунтований тим, що звіт про оцінку майна, передбачений частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку" є письмовим доказом, який містить інформацію про вартість майна станом на 18 квітня 2016 року, та зазначений звіт не подавався позивачем в якості такого доказу, як висновок експерта; відповідач під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не надав звіту про оцінку предмета іпотеки на дату переходу до товариства права власності на нього; виготовлення 20 грудня 2017 року оцінювачем звіту про оцінку предмета іпотеки станом на 18 квітня 2016 року, не є перешкодою для визначення грошової оцінки предмета іпотеки на цю дату; діючим законодавством не передбачено призначення грошової оцінки предмета іпотеки після отримання інформації про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя; посилання відповідача на той факт, що застосування звіту про оцінку майна, що виготовлений ПП "Експерт-плюс" 20 грудня 2017 року про вартість майна станом на 18 квітня 2016 року є неможливим, оскільки 18 жовтня 2016 року сплинув строк його дії, не заслуговує на увагу, оскільки вказаний звіт виготовлений на момент переходу права власності на предмет іпотеки до відповідача; аргументи відповідача про те, що у позивача не було можливості забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна (предмета іпотеки), спростовуються документами відповідача, доданими ним до відповіді на відзив на позовну заяву, відповідно до яких позивач чинив йому перешкоди у користуванні приміщенням, тому у судів не було зобов`язань застосовувати правовий висновок, що викладений у постанові Вищого Господарського Суду України від 15 грудня 2017 року у справі №907/797/13; щодо мотивів неврахування судом апеляційної інстанції нових доказів, які надані відповідачем виключно суду апеляційної інстанції, то вказані аргументи відповідача підлягають відхиленню, оскільки зміст постанови суду апеляційної інстанції від 09 червня 2022 року свідчить, що такі нові докази, прийняті судом апеляційної інстанції, проте були відхилені судом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року касаційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", яка підписана представником Сисин М. М., на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року, постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2022 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30 серпня 2022 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", яка підписана представником Сисин М. М., на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року, витребувано з суду першої інстанції справу № 751/2658/18. У задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про зупинення виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", яка підписана представником Сисин М. М., в частині постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
У серпні 2022 року матеріали цивільної справи № 751/2658/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 рокупродовжено ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 рокувідмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", яка підписана представником Сисин М. М., в частині постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", яка подана представником Сисин М. М., про зупинення виконання (дії) рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2021 року, постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2022 року відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 05 жовтня 2021 року у справі № 755/16464/20, від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 910/17658/19, від 28 березня 2018 року у справі № 910/6652/17, від 12 липня 2018 року у справі № 910/6654/17, від 12 жовтня 2018 року у справі № 910/30728/15, від 03 вересня 2020 року у справі № 910/17662/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/17660/19, від 27 березня 2019 року у справі № 334/1746/15 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2022 року у справі № 127/24131/20, від 13 січня 2022 року у справі № 127/24131/20).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 31жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір про надання кредиту № 11061217000.
01 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено додаткову угоду № 11061217000-1 до кредитного договору, якою змінено умови щодо забезпечення виконання зобов`язання.
Для забезпечення виконання позивачем зобов`язань за укладеним кредитним договором між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" 01 листопада 2006 року укладений іпотечний договір № 30006Z174, за умовами якого позивач передав в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" належне йому нежиле приміщення, а саме, приміщення магазину, загальною площею 686,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
11 червня 2010 року, 12 липня 2010 року та 08 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладені додаткові угоди до кредитного договору щодо зміни графіку погашення кредиту, зміни розміру відсотків за користування кредитом, зміни схеми погашення кредиту та зміни кінцевого терміну погашення кредиту. У зв`язку зі зміною схеми погашення кредиту та кінцевого строку повернення кредиту, 08 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір про внесення змін № 1 до іпотечного договору.
21 вересня 2015 між АКІБ "УкрСиббанк" і ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладений договір факторингу № 27, за умовами якого до відповідача перейшло право вимоги до позичальника за кредитним договором з усіма додатковими угодами до нього.
22 вересня 2015 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладений договір про відступлення прав вимоги № 1, за умовами якого до відповідача перейшло право вимоги за іпотечним договором, при цьому відповідач отримав права іпотекодержателя щодо предмету іпотеки.
Згідно з копією платіжного доручення № 2635 від 22 вересня 2015 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" сплатило АТ "УкрСиббанк" 337 758,2 грн за відступлення права вимоги, а згідно з копією платіжного доручення № 3418 від 18 грудня 2015 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" сплатило АТ "УкрСиббанк" 337 758,2 грн за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 27 від 21 вересня 2015 року.
16 лютого 2016 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку", в якій зазначено, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" виступає кредитором відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 11061217000 від 31 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк", на підставі договору факторингу № 27 від 21 вересня 2015 року, укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", та іпотекодержателем відносно нежилого приміщення магазину, загальною площею 686,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, що виступає як забезпечення по зазначеному кредитному договору, на підставі іпотечного договору № 30006Z174, який укладений 01 листопада 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пінчук Н. Г. та зареєстрованого за № 2717 в реєстрі заборон за № 41 (з врахуванням договору про внесення змін). Право іпотекодержателя ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 за договором іпотеки до договору факторингу від 21 вересня 2015 року, від 22 вересня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. та зареєстрованого за № 5002.