Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 444/2818/21
провадження № 61-7387св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квака Вадима Васильовича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Копняк С. М., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2021 року Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач тим самим погодився, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у заяві. На підставі укладеного договору від 03 вересня 2018 рокуОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого була платіжна картка НОМЕР_1 . Однак позичальник не виконував взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого станом на 30 жовтня 2020 року в нього утворилася заборгованість за кредитним договором (тілом кредиту) в розмірі 20 446,34 грн. Враховуючи викладене, АТ "Універсал Банк" просило стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість та понесені судові витрати.
Заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Зеліско Р. Й. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 03 вересня 2018 року в розмірі 20 446,34 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позов банку доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов`язань.
28 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до місцевого суду через підсистему "Електронний суд" заяву про перегляд заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. про скасування заочного рішення залишено без задоволення.
21 квітня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до апеляційного суду через підсистему "Електронний суд" апеляційну скаргу на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому послався на те, що стороні відповідача не вручалася копія ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. 24 лютого 2022 року на території України було оголошено воєнний стан, що перешкодило своєчасно звернутися до суду першої інстанції для отримання зазначеної ухвали та своєчасного складання апеляційної скарги. Крім того, починаючи з дня проголошення військового стану відсутній доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 травня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для його поновлення, а також - доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 915 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у справі, яка переглядається, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення місцевим судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - з 10 лютого 2022 року. Однак представник заявника подав апеляційну скаргу 21 квітня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки в матеріалах справи міститься довідка Жовківського районного суду Львівської області про доставку електронного листа, з якої вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. отримав вищезгадану ухвалу місцевого суду від 10 лютого 2022 року на свою електронну адресу ОСОБА_2 com17 лютого 2022 року. Відтак клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим. Крім того, апеляційна скарга оплачена судовим збором не в повному обсязі.
На виконання вимог вказаної ухвали представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до апеляційного суду через підсистему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, до якої додав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 915 грн, а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивовану тим, що доставка ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення електронним листом на його особисту електронну пошту не є врученням такого судового рішення. Суд першої інстанції зобов`язаний був надіслати вищевказану ухвалу в паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на його (адвоката Квака В. В.) офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану в підсистемі "Електронний суд", чого не було зроблено. Отже, докази вручення стороні відповідача ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року в матеріалах справи відсутні. 24 лютого 2022 року на території України було оголошено воєнний стан, що перешкодило своєчасно звернутися до суду першої інстанції для отримання зазначеної ухвали та своєчасного складання апеляційної скарги. Крім того, починаючи з дня проголошення військового стану, загальний доступ до ЄДРСР було закрито.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наведені представником заявника у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення не можуть бути визнані поважними. З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2021 року адвокат Квак В. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій, зокрема просив проводити розгляд заяви за відсутності заявника та його представника, а всі процесуальні документи та документи, надіслані позивачем, - скеровувати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому судом першої інстанції було надіслано ухвалу від 10 лютого 2022 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на електронну адресу названого адвоката. Інших електронних адрес представник відповідача суду не повідомив. В матеріалах справи міститься довідка Жовківського районного суду Львівської області про доставку електронного листа, з якої вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. отримав вищезгадану ухвалу місцевого суду від 10 лютого 2022 року на свою електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторона відповідача подала апеляційну скаргу лише 21 квітня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому представник заявника не обґрунтував, яким чином оголошення воєнного стану перешкодило йому у визначений законом строк подати апеляційну скаргу. Крім того, ОСОБА_1 та його представник Квак В. В. проживають на території, де активні бойові дії не ведуться. З огляду на викладене апеляційна скарга подана представником заявника з пропуском строку на апеляційне оскарження, а зазначені ним підстави для його поновлення є неповажними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний Суд" касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, представник заявника вказав, що апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Доставка ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення електронним листом на його (адвоката Квака В. В.) особисту електронну пошту не є належним врученням такого судового рішення. Суд першої інстанції зобов`язаний був надіслати вищевказану ухвалу в паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на його офіційну електронну адресу 318620205537@mail.gov.ua, зареєстровану в підсистемі "Електронний суд", чого не було зроблено. Отже, докази вручення стороні відповідача ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року в матеріалах справи відсутні. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21), яку апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги. Крім того, 24 лютого 2022 року на території України було оголошено воєнний стан, кінцевий строк подачі апеляційної скарги (14 березня 2022 року) припав на самий початок активних бойових дій, тобто на час найбільшої невизначеності щодо збереження життя та здоров`я всіх без винятку громадян по всій території України. 02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своїх повідомленнях, розміщених на офіційному сайті, зауважувив, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Жовківського районного суду Львівської області.
02 вересня 2022 року справа № 444/2818/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє в відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Системний аналіз змісту частини третьої статті 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на підставі вказаної процесуальної норми суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку (у разі її не подання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку неповажними).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 (провадження № 14-198звц21) наведено такі правові висновки.
У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Белле проти Франції" (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа "Мушта проти України"); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії" (Stagno v. Belgium)).