ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 380/604/20
адміністративне провадження № К/9901/13942/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року (у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П.),
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. 21 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила скасувати постанову від 23 грудня 2019 року ВП № 60934726 старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Кунди З.Й. про стягнення виконавчого збору.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що жодних заходів примусового характеру державним виконавцем в ході виконання рішення суду у справі №464/1675/19 проведено не було, тому постанову про стягнення виконавчого збору позивач вважала безпідставною та такою, що не відповідає вимогам закону. Крім того, позивач зазначала, що рішення суду у справі №464/1675/19 виконується позивачем у добровільному порядку.
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року відкрито провадження в цій адміністративній справі.
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 380/604/20 позов було задоволено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що стягнення з позивача виконавчого збору на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 23 грудня 2019 року ВП № 60934726 є передчасним та необґрунтованим, що свідчить про її невідповідність критеріям правомірності, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
7. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовував, окрім іншого, тим, що стягнення з боржника виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця та зазначав, що примусове виконання судових рішень розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом; відтак, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена правомірно.
8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 380/604/20 скасовано, а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
9. Суд апеляційної інстанції зазначав, що у рамках виконавчого провадження ВП № 60934726 виконавцем винесено оскаржувану постанову про стягнення з позивачки виконавчого збору у розмірі 8 346,00 грн, яка нею була отримана 27 грудня 2019 року, про що вказано у позовній заяві; 03 січня 2020 року ОСОБА_1 подала скаргу на дії виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 23 грудня 2019 року ВП №60934726 начальнику ВДВС; листом ВДВС від 15 січня 2020 року № 10007 позивачку повідомлено, що підстав для скасування постанови виконавця ВП №60934726 від 23 грудня 2019 року немає; 21 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із цим позовом.
10. З аналізу положень статей 122, 287 КАС України, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", суд апеляційної інстанції дійшов висновків про встановлення законодавцем двох альтернативних способів оскарження рішень, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби - шляхом звернення до суду у встановленому процесуальним законодавством прядку або шляхом подання скарги до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, чи керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, правових підстав вважати, що у випадку, що розглядається, законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору немає, а отже до цих правовідносин не можуть бути застосовані приписи частини 2 статті 122 КАС.
11. Суд апеляційної інстанції констатував увагу на тому, що ОСОБА_1 при зверненні до адміністративного суду не заявляла клопотання про поновлення строку звернення до суду та у ході апеляційного розгляду її представником не було наведено поважних причин пропуску нею такого строку.
12. З наведеного, суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, встановивши порушення судом першої інстанції, на підставі частини 1 статті 319 КАС України, залишив позов без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
13. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
14. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що позивач оскаржувану постанову отримала 27 грудня 2019 року, 03 січня 2020 року подала скаргу на дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 23.12.2019 ВР № 60934726.
15. Позивач вказує, що лист від 15.01.2020 № 10007 у відповідь на скаргу отримала 17 січня 2020 року, а відтак дізналась про порушення її прав, свобод та інтересів цього ж дня; до суду звернулась 21 січня 2020 року. Позивач вважає, що нею не було порушено строків звернення до суду, передбачуваних частиною 2 статті 287 КАС України.
16. До Верховного Суду від Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 01 червня 2020 року.
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі №380/604/20.
20. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2022 дану справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).
23. Перевіривши за матеріалами справи доводи та вимоги касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
24. За правилами частини 1 статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
25. Відповідно до частин 1-2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
26. Згідно із частиною 4 статті 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
27. Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
28. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина 2 статті 74 Закону № 1404-VIII).
29. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня (частина 3 статті 74 Закону № 1404-VIII).
30. За правилами частини 5 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.