ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 826/11154/16
адміністративне провадження № К/9901/43738/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11154/16
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про поновлення на роботі, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року (головуючий суддя: Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 (колегія суддів: головуючий суддя Грибан І.О., судді Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати повністю наказ Генеральної прокуратури України № 11дк від 22.06.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину "старший радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 30.09.2015 р. №619к;
1.2. поновити його в органах прокуратури з 22.06.2016 р. по 10.09.2020 р. в прокуратурі Київської області на посаді заступника прокурора Київської області, а з 11.09.2020 р. в Київській обласній прокуратурі на посаді заступника керівника Київської обласної прокуратури з поновленням класного чину "старший радник юстиції";
1.3. стягнути з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.05.2016 до дня поновлення на посаді.
1.4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані в наказі обставини щодо притягнення його до відповідальності повністю скопійовані з повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України і будь-яких інших обставин (позаслужбові відносини, отримання неправомірної винагороди, неетична поведінка), не вказаних у повідомленні, під час службового розслідування не встановлено.
1.5. Висновок про грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру" та правил прокурорської етики є лише припущенням, а у висновку службового розслідування та в оскаржуваному наказі не конкретизовано в чому саме полягало грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру" та правил прокурорської етики, не здійснено формулювання складу дисциплінарного проступку, окремо не визначено обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального переслідування та дії позивача, що стали підставою для його звільнення з органів прокуратури.
1.6. Позивач зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути процесуальна діяльність особи; відповідачем не доведено факт підписання позивачем постанови від 25.06.2015 р. про закриття кримінального провадження в частині, тоді як позивач цей факт заперечує.
1.7. Факт незаконності дій державного виконавця при описі та передачі ТОВ "Компанія з управління активами "Система плюс" цукру-піску ДСБУ "Аграрний фонд" у кількості 29880 тонн не доведено, він не опитувався під час службового розслідування та судового розгляду. Водночас державний виконавець діяв виключно в межах наданого йому доручення про проведення перевірки Броварським ВДВС.
1.8. Щодо винесення 18.12.2015 постанови про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до якої майно ДСБУ "Аграрний фонд" передано ПП "Офір", то факт незаконності винесення даної постанови не доведено, а припущення про вплив позивача на певних осіб базується лише на поясненнях начальника відділу, який є зацікавленою особою. Щодо приховування матеріалів кримінального провадження №12015000000000539, то вказане припущення спростоване свідком.
1.9. Позивач зазначає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності за п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про прокуратуру" неможливе до моменту встановлення вироком суду вини особи, що відсутнє в цьому випадку. При цьому фактичні обставини, що складають подію дисциплінарного проступку, збігаються з фактичними даними, які підлягають доказуванню в межах кримінального провадження щодо позивача, що є порушенням презумпції невинуватості.
1.10. Також позивач посилається на порушення порядку проведення службового розслідування, оскільки до складу комісії включено зацікавлену особу, яка одночасно з проведенням службового розслідування входила до групи прокурорів, що здійснювала процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо позивача, не забезпечено право позивача на участь у службовому розслідуванні.
1.11. Додатково позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ прийнято в умовах реального конфлікту інтересів.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
2.3. Підставою для направлення справи на новий розгляд Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не з`ясували, які фактичні обставини події, у зв`язку з якою проводилося службове розслідування, були встановлені комісією, які конкретно протиправні або неетичні дії (бездіяльність) вчинив позивач та які з них розцінені відповідачем як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5, а які - пунктом 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII, які конкретно норми Закону України "Про прокуратуру" і правил прокурорської етики були позивачем порушені. Суди першої та апеляційної інстанції не досліджували і не дали оцінки тому, чи становили описані у висновку службового розслідування дії або бездіяльність позивача склад дисциплінарного проступку (проступків), незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії або бездіяльність прокурора отримали в межах кримінального провадження. Без встановлення зазначених обставин та їх належної правової оцінки неможливо погодитися з висновками судів про дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та правомірність звільнення останнього з посади і органів прокуратури саме в порядку дисциплінарного стягнення.
2.4. При повторному розгляді справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
2.5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року залишено без змін.
2.6. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачами доведено правомірність наказу Генерального прокурора України від 22.06.2016 № 11дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури звільнено позивача з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину "старший радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 30.09.2015 № 619к.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
3.2. На обґрунтування підстави оскарження скаржник вказує про застосування судами попередніх інстанцій пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" (щодо можливості звільнення прокурора, якого затримано та якому повідомлено про підозру/складено обвинувальний акт, за вказаними підставами до набрання щодо нього обвинувального вироку суду) без врахування висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №815/1956/16.
3.3. Крім того, зазначає про позицію Верховного Суду, яка відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №П/9901/14/17 від 11 вересня 2018 року, П/9901/19/17 від 13 листопада 2018 року, П/800/577/17 від 29 січня 2019 року, про те, що притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за пунктом 5 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" неможливо до моменту встановлення вироком суду вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Водночас зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо порушення вимог статті 48 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII та статті 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України щодо прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності поза межами граничного строку.
3.5. Крім того, у касаційній скарзі вказано про порушення судами норм процесуального права з посиланням на пункти 3, 4 частини другої статті 353 КАС України
4. Відповідачі подали відзиви на касаційну скаргу, за змістом яких висловили свої доводи, якими заперечили проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору, та просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Позивач працював в органах прокуратури з 2006 року.
6. З червня 2006 року по липень 2014 року обіймав посади слідчого прокуратури м.Брянки Луганської області, слідчого та старшого слідчого прокуратури Лутугінського району Луганської області; помічника прокурора м. Луганська Луганської області, прокурора та старшого прокурора прокуратури м. Луганська Луганської області, прокурора та старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області.
7. У серпні 2014 року призначений на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні.
8. У жовтні 2014 року переведений на посаду старшого прокурора відділу.
9. Згідно з наказом Генеральної прокуратури України від 21.08.2015 № 569к призначений на посаду заступника прокурора Київської області.
10. У травні 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшла інформація Національного антикорупційного бюро України про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42013110000000284 за фактом розкрадання державного майна ДСБУ "Аграрний фонд" в особливо великих розмірах 18.05.2016 затримано в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України заступника прокурора Київської області ОСОБА_1, якому 19.05.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
11. Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1, будучи службовою особою органів прокуратури України у період часу з червня 2015 року по березень 2016 року неодноразово вчиняв використання влади та службового становища всупереч інтересам служби в інтересах та з метою отримання неправомірної вигоди іншими особами, а саме: дії щодо сприяння для розкрадання державного майна ДСБУ "Аграрний фонд" у особливо великих розмірах, шляхом прийняття постанови від 25.06.2015 про закриття кримінального провадження в частині, якою цукор ДСБУ "Аграрний фонд" у кількості 15480 тонн передано ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Ефективні інвестиції", а також забезпечивши незаконний опис державним виконавцем та передачу ТОВ "Компанія з управління активами "Система плюс" цукру-піску ДСБУ "Аграрний фонд" у кількості 29 880 тонн, а також забезпечення винесення 18.12.2015 постанови про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до якої майно ДСБУ "Аграрний фонд" передано ПП "Офір", а також приховування матеріалів кримінального провадження. В результаті дій ОСОБА_1 державі заподіяно шкоду на суму приблизно 300 млн. грн.
12. Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 24.05.2016 р. №185 призначено проведення службового розслідування за рапортом заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 щодо законності дій окремих посадових осіб органів прокуратури України під час розслідування кримінального провадження № 42013110000000284 за фактами розкрадання майна ДСБУ "Аграрний фонд", а також визначено склад комісії з проведення службового розслідування, а саме: у складі начальника управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Дзюби І.І.(голови комісії), заступника начальника відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Титарчука І.Г., прокурора відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Цисова Д.А., прокурора відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Чоломбитька М.В., заступника начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби - начальника управління роботи з кадрами ОСОБА_2, прокурора відділу штатів, обліку кадрів та дисциплінарної практики Департаменту кадрової роботи та державної служби Криницького О.В., начальника Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Носової Н.В., заступника начальника Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату - начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань ОСОБА_14, заступника начальника Департаменту нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_4, заступника начальника другого наглядового відділу за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_5, начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачини С.С .
13. Наказом Генерального прокурора України від 26.05.2016 № 82к на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків заступника прокурора Київської області.
14. 22.06.2016 Генеральним прокурором України затверджено висновок службового розслідування від 17.06.2016 р., згідно з яким факт грубого порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури знайшов своє підтвердження.
15. Наказом Генерального прокурора України від 22.06.2016 № 11дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", керуючись п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, аб. 1 ч. 2 ст. 46-2 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991, ч. 1 ст. 8, п. 6 ст. 9, ст.ст. 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України та п. 10 Положення про класні чини працівників прокуратури України, за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури звільнено ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину "старший радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 30.09.2015 № 619к.
16. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у наказі зазначено наступні обставини:
Національним антикорупційним бюро України у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42013110000000284 від 22.03.2013 за фактами розкрадання майна ДСБУ "Аграрний фонд" за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 3 ст. 209, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 362, ч.ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, викрито заступника прокурора Київської області ОСОБА_1.
Установлено, що ОСОБА_1, будучи службовою особою органів прокуратури України, з червня 2015 року по березень 2016 року неодноразово вчиняв використання влади та службового становища всупереч інтересам служби в інтересах інших осіб, з метою отримання ними неправомірної вигоди, а саме: дії щодо сприяння у розкраданні державного майна ДСБУ "Аграрний фонд" в особливо великих розмірах шляхом прийняття постанови від 25.06.2015 про закриття кримінального провадження №42013110000000284.
17. Також в наказі зазначено, що ОСОБА_1 забезпечив незаконний опис державним виконавцем та передачу ТОВ "Компанія з управління активами "Система плюс" цукру-піску ДСБУ "Аграрний фонд" у кількості 29880 тонн та винесення 18.12.2015 постанови про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до якої майно ДСБУ "Аграрний фонд" передано ПП "Офір", а також приховування матеріалів кримінального провадження №12015000000000539.
18. ОСОБА_1 18.05.2016 затримано в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, а 19.05.2016 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
19. Указана подія набула негативного суспільного резонансу та завдала шкоди авторитету органів прокуратури України.
20. Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що прийнятий з грубим порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
21. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
24. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Правовідносини, пов`язані з проходженням служби працівниками органів прокуратури, регулюються Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кодексом професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №123, Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року.
26. Відповідно до статей 44, 45 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
27. Статтею 3 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:
1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
2) законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності;
3) територіальності;
4) презумпції невинуватості;
5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків;
6) політичної нейтральності прокуратури;
7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;
9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
28. Частиною третьою статті 19 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.
29. Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 1697-VII Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
30. Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом (пункт 3 частини першої статті 9 Закону № 1697-VII).
31. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
32. Частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.
33. Відповідно до частин першої та третьої статті 48 указаного Закону рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу. При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
34. Згідно з підпунктом 5-1 Перехідних положень Закону № 1697-VII до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" цього Закону дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII.
35. Статтею 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року N 1795-XII, передбачено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
36. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.
37. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено розділом 3 Дисциплінарного статуту прокуратури України.
38. Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
39. Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.
40. Згідно із статтею 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарними стягненнями є:
1) догана;
2) пониження в класному чині;
3) пониження в посаді;
4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України";
5) звільнення;
6) звільнення з позбавленням класного чину.
41. Статтею 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлено, що Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
42. Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.
43. Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження на посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України.
44. Особи, нагороджені нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України", можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.
45. Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.
46. Згідно зі ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
47. Згідно із ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.
48. За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення.
49. Прокурор або слідчий, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, та/або пов`язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
50. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення проводиться незалежно від часу вчинення проступку.
51. Статтею 13 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.
VI. Позиція Верховного Суду
52. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
55. Предметом оскарження у цій справі є наказ Генеральної прокуратури України № 11дк від 22.06.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину "старший радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 30.09.2015 р. №619к.
56. Цей наказ оскаржується позивачем, оскільки, на його думку, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права.
57. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
58. Верховний Суд враховує, що суди попередніх інстанцій установили, що у травні 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшла інформація Національного антикорупційного бюро України про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42013110000000284 за фактом розкрадання державного майна ДСБУ "Аграрний фонд" в особливо великих розмірах 18.05.2016 затримано в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України заступника прокурора Київської області ОСОБА_1, якому 19.05.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
59. Зазначений подія набула широкого розголосу та негативного громадського резонансу.