1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа №460/2112/21

адміністративне провадження № К/990/13184/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №460/2112/21

за позовом ОСОБА_1

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року (головуюча суддя: Нор У.М.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року (головуюча суддя: Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просив суд:

1.1. визнати протиправним наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11 грудня 2020 року №333-о "Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1" за яким його звільнено 23 грудня 2020 року;

1.2. скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11 грудня 2020 року №333-о "Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1" за яким його звільнено 23 грудня 2020 року;

1.3. зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби поновити його на службі з урахуванням відповідності до статті 235 Кодексу законів про працю України;

1.4. визнати дії службових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо звільнення, а також причину звільнення протиправними;

1.5. стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України;

1.6. визнати протиправним та скасувати службове розслідування щодо нього від 23 грудня 2020 року №1834/28-97-06.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року позов задоволено частково:

2.1. визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11 грудня 2020 №333-о "Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1";

2.2. поновлено ОСОБА_1, зарахованого у розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на посаду та у податкову міліцію з 24 грудня 2020 року;

2.3. зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2020 року до 2 листопада 2021 року;

2.4. визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23 грудня 2020 року №92 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

2.5. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. 4 січня 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою, у якій просив:

3.1. замінити боржника в адміністративній справі №460/2112/21 з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145);

3.2. видати новий виконавчий лист у справі №460/2112/21;

3.3. допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на службі та виплати грошового забезпечення за вимушений прогул.

4. Указана заява ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року задоволена частково:

4.1. замінено сторону виконавчого провадження у справі №460/2112/21 з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (44082145);

4.2. звернуто до негайного виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 у справі №460/2112/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду у податкову міліцію з 24 грудня 2020 року та нарахування й виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2020 року до 2 листопада 2021 року в межах суми стягнення за один місяць;

4.3. у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

5. Суд першої інстанції керувався положеннями статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - "КАС України") і виходив з приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" щодо ліквідації Офісу великих платників податків Державної податкової служби та створення на його базі нових управлінь, зокрема Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

5.1. Також, з посиланням на приписи Положення про Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, суд першої інстанції указав, що зазначене управління розпочало виконання функцій і повноважень Офісу великих платників податків Державної податкової служби, який припиняється, що свідчить про те, що воно є правонаступником останнього.

5.2. На основі цього місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні його правонаступником, а саме Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

6. Стосовно вимоги ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання суд першої інстанції зауважив, що зазначене рішення не містить вказівки щодо його негайного виконання. З урахуванням положень статей 370-371 КАС України суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви в цій частині.

7. Стосовно вимоги ОСОБА_1 про видачу нового виконавчого листа у справі суд зазначив, що у разі заміни сторони у виконавчому листі на правонаступника новий виконавчий лист не формується і не видається. Натомість звернення виконавчого листа до виконання здійснюється шляхом подання первинного виконавчого листа разом з ухвалою суду про заміну боржника на правонаступника. Покликаючись на приписи статті 374 КАС України суд констатував, що заява в цій частині вимог не може бути задоволена.

8. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило її в апеляційному порядку.

9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року залишено без змін.

10. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу місцевого суду, зазначив, що на основі постанови Уряду від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби був реорганізований шляхом приєднання до Офісу великих платників податків Державної податкової служби. У зв`язку з цим 5 серпня 2019 року була проведена державна реєстрація рішення засновників (учасників) Офісу великих платників Державної фіскальної служби щодо припинення такого як юридичної особи в результаті реорганізації.

10.1. Також апеляційний суд указав, що постановою Уряду від 30 вересня 2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" постановлено ліквідувати Офіс великих платників податків Державної податкової служби, який був правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Водночас цією постановою передбачено, що права й обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, які ліквідуються, переходять до Державної податкової служби та її територіальним органам у межах, визначених положенням про ДПС та її територіальні органи.

10.2. На цій основі апеляційний суд дійшов висновку, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є кінцевим правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а отже, має певне коло прав та обов`язків останнього. За таких обставин і міркувань апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні.

11. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, 30 травня 2022 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило їх у касаційному порядку.

12. Скаржник просить скасувати ухвалу й постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити в повному обсязі.

13. Скаржник не погоджується з висновком судів про те, що він є кінцевим правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби і має певне коло прав та обов`язків останнього. Вважає цей висновок помилковим і таким, що зроблений без урахування практики касаційного суду.

13.1. У цьому контексті зазначає, що на основі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 (зі змінами й доповненнями) функції, які здійснювала Державна фіскальна служба, розподілені між трьома суб`єктами: Державною податковою службою України, Державною митною службою України і підрозділами податкової міліції Державної фіскальної служби.

13.2. Стосовно статусу Офісу великих платників податків Державної податкової служби скаржник зазначає, що постановою від 25 вересня 2019 року №846 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" Уряд виключив у Державної податкової служби України функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску. Тож скаржник стверджує, після реорганізації Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Уряд не передав правоохоронну функцію до Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

13.4. Стосовно статусу самого Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, то у касаційній скарзі зазначено, що в цьому управлінні, на відміну від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, відсутні підрозділи податкової міліції; правоохоронна функція не здійснюється; працівники є державними службовцями.

13.5. На основі цього скаржник доводить, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, оскільки Кабінет Міністрів України не передавав правоохоронну функцію Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

14. Окремо скаржник зазначає, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби перебуває у стані припинення, тож зі спірних правовідносин не вибув.

15. 15 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Стверджує, що доводи скаржника не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

16. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відзиву на касаційну скаргу не подав. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження двічі направлялася на адресу Офісу, однак повернулася до суду з відмітками "адресат відсутній", "закінчення терміну зберігання". Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

18. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

19. За приписами частини першої 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

20. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

21. Частинами першою, п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII установлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

22. За смислом пункту 20 частини першої статті 294, частини другої статті 328, абзацу 6 частини четвертої статті 328, частини третьої статті 379 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена ухвала суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження, після її перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження такого судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - "Порядок").

24. Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

25. За приписами пункту 8 Порядку внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

26. Системний спосіб тлумачення указаних норм свідчить про те, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

27. Якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

28. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

29. Отже, у межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.


................
Перейти до повного тексту