ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 560/995/21
адміністративне провадження № К/9901/46673/21, К/9901/44998/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2021 (головуючий суддя - О.О. Михайлов)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 (головуючий суддя - Д.Б. Матохнюк, судді - В.Б. Шидловський, О.А. Боровицький)
та касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 (головуючий суддя - Д.Б. Матохнюк, судді - В.Б. Шидловський, О.А. Боровицький)
у справі № 560/995/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Хмельницькій області,
Державної служби України з питань праці
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області (відповідач-1), Державної служби України з питань праці (відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 04.01.2021 № 2-кт "Про звільнення ОСОБА_1";
- визнати протиправним та скасувати наказ Хмельницького Управління Держпраці у Хмельницькій області від 04.01.2021 №1-к "Про звільнення ОСОБА_1";
- зобов`язати Державну службу України з питань праці, Управління Держпраці у Хмельницькій області видати накази про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 05.01.2021;
- стягнути з Управління Держпраці у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2021 по теперішній час;
-Управлінням Держпраці у Хмельницькій області відшкодувати моральну (немайнову) шкоду в сумі 50 000 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваними наказами позивача звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 88 Закону України "Про державну службу", у зв`язку із поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, за рішенням суду у справі № 560/5820/20. Зазначає, що при звільненні відповідачем-2 не запропоновано позивачу рівнозначної посади. Наголошує, що з вини відповідачів позивач більше п`яти років доказує своє право на працю, яким позивачу завдано душевних страждань, тому просить відшкодувати моральну шкоду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2021 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 04.01.2021 №2-кт "Про звільнення ОСОБА_1". Скасовано наказ Хмельницького Управління Держпраці у Хмельницькій області від 04.01.2021 №1-к "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області з 05.01.2021. Зобов`язано Управління Держпраці у Хмельницькій області виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2021 по 07.06.2021. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. При прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваних наказів, оскільки рішення суду у справі № 560/5820/20, яке слугувало підставою для видання спірних наказів відповідачами, було скасоване, а тому з цього моменту оскаржувані накази втратили законну підставу.
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 рішення суду першої інстанції змінено. Абзац п`ятий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнуто з Управління Держпраці у Хмельницькій області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 05.01.2021 по 17.06.2021 в розмірі 74 421, 80 грн.". В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані накази відповідача про звільнення позивача зі служби є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді. Водночас, змінив рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, не обчислив розмір такого заробітку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Державної служби України з питань праці
7. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 88 Закону України "Про державну службу" у подібних правовідносинах.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-2 вказує, що на момент видачі спірних наказів не існувало обставин, які б свідчили про неможливість їх видачі. Відповідачі були зобов`язані видати оскаржувані накази, оскільки рішення суду першої інстанції у справі № 560/5820/20 в частині поновлення особи, яка раніше займала посаду позивача, було допущено до негайного виконання.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу відповідача-2 без задоволення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 .
9. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача-1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2021 по теперішній час, враховуючи, що середньоденна заробітна плата позивача складає 847, 31 грн. та 50 000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, заявник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту абзаців 3, 4 пункту 2, абзацу 2 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 917 від 01.01.2021.
Звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання позивача від 09.07.2021 про витребування з Управління Державної служби з питань праці у Хмельницькій області довідки про розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 . Зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув його клопотання про видачу копій документів вже після винесення оскаржуваної постанови.Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач вказує про неправильний розрахунок судом апеляційної інстанції розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позиція інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 не погоджується з доводами позивача, наведеними у касаційній скарзі, вважає вимоги такої необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Рух касаційних скарг
11. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
14. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2020 в адміністративній справі № 560/5820/20 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці № 76-КТ "Про звільнення ОСОБА_2" від 27.08.2020. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Держпраці у Хмельницькій області № 125-К "Про звільнення ОСОБА_2" від 28.08.2020. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області. Допущено до негайного виконання поновлення на посаді.
15. На виконання вказаного рішення суду наказом Державної служби України з питань праці від 04.01.2021 № 2-кт "Про звільнення ОСОБА_1" позивача звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області 05.01.2021 відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону України "Про державну службу".
16. Наказом Хмельницького Управління Держпраці у Хмельницькій області від 04.01.2021 № 1-к "Про звільнення ОСОБА_1" у зв`язку із поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, наказу Державної служби України з питань праці від 04.01.2021 № 2-кт "Про звільнення ОСОБА_1" позивача звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області 05.01.2021 відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закону України "Про державну службу".
Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу".
19. Пунктом 5 частини першої статті 83 Закон України "Про державну службу" передбачено, що державна служба припиняється у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону).
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 88 Закон України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала.
21. Частинами першою-третьою статті 5 Закон України "Про державну службу" визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
22. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.