ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа №460/2112/21
адміністративне провадження № К/990/13031/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №460/2112/21
за позовом ОСОБА_1
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року (головуюча суддя: Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просив суд:
1.1. визнати протиправним наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11 грудня 2020 року №333-о "Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1" за яким його звільнено 23 грудня 2020 року;
1.2. скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11 грудня 2020 року №333-о "Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1" за яким його звільнено 23 грудня 2020 року;
1.3. зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби поновити його на службі з урахуванням відповідності до статті 235 Кодексу законів про працю України;
1.4. визнати дії службових осіб Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо звільнення, а також причину звільнення протиправними;
1.5. стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби або правонаступників Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України;
1.6. визнати протиправним та скасувати службове розслідування щодо нього від 23 грудня 2020 року №1834/28-97-06.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року позов задоволено частково:
2.1. визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 11 грудня 2020 №333-о "Про звільнення працівника податкової міліції ОСОБА_1";
2.2. поновлено ОСОБА_1, зарахованого у розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на посаду та у податкову міліцію з 24 грудня 2020 року;
2.3. зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2020 року до 2 листопада 2021 року;
2.4. визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23 грудня 2020 року №92 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
2.5. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року за заявою ОСОБА_1 замінено сторону виконавчого провадження у справі №460/2112/21 з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (44082145).
4. У лютому 2022 року, не погоджуючись із рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило його в апеляційному порядку.
5. Одночасно з цим, скаржник заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Клопотання обґрунтував тим, що про рішення суду першої інстанції йому стало відомо із заяви ОСОБА_1 від 26 січня 2022 року, у якій ставилося питання про негайне виконання цього рішення.
6. Ухвалою від 21 березня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив указану скаргу без руху, оскільки до неї не було додано документа про сплату судового збору та скаржником пропущений строк апеляційного оскарження.
6.1. Стосовно судового збору, апеляційний суд указав, що скаржнику належить сплатити цей збір у розмірі: 1362,00 грн та надати суду докази такої сплати.
6.2. Розв`язуючи питання дотримання строку апеляційного оскарження, суд виходив з того, що рішення було ухвалене 2 листопада 2021 року і його повний текст складений 12 листопада 2021 року, натомість апеляційна скарга подана 2 лютого 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
6.3. Щодо підстав, на які послався апелянт у клопотанні, суд дійшов висновку, що вони не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.
7. Надалі у порядку усунення недоліків апеляційного скарги апелянт подав до суду клопотання, до якого долучив квитанцію про сплату судового збору у сумі: 1362,00 грн, а також повторно просив поновити йому строк апеляційного оскарження.
7.1. Скаржник указав на те, що на підставі ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року він став учасником справи і тільки 31 січня 2022 року довідався про неї.
7.2. Також покликався на невручення йому копії оскаржуваного рішення судом першої інстанції.
7.3. Зрештою скаржник заперечував можливість бути правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у справі ОСОБА_1, обґрунтовуючи такі доводи відсутністю компетенційного правонаступництва між цими органами влади.
8. Ухвалою від 28 квітня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року.
8.1. Стосовно доводів скаржника про невручення копії рішення, апеляційний суд зазначив, що така копія не могла йому надсилатися, оскільки він на той час не був стороною у справі. Натомість первісному відповідачу копія надсилалася, про що свідчать поштові відправлення у справі.
8.2. Одночасно з цим, апеляційний суд зазначив, що скаржник є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, тож процесуальні наслідки, які наступали для Офісу, є дійсними для скаржника.
8.3. Зрештою суд констатував, що залучення правонаступника у виконавчому провадженні не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення по суті спору.
9. Не погоджуючись з указаною ухвалою апеляційного суду, у травні 2022 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило її в касаційному порядку.
10. Скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
11. Вимоги обґрунтовує переважно тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у нього правонаступництва з Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
11.1. Також доводи скаржника зосереджені на аргументах про неможливість виконання ним рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року через відсутність у його штаті податкової міліції і відповідних функцій.
11.2. Стосовно правильності висновку апеляційного суду про пропуск ним процесуального строку, скаржник посилається на те, що рішення місцевого суду йому не надсилалося і про його існування він довідався лише 31 січня 2022 року, отримавши заяву ОСОБА_1 з відповідними додатками. У цьому контексті скаржник відстоює позицію, що апеляційна скарга була подана ним у межах тридцятиденного строку, визначеного законом.
12. У липні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, просить цю скаргу лишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
12.1. Позивач наполягає на правильності висновку суду про те, що скаржник не довів поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження.
13. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відзиву на касаційну скаргу не подав. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження направлялася на адресу Офісу, однак повернулася до суду з відміткою "адресат відсутній". Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
14. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
15. Суд першої інстанції ухвалив рішення по суті спору 2 листопада 2021 року. Повний текст цього рішення суд склав 12 листопада 2021 року.
16. ОСОБА_1 та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не оскаржували це рішення.
17. 17 січня 2022 року Рівненський окружний адміністративний суд у порядку письмового провадження розглянув заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та постановив ухвалу, якою указану заяву задовольнив частково. Серед іншого, суд замінив боржника в цій справі з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника: Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
18. 31 січня 2022 року Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків отримало заяву ОСОБА_1 про негайне виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року.
19. У лютому 2022 року Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, оскільки не погоджувалося з результатом вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ця скарга надійшла до суду 9 лютого 2022 року (провадження №А/857/3328/22). Надалі суд апеляційної інстанції постановою від 12 травня 2022 року залишив указану скаргу без задоволення.
20. Також у лютому 2022 року Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року. Скарга надійшла до апеляційного суду 16 лютого 2022 року (провадження №А/857/3992/22).
21. 21 березня 2022 року суд апеляційної інстанції залишив без руху скаргу апелянта на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року через несплату судового збору і пропуск тридцятиденного строку, відведеного для апеляційного оскарження.
22. Розглянувши клопотання, подане скаржником у порядку усунення недоліків апеляційної скарги, 28 квітня 2022 року суд апеляційний суд постановив ухвалу, якою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження.
23. Апеляційний суд виходив з неповажності наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. У цьому контексті суд дійшов висновку, що залучення правонаступника справи не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки до правонаступника переходять права та обов`язки первинного учасника справи.
24. Касаційні доводи скаржника зводяться до того, що у його випадку строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Свою позицію скаржник мотивує тим, що апеляційна скарга була подана ним у межах тридцятиденного строку з дня, коли він довідався про існування цієї справи та ухвалених у її рамках рішення по суті спору та ухвали про заміну сторони виконавчого провадження.
25. Проаналізувавши доводи скаржника, Верховний Суд дійшов висновку, що вони не спростовують висновку суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
26. Частиною першою статті 293 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.