1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 826/17642/18

адміністративне провадження № К/9901/9580/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Бучик А.Ю.,

суддів; Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового спрощеного провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 (суддя Качур І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 (колегія суддів у складі: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Сорочка Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕНЕРГІЯ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКЕНЕРГІЯ" (далі - позивач, ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ") з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати постанови НКРЕКП від 28.09.2018:

- № 1137 "Про накладення штрафу на ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії",

- № 1138 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії",

- № 1139 "Про накладення штрафу на ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії,

- № 1140 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних Умов з виробництва електричної енергії".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що регулятор приймаючи оскаржувані постанови діяв незаконно, з порушенням встановленого порядку та наданих повноважень, оскільки контролюючим органом, перш за все, було порушено строки, встановлені чинним законодавством для прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій. Крім того, відповідачем в порушення порядків встановлення тарифів не було затверджено структуру тарифів, що були предметом розгляду перевірки. Як результат, позивач стверджує, що відсутні законно встановлені юридичні механізми зміни тарифу в бік його зменшення, оскільки структура тарифів Позивача у періоді, що перевірявся, була відсутня взагалі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019, позов задоволено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу, серед іншого, обґрунтовано тим, що судами не надано належної правової оцінки тому факту, що для винесення відповідної постанови не було кворуму, що і стало підставою для винесення її пізніше. Крім того, рішення щодо доручення департаменту для вчинення певних дій не є рішенням, яке порушує права позивача або стосується його прав, відтак підстави для визнання його протиправними відсутні.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2017 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 01.12.2016 № 2125 (зі змінами), на підставі постанови НКРЕКП від 19.09.2017 № 1145 "Про проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2017 року" з урахуванням постанови НКРЕКП від 24.10.2017 № 1287 "Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" та посвідчень на перевірку від 26.09.2018 № 220, від 27.10.2018 №243, від 26.09.2017 № 209 та від 27.10.2017 №244 з 17.10.2017 по 13.11.2017 Комісією проведено планову виїзну перевірку щодо виконання ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" Умов та Правил з виробництва електричної енергії та Умов та Правил з виробництва теплової енергії.

За результатами проведення планової перевірки складено Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії від 13.11.2017 № 202 та Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 13.11.2017 № 203.

28.09.2018 за результатами розгляду Акта № 202 та Акта № 203, на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання прийнято постанови НКРЕКП №1137 "Про накладення штрафу на ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії", №1138 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії", №1139 "Про накладення штрафу на ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії" та №1140 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ "БРОКЕНЕРГІЯ" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії".

Позивач, вважаючи, що приймаючи вищезазначені постанови, НКРЕКП вийшла за межі своїх повноважень, порушила принцип дії нормативно-правових актів в часі, прийняла постанови без дослідження всіх матеріалів та доказів, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором, а тому накладення стягнення понад строки є порушенням законодавства. Крім іншого, суди вказали, що законодавством передбачена можливість перегляду тарифів ліцензіату, лише у разі наявності затвердженої структури тарифу, а так як НКРЕКП, в порушення порядків встановлення тарифів, не було затверджено структуру тарифів, що були предметом розгляду перевірки - спірні постанови підлягають скасуванню.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно статті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Положеннями статті 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Статтею 22 Закону № 1540-VIII передбачено, що суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".


................
Перейти до повного тексту