ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 925/367/20(925/107/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника ТОВ "Спектр-Агро" - адвоката Бонтлаба В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер А"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022
та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021
у справі № 925/367/20 (925/107/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Янтар-Черкаси", 3) Публічне акціонерне товариство "Вектор Банк", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер А"
про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020
у межах справи № 925/367/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.04.2020 відкрито провадження у справі № 925/367/20 за заявою ТОВ "Спектр-Агро" про банкрутство ТОВ "Остер".
Постановою Господарського Черкаської області від 09.12.2020 ТОВ "Остер" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
01.02.2021 ТОВ "Спектр-Агро" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020, укладеного між ТОВ "Остер" і ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс".
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20 (925/107/21) (суддя Хабазня Ю.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір поруки від 19.03.2020, укладений між ТОВ "Остер" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс".
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. ст. 3, 12, 13, 14 ГПК України, ст. ст. 2, 7, 42, 62 КУзПБ, ст. ст. 11, 15, 16, 203, 215, 555, 627 ЦК України та мотивовано тим, що судом було встановлено обставини, які відповідно до ст. 42 КУзПБ є підставою для визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 (колегія суддів: Отрюх Б.В. - головуючий, Грек Б.М., Остапенко О.М.) рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20 (925/107/21) залишено без змін.
ТОВ "Лідер А" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20 (925/107/21), посилаючись на те, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Підставою касаційного оскарження ТОВ "Лідер А" зазначає п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Заявник касаційної скарги доводить, що судом неправомірно розглянуто позов, поданий ТОВ "Спектр-Агро" до ТОВ "Остер" та неналежного відповідача - ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс", оскільки на момент подання та розгляду позову про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020, укладеного між ТОВ "Остер" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс", останнє вже не було стороною оспорюваного правочину, так як всі права та обов`язки за ним 15.05.2020 відступило на користь ТОВ "Лідер А", яке фактично, стало стороною в договорі поруки (в зобов`язанні) і повинно бути відповідачем.
При цьому ТОВ "Лідер А", обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги та підстави касаційного оскарження посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17) та наголошує, що належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Також заявник касаційної скарги вказує на те, що висновки місцевого та апеляційного судів про фраудаторність спірного договору поруки підпадає під сумнів, оскільки сторони цього договору не є близькими чи спорідненими особами, а в постановах Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 13.05.2020 у справі № 372/3541/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18, від 11.11.2020 у справі № 619/82/19 "у переважній більшості фраудаторні правочини вчиняються між близькими родичами".
Крім цього, на думку скаржника, відсутні обставини, передбачені ч. 2 ст. 42 КУзПБ, для визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020, оскільки, боржник (ТОВ "Остер") не здійснив відчуження майна безоплатно, не взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (оскільки виконання зобов`язань за договором поруки передбачає право регресу), не відмовився від власних майнових вимог, не уклав договір із заінтересованою особою, не уклав договір дарування.
ТОВ "Лідер А" у касаційній скарзі наголошує, що сторони укладали спірний договір виключно задля досягнення мети визначеної в самому договорі, не мали наміру порушувати прав інших осіб та вимог закону. Договір поруки є реальним, та не є удаваним чи фіктивним.
ТОВ "Спектр-Агро" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ТОВ "Лідер А" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20 (925/107/21) - залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими, а викладені у них висновки відповідають судовій практиці у вирішенні спорів у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "Спектр-Агро", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Під час розгляду справи місцевим та апеляційним судами досліджено та встановлено, що:
- між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Янтар-Черкаси" були укладені кредитні договори від 27.09.2007 № 010/05-02/058-07 та від 06.08.2008 № 010/05-02/064-08;
- 08.12.2016 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" був укладений договір факторингу, за яким ПАТ "Райффайзен Баек Аваль" відступило свої права до ТОВ "Янтар-Черкаси" за вказаними вище кредитними договорами;
- 08.12.2016 між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" укладено договір факторингу, згідно з яким ПАТ "Вектор Банк" відступило свої права вимоги до ТОВ "Янтар-Черкаси" за кредитними договорами від 27.09.2007 №010/05-02/058-07 та від 06.08.2008 №010/05-02/064-08 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Форінт";
- 18.03.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" укладено договір факторингу за №102, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" відступило свої права вимоги до ТОВ "Янтар-Черкаси" за згаданими кредитними договорами на користь ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс";
- 19.03.2020 між ТОВ "Остер" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" укладено договір поруки, згідно з яким ТОВ "Остер" виступило поручителем перед ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" та зобов`язалося солідарно відповідати у повному обсязі перед ним за виконання ТОВ "Янтар-Черкаси" зобов`язань за кредитними договорами від 27.09.2007 №010/05-02/058-07 і від 06.08.2008 №010/05-02/064-08. Загальна сума заборгованості за цим договором складає 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 євро;
- 12.05.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" передало на користь ТОВ "Лідер А" право вимоги до ТОВ "Янтар-Черкаси" за кредитними договорами від 27.09.2007 №010/05-02/058-07 і від 06.08.2008 №010/05-02/064-08 та договором поруки від 19.03.2020.
Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Спектр-Агро" про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020, укладеного між ТОВ "Остер" і ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс".
Зазначена заява обґрунтована тим, що спірний договір укладений боржником - ТОВ "Остер" за 1 місяць до відкриття провадження у справі № 925/367/20 про банкрутство ТОВ "Остер" ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.04.2020, з метою виникнення "штучної" заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" для включення його вимог до реєстру вимог кредиторів боржника.
ТОВ "Спектр-Агро" у позовній заяві доводило, що укладення вказаного договору поруки для ТОВ "Остер" було вкрай фінансово невигідним, суперечило принципам розумності та справедливості, оскільки ТОВ "Остер", маючи перед власними кредиторами (у тому числі й забезпеченими) заборгованість понад 41 млн. грн, уклало спірний договір та виступило поручителем на суму 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 євро, взявши на себе ще додаткові зобов`язання. Крім цього, договір укладено боржником без жодних відповідних майнових дій іншої сторони.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ, правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Частиною 2 ст. 42 КУзПБ передбачено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення, а тому для з`ясування наявності чи відсутності таких обставин, суд повинен дослідити оспорюваний договір та надати йому правову оцінку.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" (Сторона-1/кредитор) і ТОВ "Остер" (Сторона-2/поручитель) укладено договір поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Частинами 1 і 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Дослідженням матеріалів справи судами встановлено, що за змістом п. 1.1. Договору поруки, поручитель зобов`язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання ТОВ "Янтар-Черкаси" (позичальник) у повному обсязі зобов`язань за:
А) кредитним договором №010/05-02/058-07 про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості для корпоративних клієнтів", що укладений 27.09.2007 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль") та позичальником (далі - Договір кредиту-1), право вимоги за яким набуто Стороною-1 на підставі договору факторингу №102 від 18.03.2020, укладеному між Стороною-1 та ТОВ "ФК "Форінт", який у свою чергу набув відповідні права вимоги за договором факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладеному 08.12.2016 між ТОВ "ФК "Форінт" та ПАТ "Вектор Банк", а останній набув їх у АТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно Договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08.12.2016;