У Х В А Л А
15 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 990/141/22
Провадження № 11-128заі22
Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (у формі відзиву на апеляційну скаргу) на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 990/141/22 за позовом ОСОБА_1 до сера Ентоні Хупера як заступника голови Етичної ради та Етичної ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до заступника голови Етичної ради сера Ентоні Хупера та Етичної ради, у якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо нереагування на його заяву та зобов`язати Етичну раду зняти зі співбесіди кандидатуру ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки встановив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
08 листопада 2022 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на вказане судове рішення відзив на апеляційну скаргу, який 10 листопада 2022 року надійшов на адресу Великої Палати Верховного Суду. Зі змісту поданого відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що ОСОБА_1 цим документом фактично оскаржує в апеляційному порядку ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Проте подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статей 293, 296 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а не відзив на апеляційну скаргу, з яким звернувся ОСОБА_1 .
Крім того, на порушення пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору або копії документа на підтвердження наявності пільг щодо його сплати, передбачених статтею 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Натомість у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 указав, що, на його думку, чинним законодавством не передбачена сплата судового збору в категорії справ за позовами до Етичної ради, а відтак і за його апеляційною скаргою на ухвалу про передачу справи до іншого суду.
Статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.