1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 990/120/22

Провадження № 11-99заі22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження справу № 990/120/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за апеляційними скаргами Етичної ради та ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року (у складі колегії суддів Мороз Л. Л., Коваленко Н. В., Рибачука А. І., Берназюка Я. О., Стеценка С. Г.),

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог

1. 09 серпня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправною її бездіяльність щодо реагування на його заяву та зобов`язати відповідача зняти з розгляду кандидатуру ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з підстави, установленої пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд установив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

3. Судове рішення мотивовано тим, що частиною четвертою статті 22 КАС України передбачено вичерпний перелік суб`єктів, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Натомість Етична рада, до якої заявлено позов у цій справі, є суб`єктом, який відсутній у переліку, визначеному статтею 22 цього Кодексу.

4. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що, звертаючись із цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, ОСОБА_1 порушив визначені КАС України правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву необхідно передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. При цьому позивачу роз`яснено, що він не позбавлений права на вирішення цього спору адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі встановленого законом права особи на звернення з позовом, не вирішувалось, оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.

Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційних скаргах

6. В апеляційній скарзі Етична рада просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення помилково не врахував вимог пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, не надав правової оцінки повноваженням Етичної ради та її ролі у процедурі обрання (призначення) відповідними органами членів Вищої ради правосуддя, меті Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-IX) та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII). На думку відповідача, суд першої інстанції сформулював помилковий висновок про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.

8. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу шляхом формування документа в підсистемі "Електронний суд", зі змісту якого вбачається подання ним саме апеляційної скарги, в якій він просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та направити справу для розгляду по суті до цього суду.

9. На переконання ОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував положень пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" та частини другої статті 25 КАС України.

10. 20 жовтня та 10 листопада 2022 рокувід позивача до Великої Палати Верховного Суду надійшли заяви, в яких він просить закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову.

Рух апеляційної скарги

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 01 та 13 вересня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами відповідача та позивача відповідно на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та витребувала із цього суду матеріали справи № 990/120/22.

12. Ухвалою від 05 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача

13. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача зазначив, що підтримує її в частині вимоги про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року та висновку про підсудність цієї справи Верховному Суду як суду першої інстанції, однак не погоджується з доводами ОСОБА_1, викладеними в апеляційній скарзі на її обґрунтування.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

15. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

18. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

19. Глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність) різних адміністративних справ.

20. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19 дійшла висновку, що юрисдикція (підсудність) адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, який містить адміністративно-процесуальні норми, що розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи та між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи. Предметною юрисдикцією адміністративних судів є сукупність правил, що визначають чи розмежовують компетенції судів з розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору. Територіальна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.

21. Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

22. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Зазначена норма викладена в редакції Закону № 1635-IX, який набрав чинності 05 серпня 2021 року.

23. Цим Законом доповнено розділ VII "Перехідні положення" КАС України пунктом 3, відповідно до якого Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону № 1635-IX.

24. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-IX усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.

25. Отже, Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду питань щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів Вищої ради правосуддя. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Проте вказане не означає, що всі спори з Етичною радою належать до предметної юридисдикції адміністративного суду.

26. Законом № 1635-IX доповнено також Закон № 1798-VIII статтею 9-1, частиною першою якої передбачено, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

27. Перелік органів, до компетенції яких віднесено вирішення питання про обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, визначено у статті 131 Конституції України, за змістом якої Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає зʼїзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає зʼїзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає зʼїзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Порядок обрання (призначення) цими органами членів Вищої ради правосуддя визначений статтями 10-13, 16 та 17 Закону № 1798-VIII.

28. Повноваження Етичної ради як органу, покликаного сприяти цим субʼєктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя в питаннях встановлення відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності, визначені у статті 9-1 Закону № 1798-VIII.


................
Перейти до повного тексту