П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 990/115/22
Провадження № 11-107заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л.Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу № 990/115/22 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2022 року (у складі колегії суддів Пасічник С. С., Васильєвої І. А., Гімона М. М., Шишова О. О., Яковенка М. М.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. 27 липня 2022 року Паламарчуком Дмитром Юрійовичем як представником ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслано до Верховного Суду як суду першої інстанції адміністративний позов до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення № 126/0/15-22 від 15 лютого 2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
3. Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив з того, що професійна діяльність суддів є публічною службою, а відтак для звернення до суду із цим позовом встановлено місячний строк. Суд, проаналізувавши положення чинного процесуального законодавства, ураховуючи обізнаність позивачки та її представника про дату засідання Вищої ради правосуддя, на якому повинно було розглядатись та вирішуватись питання порядку денного щодо ОСОБА_1 , дійшов висновку, що в цьому випадку відлік строку для звернення до суду з позовною заявою необхідно обраховувати з 16 лютого 2022 року, а відтак констатував пропуск останнього, зважаючи на подання позову лише 27 липня 2022 року. При цьому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмітив, що адміністративний позов не містить чіткої позиції позивачки з питання дотримання або пропуску нею строку звернення до суду, а також вказав, що наведені в ньому причини, визначені як такі, що вплинули на звернення до Суду лише наприкінці липня 2022 року, фактично зводяться до ненаправлення ОСОБА_1 .Вищою радою правосуддя копії спірного рішення та отримання його лише 08 червня 2022 року на запит після повернення до м. Києва. Втім, як зазначив у своїй ухвалі Суд, у позовній заяві не наведено жодних причин і не подано відповідних доказів у підтвердження непереборних обставин, які унеможливили звернення ОСОБА_1 або її представника до Вищої ради правосуддя за отриманням копії рішення в більш ранній строк, як і підготувати та подати позовну заяву в місячний строк після отримання спірного рішення (08 червня 2022 року) та ознайомлення з його змістом і мотивами.
4. Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що в позовній заяві міститься посилання на пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", проте документів у підтвердження того, що до позивача підлягають застосуванню положення вказаної норми законодавства, до позовної заяви не додано, як і не надано доказів сплати судового збору.
5. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачкою надіслано докази, які підтверджують наявність у неї пільг щодо сплати судового збору (встановлення особі безстроково ІІ групи інвалідності), а також клопотання про поновлення строку звернення до суду.
6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 серпня 2022 року позовну заяву повернув позивачці на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Суд виходив з того, що в надісланому на адресу суду клопотанні адвокат Паламарчук Д. Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1, визнав, що перебіг строку звернення до суду з позовом у цій справі розпочався 16 лютого 2022 року та, відповідно, був пропущений, однак посилався на ті ж обставини, які вже наводились у позовній заяві та оцінка яким надана в ухвалі від 03 серпня 2022 року (щодо відсутності ОСОБА_1 за станом здоровʼя на засіданні Вищої ради правосуддя 15 лютого 2022 року, на якому розглядалось питання про її звільнення з посади; ненадіслання копії прийнятого рішення на її адресу, а його направлення 18 лютого 2022 року до Апеляційного суду м. Києва для подальшої передачі позивачці, хоча в штаті такого ОСОБА_1 не перебувала; введення в Україні військового стану, у зв`язку із чим позивачка та її представник, побоюючись за своє життя, змушені були виїхати з м. Києва та були позбавлені можливості без загрози своїй безпеці займатись збиранням доказів). Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду взяв до уваги доводи про введення в Україні з 24 лютого 2022 року військового стану та повʼязані із цим обмеження та з урахуванням цього зауважив, що позивачкою та її представником так і не було наведено жодних причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у них можливості підготувати та подати позовну заяву в місячний строк після отримання спірного рішення (08 червня 2022 року) й ознайомлення з його змістом і мотивами. Суд першої інстанції зазначив, що доводи позивачки про невідповідність надісланої відповідачем 08 червня 2022 року на запит адвоката копії оспорюваного рішення вимогам підпункту 5.2.2 та пунктів 5.23, 5.26 ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" не спростовують можливості на її підставі ознайомитись зі змістом рішення як таким.
8. Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, щопозивачка не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а тому така підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
9. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржниця зазначає, що оскаржуване судове рішення є невмотивованим, не відповідає вимогам обґрунтованості та законності, а також завданню адміністративного судочинства з таких підстав:
- Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не врахував, що станом на момент введення воєнного стану в Україні (24 лютого 2022 року) позивачка перебувала в межах місячного строку звернення до суду та не передбачала і не могла передбачити, що буде позбавлена можливості його підготувати та подати до суду у строк до 15 березня 2022 року;
- висновок суду першої інстанції про ненаведення позивачкою обставин, за яких вона не подала позовну заяву в місячний строк з дати 08 червня 2022 року, а зробила це 27 липня 2022 року, є передчасним, оскільки суд не надав оцінку доводам позивачки щодо дати отримання відповіді на адвокатський запит, що зумовила можливість складання позову. Ця інформація повідомлялась суду з метою дотримання правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 522/7674/18, та показати добросовісність дій позивачки і її представника;
- суд першої інстанції не надав оцінку тим обставинам, що з 24 лютого 2022 року факти обстрілів м. Києва та боїв у Київській області є загальновідомими, триваючими, такими, що тривали в момент подання позову та клопотання про поновлення строків, а тому згідно з положеннями статті 78 КАС України є такими, які не потребують доказування. Також не враховано обставин, наведених позивачкою, які, на її думку, загрожували її життю і здоровʼю, про евакуацію її з родиною після початку ракетних обстрілів 24 лютого 2022 року в будинок родичів за адресою: АДРЕСА_1, який був пошкоджений внаслідок вибуху та вибухової хвилі, а сама позивачка та члени родини зазнали легких ушкоджень, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування (далі - ЄРДР) від 21 квітня 2022 року та копією акта про пожежу, складеного 10 травня 2022 року. У подальшому позивачка евакуювалась у с. Рубченки Білоцерківського району Київської області, де відновлювала стан здоровʼя, однак у цьому районі був відсутній інтернет-звʼязок до 27 квітня 2022 року;
- суд першої інстанції не надав оцінку щодо обставин про розміщення повідомлень на офіційному порталі Київської міської державної адміністрації з березня по травень 2022 року із закликами не повертатися в місто у звʼязку із проведенням у передмісті та на околицях столиці аварійно-відновлювальних заходів, розмінування місцевості та знешкодження вибухонебезпечних предметів, а також через загрозу ракетних ударів;
- суд першої інстанції не врахував листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 як доказу дії обставин непереборної сили;
- суд не навів мотивів, чому відхилено доводи про те, що доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) було закрито;
- поза увагою суду залишилась та обставина, що з 24 лютого 2022 року позивачка не мала можливості зустрітися зі своїм представником - адвокатом Паламарчуком Д. Ю. для надання йому необхідних документів та доручення на надання правової допомоги щодо оскарження спірного рішення від 15 лютого 2022 року, оскільки останній з березня 2022 року займався волонтерською діяльністю та звʼязок з ним був відсутнім, що підтверджується посвідченням Благодійного фонду "БОН" № 129;
- суд першої інстанції помилково не взяв до уваги та не дослідив такі докази: лист-відповідь Вищої ради правосуддя № 2665/0/9-22 від 03 червня 2022 року; адвокатський запит Паламарчука Д. Ю. до Вищої ради правосуддя (повторно) від 16 червня 2022 року (вих. № 16-06/А3-01); лист-відповідь Вищої ради правосуддя № 3423/0/9-22 від 27 червня 2022 року на адвокатський запит від 16 червня 2022 року вих. № 16-06/А3-01 (вх. № П-332/4/7-22 від 21 червня 2022 року); лист Апеляційного суду міста Києва вих. № 1/0801/2022 від 25 травня 2022 року; наказ Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року № 04-ОС "Про зарахування ОСОБА_1"; витяг з ЄРДР від 21 квітня 2022 року; акт про пожежу, складений 10 травня 2022 року; витяг із застосунку "Дія" від ОСОБА_3 про пошкоджене або втрачене нерухоме майно; посвідчення Благодійного фонду "БОН" № 129; скриншот вебсторінки https://alarmmap.online/district/24 з інформацією про повітряні тривоги по області станом на 10 серпня 2022 року; довідки до акта огляду медико-експертною комісією серії АВ № 0651512 Спеціалізованої радіологічної МСЕК Міністерства охорони здоровʼя від 02 березня 2017 року; лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 про засвідчення обставин непереборної сили; лист Торгово-промислової палати України "Щодо надання інформації на адвокатський запит" від 08 серпня 2022 року № 1052/05-5; лист-відповідь Вищої ради правосуддя від 05 серпня 2022 року № П-332/5-4255/0/9-22. Позивачка просить дослідити нові докази, які не могли бути надані раніше, у звʼязку з видачею Апеляційним судом міста Києва копії оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя лише 02 вересня 2022 року;
-не надано оцінку доводам позивачки щодо неможливості отримання інформації, необхідної для подання позову з вебсайту відповідача. Так, до 18 лютого 2022 року позивачка перебувала в лікарняному закладі внаслідок ускладнень після перенесеного захворювання на COVID-19 та лише з 19 лютого 2022 року перебувала вдома (19 та 20 лютого 2022 року - вихідні дні). З 21 лютого по 23 лютого 2022 року позивачка здійснювала фактичні дії для підготовки доказової бази для подання позову у строк до 15 березня 2022 року;
-в оскаржуваній ухвалі відсутні мотиви, з яких відхилене посилання на підстави для поновлення процесуальних строків згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України. У лютому 2022 року позивачка перебувала на лікуванні внаслідок захворювання на COVID-19;
-суддею Гімоном М. М. було заявлено самовідвід від участі в цій справі, однак ухвалою суду в його задоволенні було відмовлено. Наявність у судді Гімона М. М. сумнівів щодо своєї неупередженості в цій справі сприймається позивачкою як обставина, яка могла повпливати на постановлення оскаржуваної ухвали, а отже, є такою, що порушує право ОСОБА_1 на справедливий суд у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
-суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не врахував тривалість строку, який пропущено; поведінку позивачки та її представника протягом цього строку, а відтак порушено право ОСОБА_1 доступу до правосуддя, яка діяла добросовісно, але пропустила строк звернення до суду з поважних причин.
Рух апеляційної скарги
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 вересня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2022 року
та витребувала із цього суду матеріали справи № 990/115/22.
12. Ухвалою від 05 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги
13. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2022 року - без змін.
14. Відповідач вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зауважує, що в апеляційній скарзі позивачка стверджує про те, що з 21 по 23 лютого 2022 року здійснювала фактичні дії для підготовки доказової бази для подання позову у строк до 15 березня 2022 року. Проте отримати докази та подати позов не змогла саме внаслідок початку воєнних дій в Україні. Тобто позивачка зазначає, що знала про оскаржуване рішення, однак не встигла вчасно подати позовну заяву через поважні, на її думку, обставини. Копію оскаржуваного рішення листом секретаріату Вищої ради правосуддя від 18 лютого 2022 року № 1150/0/9-22 направлено на адресу Апеляційного суду міста Києва для вручення ОСОБА_1 відповідно до пункту 17.6 Регламенту Вищої ради правосуддя (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Із зазначеного суду на адресу відповідача не надходили повідомлення про неможливість вручення листа позивачці. Крім того, оскаржуване рішення було розміщене на сайті Вищої ради правосуддя 18 лютого 2022 року. У період воєнного стану з метою запобігання використання в злочинних цілях інформації, що міститься на вебсайті Вищої ради правосуддя, доступ до неї тимчасово призупинено згідно з розпорядженням в. о. Голови Вищої ради правосуддя. З метою отримання відповідних документів та ознайомлення з матеріалами справ на вебсайті Вищої ради правосуддя було оприлюднене таке оголошення: "Отримати оперативну інформацію можна, скориставшись "гарячою лінією" Вищої ради правосуддя, а також шляхом направлення запиту на інформацію до Вищої ради правосуддя за вибором запитувача: на поштову адресу: АДРЕСА_2 ; на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; за номером телефону: НОМЕР_1". Крім того, Вища рада правосуддя листом від 03 червня 2022 року № 2665/0/9-22 надала відповідь на адвокатський запит Дмитра Паламарчука від 25 травня 2022 рокувих. № 01-05/АЗ-03, у додатках якого було долучено: витяг з технічного запису засідання Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2022 року щодо розгляду матеріалів про звільнення ОСОБА_1 ; копію рішення Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2022 року № 126/0/15-22; копію рішення Вищої ради юстиції від 31 березня 2016 року № 709/0/15-16. Відповідач звертає увагу, що з дати прийняття оскаржуваного рішення (15 лютого 2022 року) до дати звернення позивачки до суду (27 липня 2022 року) минуло більше 5 місяців, а відтак ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з позовом та не наведено поважних причин його пропуску.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного
судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.
17. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
18. За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
19. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
20. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
21. Частинами третьою та пʼятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
22. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 17 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
23. Оскільки цей спір виник з приводу звільнення з публічної служби, до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду.
24. Крім того, частиною першою статті 35 Закону України від 21 грудня 2016 року
№ 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) установлено, що рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
25. Відповідно до частини шостої статті 34 Закону № 1798-VІІІ резолютивна частина рішення Вищої ради правосуддя, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.
26. Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
27. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/241/21, проаналізувавши положення частини пʼятої статті 122 КАС України, дійшла висновку, що нею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, однак такі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
29. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
30. Таким чином, строк, передбачений частиною пʼятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
31. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є обʼєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, повʼязані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
32. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.