ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 604/597/16
провадження № 51-6096км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_11,
суддів ОСОБА_12, ОСОБА_13,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_14,
прокурора ОСОБА_15,
захисника ОСОБА_16 (у режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_17 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212; частинами 2, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212; частинами 2, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК, та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діяннях складу кримінальних правопорушень.
ОСОБА_1 досудовим розслідуванням обвинувачено у скоєнні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Так, він будучи фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП ОСОБА_1 ), який відповідно до ст. 67 Конституції України зобов`язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом, за ст. 49 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) зобов`язаний не порушувати права та законні інтереси громадян, інших суб`єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави, згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-ІV (із змінами та доповненнями), зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим і митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори у строки та в розмірах, установлених законами, забезпечувати збереження документів, пов`язаних із виконанням податкового обов`язку, протягом установлених строків, маючи умисел на ухилення від сплати податків, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи настання наслідків у вигляді ненадходження до бюджетів податкових платежів і бажаючи їх настання, здійснюючи підприємницьку діяльність, маючи намір ухилитися від сплати податків для особистого збагачення, вибрав об`єкт злочинного посягання - суспільні відносини у сфері податкового регулювання в частині формування дохідних частин бюджетів та розробив план реалізації свого злочинного умислу. Цей план передбачав одержання ФОП ОСОБА_1 незаконної вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов`язань за рахунок завищення обсягу витрат під час визначення належного до сплати податку на доходи фізичних осіб та податкового кредиту в ході визначення належного до сплати податку на додану вартість, зокрема, шляхом відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності недостовірних первинних документів бухгалтерського обліку про придбання товарів та послуг для незаконного заниження об`єктів оподаткування з податку на доходи фізичних осіб і з податку на додану вартість.
Реалізовуючи свій злочинний план, спрямований на умисне ухилення від сплати податків (податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб), ФОП ОСОБА_1 протягом грудня 2013 року - січня 2014 року (точної дати та місця в ході розслідування не встановлено) отримав від не встановлених слідством осіб оформлені від ТОВ "Євро-Азія-Україна" недостовірні документи про реалізацію вказаним товариством ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей (сої) та як фізична особа підприємець забезпечив оформлення таких документів зі свого боку.
Фактично поставку товарно-матеріальних цінностей згідно з указаними документами ТОВ "Євро-Азія-Україна" не проводило, транспортування вантажів за наведеними товарно-транспортними накладними не здійснювалося.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне ухилення від сплати податків (податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб), ФОП ОСОБА_1 протягом лютого - березня 2014 року (точної дати і місця в ході розслідування не встановлено) отримав від не встановлених слідством осіб оформлені від ТОВ "Васат Трейд" (код ЄДРПОУ 38735692, м. Київ) недостовірні документи про реалізацію цим товариством ФОП ОСОБА_1 товарно - матеріальних цінностей (сої) та забезпечив оформлення таких документів зі свого боку.
Фактично поставку товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Васат Трейд" не проводило, транспортування вантажів не здійснювалось.
При цьому ФОП ОСОБА_1 з метою створення додаткових недостовірних документів, які б підтверджували нібито перевезення товарів від ТОВ "Васат Трейд" згідно з товарно-транспортними накладними протягом лютого - березня 2014 року (точної дати і місця в ході розслідування не встановлено), забезпечив оформлення ОСОБА_2 (виконувала обов`язки бухгалтера у ФОП ОСОБА_1 за трудовим договором від 02 жовтня 2012 року) подорожніх листів вантажного автомобіля про перевезення сої зі смт Війтівці Волочиського району Хмельницької області до с. Качанівка Підволочиського району Тернопільської області.
Крім того, з метою реалізації свого злочинного плану, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків (податку на доходи фізичних осіб), ФОП ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, отримав від не встановлених слідством осіб протягом 2014 року (точної дати і місця в ході розслідування не встановлено) оформлені від ФОП ОСОБА_3 (мати ОСОБА_1, далі - ФОП ОСОБА_3 ), ФОП ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_1, далі - ФОП ОСОБА_4 ) недостовірні документи про надання послуг указаними суб`єктами господарювання для ФОП ОСОБА_1 та забезпечив оформлення таких документів зі свого боку.
Надання вищевказаних послуг ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_3 не підтверджено в частині їх реального здійснення та не має зв`язку з господарською діяльністю (отриманням доходу) ФОП ОСОБА_1 .
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне ухилення від сплати податку на додану вартість, ФОП ОСОБА_1, будучи зобов`язаним та маючи можливість нараховувати і сплатити податки відповідно до вимог чинного законодавства, за період підприємницької діяльності протягом грудня 2013 року та лютого 2014 року забезпечив складання, підписав із застосуванням електронного цифрового підпису та подав в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість (з додатками) до Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ, у яких усупереч вимогам п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України незаконно завищив податковий кредит із податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 918 566 грн у документах ТОВ "Євро-Азія-Україна" і ТОВ "Васат Трейд" та відповідно занизив нарахування і сплату ПДВ на загальну суму 918 566 грн., у тому числі за грудень 2013 року - 571 899 грн по контрагенту ТОВ "Євро-Азія-Україна" та за лютий 2014 року - 346 667 грн по контрагенту ТОВ "Васат Трейд".
Також ФОП ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне ухилення від сплати податку на додану вартість, вирішив занизити об`єкт оподаткування вказаним податком шляхом неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок операцій, безпосередньо не пов`язаних із господарською діяльністю та отриманням доходу. Для цього він забезпечив відображення в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операції про придбання товарно-матеріальних цінностей (бруківки, бордюрів) від ФОП ОСОБА_5 та ПП "Євро-модуль".
Так, ФОП ОСОБА_1, будучи зобов`язаним та маючи можливість нараховувати і сплачувати податки відповідно до вимог чинного законодавства, за період підприємницької діяльності протягом квітня, травня, липня, вересня, жовтня та грудня 2014 року забезпечив складання, підписав із застосуванням електронного цифрового підпису та подав в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість (із додатками) до Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ у яких усупереч вимогам пунктів 198.1, 198.3 ст. 198 з урахуванням п.п.14.1.138 Податкового кодексу України, незаконно завищив податковий кредит з ПДВ на загальну суму 81 370 грн по операціях із ФОП ОСОБА_5 і ПП "Євро-Модуль" та відповідно занизив нарахування і сплату ПДВ на загальну суму 81 370 грн.
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб, ФОП ОСОБА_1, будучи зобов`язаним та маючи можливість нараховувати і сплачувати податки відповідно до вимог чинного законодавства, за період підприємницької діяльності протягом 2014 року забезпечив складання, підписав із застосуванням електронного цифрового підпису та подав в електронному вигляді податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (із додатками), у якій незаконно завищив витрати на загальну суму 5 622 830,39 грн по операціях, нібито проведених із ТОВ "Євро-Азія-Україна" (2 859 497,4 грн), ТОВ "Васат Трейд" (1 733 334,5 грн), ФОП ОСОБА_3 (900 000 грн), ФОП ОСОБА_4 (130 000 грн), та відповідно занизив нарахування і сплату податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 955 881,14 грн, що призвело до фактичного ненадходження до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб на вказану суму.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 унаслідок заниження об`єктів оподаткування за період діяльності з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2014 року, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 999 936 грн та податку на доходи фізичних осіб у сумі 955 881,14 грн, а всього ухилився від сплати до бюджетів податків на загальну суму 1 955 817,14 грн, що є великими розмірами (становить 3211,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Такі дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 1 ст. 212 КК, як умисне ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великих розмірах (у редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI із змінами, внесеними згідно із законами від 25 грудня 2014 року № 63 - VIII, від 22 листопада 2018 року від 18 вересня 2019 року № 2617 - VIII, № 101- ІХ)
Крім того, ОСОБА_1, будучи фізичною особою - підприємцем, вчинив підроблення документів, а саме складання та видачу приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, за вказаних вище обставин.
Зокрема під час здійснення підприємницької діяльності, ФОП ОСОБА_1, маючи намір ухилитися від сплати податків, розробив план реалізації свого злочинного умислу. Цей план передбачав ухилення ним від сплати податків шляхом завищення обсягу витрат у ході визначення належного до сплати податку на доходи фізичних осіб та податкового кредиту під час визначення належного до сплати податку на додану вартість, зокрема, шляхом відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності недостовірних (підроблених) первинних документів бухгалтерського обліку про придбання товарів і послуг, однак товари фактично не придбавав і послуг не надавав.
Такі дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 2 ст. 358 КК, а саме як складання та видача приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків (у редакції Закону від 07 квітня 2011 року № 3207-VI, чинній з 01 липня 2011 року і на момент вчинення злочину).
Крім того, ОСОБА_1, як фізична особа - підприємець, у процесі здійснення підприємницької діяльності вчинив використання підроблених офіційних документів з метою ухилення від сплати податків шляхом завищення обсягу витрат під час визначення належного до сплати податку на доходи фізичних осіб та податкового кредиту в ході визначення належного до сплати податку на додану вартість, зокрема, шляхом відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності недостовірних (підроблених) первинних документів бухгалтерського обліку про придбання товарів та послуг.
Так, отримавши від не встановлених слідством осіб протягом грудня 2013 року - 2014 року (точної дати і місця в ході розслідування не встановлено) оформлені від ТОВ "Євро-Азія-Україна", ТОВ "Васат Трейд", ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 недостовірні (підроблені) документи про нібито реалізацію ними товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг) (хоча фактично таку реалізацію вказані суб`єкти не проводили) та забезпечивши оформлення (підписання і проставлення відтиску печатки) таких документів (зокрема, договорів, додатків до них, накладних, товарно-транспортних накладних, завдань на надання послуг та актів виконаних робіт) зі свого боку з метою уникнення відповідальності за порушення податкового законодавства та за ухилення від сплати податків шляхом скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами вищевказаних актів та перевірок, вирішив оскаржити їх до адміністративного суду та використати при цьому вищенаведені підроблені документи, які надав їх суду як підтвердження нібито проведених операцій з ТОВ "Євро-Азія-Україна", ТОВ "Васат Трейд", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 .
Згідно з ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року було відкрито провадження (справа № 819/1311/14-а) та постановою суду від 22 серпня 2014 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 27 травня 2014 року №0001161700 і враховано як доказ фактичного проведення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Євро-Азія-Україна" вищенаведені підроблені документи.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на використання підроблених документів, ФОП ОСОБА_1 подав до Тернопільського окружного адміністративного суду позовну заяву від 21 жовтня 2014 року про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 26 червня 2014 року №0001341700, прийнятого за висновками акту перевірки від 16 червня 2014 року №185/17/2563515032, та додав до позовної заяви завірені ним копії підроблених документів, у які внесено недостовірні відомості.
За цією позовною заявою згідно з ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №819/2424/14-а та постановою цього суд від 21 листопада 2014 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 26 червня 2014 року №0001341700, враховано як доказ фактичне проведення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Васат Трейд" вищенаведені підроблені документи.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на використання підроблених документів, ФОП ОСОБА_1 подав до Тернопільського окружного адміністративного суду позовну заяву від 10 листопада 2015 року про визнання протиправними і скасував податкові повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 22 червня 2015 року №0003201700 та №0003211700, які враховані в акті перевірки від 09 червня 2015 року №539/17/2563515032.
За цією позовною заявою згідно з ухвалою від 27 листопада 2014 року Тернопільський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі №819/3415/15.
Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на використання підроблених документів, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_6 забезпечив подання до Тернопільського окружного адміністративного суду копій підроблених документів, у які внесено недостовірні відомості.
За постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 22 червня 2015 року № 0003201700 та № 0003211700, враховано вищенаведені підроблені документи як доказ фактичного проведення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Євро-Азія-Україна", ТОВ "Васат Трейд", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 .
Такі дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК як використання завідомо підробленого документа (у редакції Закону від 07 квітня 2011 року № 3207-VI, чинній з 01 липня 2011 року і на момент вчинення злочину).
Крім того, ОСОБА_1, будучи фізичною особою-підприємцем, вчинив умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, та перешкоджання її виконанню за таких обставин.
13 серпня 2015 року старший слідчий управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_18 у ході розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 212 КК отримав на підставі поданого ним клопотання ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2015 року (справа № 607/13741/15-к) про тимчасовий доступ до оригіналів документів ФОП ОСОБА_1, що підтверджують фінансово-господарські операції, проведені з ТОВ "Васат Трейд", ТОВ "Євро-Азія-Україна", ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4, із можливістю вилучення їх оригіналів, строк дії ухвали встановлено місяць з дня її постановлення.
03 вересня 2015 року у приміщенні ГУ ДФС у Тернопільській області слідчий оголосив ОСОБА_1 вказану ухвалу слідчого судді та вручив її копію.
Ознайомившись з ухвалою, ОСОБА_1 повідомив, що надасть відповідні документи для проведення тимчасового доступу та вилучення їх оригіналів не пізніше 11 вересня 2015 року, про що власноручно зробив запис.
11 вересня 2015 року слідчий ОСОБА_18 здійснив виїзд до приміщення, яке використовує ФОП ОСОБА_1 для ведення та зберігання документів щодо господарської діяльності, з метою здійснення тимчасового доступу на підставі вищевказаної ухвали суду, однак ОСОБА_1 повідомив, що не надасть оригіналів документів, указаних в ухвалі суду, з метою проведення тимчасового доступу та їх вилучення, тим самим не виконав та перешкодив виконанню ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду, яка набрала законної сили.
Надалі 11 листопада 2015 року старший слідчий управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_18 в ході розслідування цього кримінального провадження отримав на підставі поданого ним клопотання ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 листопада 2015 року (справа № 607/12007/15-к) про тимчасовий доступ до речей і документів ФОП ОСОБА_1 (договорів, податкових та видаткових накладних, актів прийому-передачі, товаротранспортних накладних, банківських виписок, платіжних доручень, актів інвентаризації сої та продуктів її переробки, складських довідок, актів звірок, накладних на внутрішнє переміщення сої, витягів із журналів обліку сої і продуктів її переробки), які свідчать про фінансово-господарські операції із придбання, переробки та реалізації сої, продуктів переробки сої, за період протягом 2013-2014 років та їх залишків станом на початок 2013-2015 років, із можливістю вилучення належним чином завірених копій указаних документів.
18 липня 2015 року у приміщенні ГУ ДФС у Тернопільській області слідчий оголосив ОСОБА_1 вказану ухвалу слідчого судді та вручив її копію.
Ознайомившись, ОСОБА_1 повідомив, що надасть відповідні документи для проведення тимчасового доступу та вилучення їх оригіналів не пізніше 31 липня 2015 року, про що власноручно зробив запис.
01 грудня 2015 року за дорученням слідчого оперуповноважений здійснив виїзд до приміщення, яке використовує ФОП ОСОБА_1 для ведення та зберігання документів щодо господарської діяльності, з метою здійснення тимчасового доступу на підставі вищевказаної ухвали суду, однак ОСОБА_1 повідомив, що не надасть оригіналів документів, указаних в ухвалі суду, при цьому повідомив недостовірну інформацію про їх вилучення в ході проведення обшуку 21 вересня 2015 року і тим самим не виконав та перешкодив виконанню ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду, яка набрала законної сили.
Такі дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК як умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, та перешкоджання її виконання (у редакції Закону від 07 липня 2010 року № 2453-VI зі змінами, чинній з 03 серпня 2010 року і на момент вчинення злочину).
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 04 жовтня 2021 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Тернопільського апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону і неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Істотним порушенням кримінального процесуального закону, на думку касатора, є недотримання судом вимог статей 370, 404, 411, 419 КПК, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Представник публічного обвинувачення посилається на те, що в апеляційній скарзі ставилося питання про скасування виправдувального вироку стосовно ОСОБА_1 з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, у зв`язку з чим було заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, однак апеляційний суд усупереч вимогам ст. 404 КПК провівши судове слідство, не викликав всіх свідків і не дослідив в повному обсязі доказів, про дослідження яких клопотав прокурор.
Зокрема, апеляційний суд залишив поза увагою показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в ухвалі є лише посилання на те, що суд погоджується з оцінкою, яку дав суд першої інстанції цим показанням.
Не перевірив суд апеляційної інстанції і доводів прокурора в частині посилання місцевого суду на суперечливість і неконкретність показань свідків у кримінальному провадженні і не обґрунтував у рішенні у чому саме вони проявляються.
Апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги висновок почеркознавчої експертизи, згідно з яким підписи на окремих первинних документах виконано не директором ТОВ "Васат Трейд", не водіями ОСОБА_9, ОСОБА_8 та не ОСОБА_1, ОСОБА_4, а іншими особами. Доводи прокурора в цій частині залишилися поза увагою апеляційного суду.
Не зважив суд апеляційної інстанції і на доводи прокурора в частині підтвердження умислу ОСОБА_1 на невиконання рішення слідчих суддів. Так, після відмови ОСОБА_1 видати документи на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ, ці документи було вилучено протоколом обшуку від 24 грудня 2015 року, які він відмовлявся видати і тим самим умисно не виконав рішення суду.
Таким чином, на думку представника публічного обвинувачення, апеляційний суд не навів належних аргументів на спростування доводів прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Крім цього, не отримали належної перевірки доводи прокурора про безпідставне поновлення судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції після виходу в нарадчу кімнату.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_15 підтримала касаційну скаргу представника публічного обвинувачення і просила її задовольнити, а кримінальне провадження направити на новий апеляційний розгляд. Зауважили, що суд апеляційної інстанції переглядаючи справу в апеляційному порядку взяв до уваги рішення Господарського суду про скасування повідомлення рішення податкового органу, яке не набрало законної сили.
Захисник ОСОБА_19та виправданий ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні касаційної скарги представника публічного обвинувачення та залишити без зміни рішення суду апеляційної інстанції інстанцій.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, думку захисника та виправданого, а також перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга представника публічного обвинувачення не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі сталою практикою Верховного Суду під час оцінки доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом.
У достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, а означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
За правилами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів у вироку є виключною компетенцією суду, який постановив вирок.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд згідно зі ст. 94 КПК повно та всебічно дослідив усі докази, надані стороною обвинувачення, на підставі яких ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення, дав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку. Свій висновок щодо недоведеності вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212; частинами 2, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК, суд зробив на підставі показань обвинуваченого і свідків, аналізу фактичних даних, які містяться в документах і висновках експертів.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою представника публічного обвинувачення, повторно частково дослідив докази, надані обвинуваченням, та дійшов обґрунтованого висновку, що викладені в ній доводи про безпідставне виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів є необґрунтованими, а виправдувальний вирок - законним і мотивованим. При цьому зазначив, що, виправдуючи останнього, місцевий суд зробив ґрунтовний аналіз доказів, наданих стороною обвинувачення.
За правилами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив, постановляючи ухвалу, а також положення закону, яким він керувався.
Частина 2 цієї статті передбачає, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Відповідно до ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку відповідності нормам кримінального та процесуального закону, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Як убачається з матеріалів справи, вказаних вимог процесуального закону апеляційний суд дотримався.
Щодо обвинувачення за ч. 1 ст. 212 КК
Досудовим розслідуванням ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що внаслідок заниження об`єктів оподаткування в період підприємницької діяльності він як фізична-особа підприємець з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2014 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 999 936 грн та податку на доходи фізичних осіб у сумі 955 881,14 грн, а всього ухилився від сплати до бюджетів податків на загальну суму 1 955 817,14 грн, що є великим розміром (становить 3211,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
.
Такі дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч.1 ст. 212 КК, тобто як умисне ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великих розмірах (у редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI із змінами, внесеними згідно із законами № 63-VIII від 25 грудня 2014 року, № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, № 101-ІХ від 18 вересня 2019 року).